Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

Діти й онуки Івана Франка



ФРАНКО АНДРІЙ (16.07.1887, Львів - 07.04.1913, там само) - син Івана Франка. На поч. XX ст. записував у Криворівні, Микуличині, Берегометі приповідки, пісні. З листа В. Гнатюка до Ф. Вовка від 20.09.1909 р. довідуємося, що Франко приїхав до Криворівні з Андрієм і „живе в Івандюка (Якіб'юка). Вечерю посилає йому Волянська".

У 1912-му році Андрій закінчив Львівський університет і як вчений дослідник видає в записках НТШ ґрунтовну наукову розвідку „Григорій Ількович, як етнограф". Писав він також вірші. Коли батькові паралізувало руки, на допомогу приходить син Андрій. Він від часу хвороби батька був його помічником, доглядав його, допомагав при наукових заняттях, писав його твори, в тому числі трагічний трактат „Історія моєї хвороби". Андрій каталогізував книги батькової бібліотеки, вів його листування. Завдяки Андрієві побачила світ праця Івана Франка „Галицько-руські народні приповідки", в якій зібрано багатющий фольклорний матеріал. У передмові до третього тому, що вийшов у 1910 році, Іван Франко написав: „На закінчення складаю щиру подяку моєму синові Андрієві, без якого помочі і дуже старанного співробітництва, я при безвладності обох рук не міг би був повести своєї праці так, як вона фактично доконана. Особливо немало праці задав він собі в систематичнім впорядкуванні рукописного матеріалу та в добиранні численних варіантів із друкованих джерел".

ФРАНКО ТАРАС (09.03.1889, Львів - 13.11.1971, м. Київ) - син письменника, кандидат філологічних наук, автор праць з франкознавства та класичної філології, відомий як письменник, літературознавець і педагог. Після закінчення гімназії та філософського факультету Львівського університету (1913) служив у австрійській армії, а пізніше із братом Петром утверджував незалежність України у складі леґіону січових стрільців Української галицької армії (УГА). У 1919 р. Т. Франко у складі УГА опинився за Збручем, а навесні 1920 р. потрапив у більшовицький концтабір Кожухів.

ФРАНКО-ФАЛЬКЕВИЧ КАТЕРИНА (27.11.1896, Бібрка - 1.02.1962, Київ) - дружина Тараса Франка (з 1921). Мали троє дітей: Зеновію, Дарію і Роланда-Олександра.

ФРАНКО ЗЕНОВІЯ (31.10.1925, Львів - 17.11.1991, Київ) - дочка Тараса Франка, дослідниця, глибокий знавець літературної творчості  Каменяра, відома громадська діячка, непересічна особистість серед трьох онуків І. Франка по Тарасовій лінії. Юність Зеновії Франко пов'язана зі Станиславовом, де вона закінчила гімназію і де вперше пізнала горе: спершу звістка про таємниче зникнення стрийка Петра, потім - загибель багатьох її однокласників, пов'язаних з рухом УПА, які так і не встигли отримати атестати. Закінчила факультет української філології Львівського університету (1949), а потім аспірантуру в Інституті мовознавства ім. О. Потебні АН України в Києві, куди переїхала разом з батьками в 1950 р. З Києвом та з Інститутом мовознавства 3. Франко назавжди зв'язала своє життя та наукову працю.

 ФРАНКО ДАРІЯ (30.10.1926 р.н.) - дочка Тараса. Закінчила Львівський університет (1950), аспірантуру в Києві і до виходу на пенсію у 1992 р. працювала у видавництві „Українська радянська енциклопедія".

ФРАНКО РОЛАНД-ОЛЕКСАНДР (28.03.1932 р.н.) - син Тараса, онук Івана Франка. Починав навчання у Станиславові, потім у Львові. Закінчив Київський політехнічний інститут (1954). Працював у Київському інституті автоматики на різних посадах, аж до заступника директора інституту. У 1972 р. став кандидатом технічних наук. Під впливом зрусифікованої дружини в його сім'ї послуговувалися російською мовою і не поділяли українських національно-патріотичних поглядів сестри Зеновії. В 1992 році Роланд-Олександр Франко став радником Посольства України у Великобританії. Єдиний з нащадків Івана Франка, який носить прізвище „Франко" і зовнішньо подібний на свого діда.

ФРАНКО ПЕТРО (15.11.1890, с. Нагуєвичі - 1941) - син письменника, інженер-хімік, педагог, письменник, громадський діяч, засновник „Пласту" (1912). У 1914 р. він добровільно зголосився до легіону січових стрільців. Будучи четарем УСС, проявив себе в боях під Семаківцями. У 1918-1919 рр. був організатором авіаполку УГА, з 1922 р. учителював у Коломийській гімназії, а в 1931-1936 рр. - інженер у Харкові. З 1939 р. викладав у Львівському торгово-економічному інституті. У 1941 р. був вивезений совітською владою, знищений. Про побут батька на Гуцульщині написав у книжці „Іван Франко зблизька" (Львів, 1937).

ФРАНКО ОЛЬГА (Білевич) (23.07.1896, с. Вирів на Львівщині - 27.03.1987, Львів) - поховали неподалік Івана Франка. Дружина Петра Франка (1917), невістка Івана Франка, досвідчена куховарка. В 1920 р. поїхала до Відня, де після поранення лікувався її чоловік. Тоді записалася на дворічні курси кулінарії при Віденському університеті. Жила в Коломиї, Харкові (1931-1936), Львові.

ФРАНКО ВІРА (31.01.1923, с. Полонична, Львівщина - ?) - онука Івана Франка, дочка Петра Франка. Вчилася у Львові, у школі сс. Василіянок, (1939-1941 рр.) - студентка Віденського університету. У вересні 1941 р. заарештована фашистами і відправлена в централізовану тюрму, а звідти до Равенсбрюка, найбільшого жіночого табору Німеччини, де зустрічається з Жеруев Перванш де Голь. У травні 1945 р. Віра Франко повертається до Львова, а у вересні комуністична тиранія її заарештовує. У тюрмі вона зустрічається з донькою Нестора Махна Оленою. Обох жінок відправляють до Москви, в Бутирку. 31 січня 1946 року Віру Франко засуджено „особым совещанием" на п'ять років концтабору та до довічного заслання до Сибіру.

ФРАНКО ІВАННА (Ася) (24.011.1925, Коломия - ?) - молодша дочка Петра Франка. Закінчила Львівський політехнічний інститут (1950). Вийшла заміж за Мирослава Галущака (1925-1987), який після закінчення Львівського політехнічного інституту працював у системі електропостачання. Їхня дочка Любов (1951 р.н.) закінчила українську філологію Львівського університету, працювала вчителькою. Син Іванни Петро (1954 р.н. ) закінчив Львівський політехнічний інститут, працював в інституті геохімії АН УРСР, тепер підприємець. Одружився з лікаркою Олесею Ярош (1989 р. н.). Мають троє дітей.

ФРАНКО-КЛЮЧКО АННА (3.09.1892, Львів - 24.04.1988, Торонто) - молодша донька письменника. Закінчила жіночу учительську семінарію, але учительської посади їй не дали. Брала участь у боротьбі за український університет у Львові. Закінчила курси сестер милосердя, які проводив Є. Озаркевич. На початку війни 1914 р. виїхала до родичів у Київ. В 1919 р. вийшла заміж за лікаря Петра Ключка. У 1957 р. видала книжку „Рукописи Івана Франка в Канаді". Проживала в післявоєнні роки в Канаді. До 100-річчя від дня народження І. Франка в Торонто (1956) вийшла її книжка „Іван Франко і його родина. Спомини". Ця книга перевидана в Харкові у 2005 р. У 1967 р. дочка письменника приїхала в Україну і побувала в Криворівні в музеї І. Франка. Я хотів з нею зустрітися, та до цього не допустили працівники КДБ.

В Анни було два сини -  Тарас ( 1920 - ?) і Мирон (1922-? ).

Арсенич П. Діти й онуки Івана Франка : [біогр. довід.] / П. Арсенич  // Західний кур'єр. - 2006. - 31 серп. (№ 38). - С. 20.

 

Оновлено 24-08-2019
© 2017. ОУНБ iменi I. Франка