Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

ІВАН ФРАНКО НА ГУЦУЛЬЩИНІ



Вперше Гуцульщину, цей мальовничий куточок Кар­пат, І.Франко відвідав у 1880 році, коли був змушений зі Львова виїхати на села Коломийського повіту. 1 березня 1880 року він приїхав у Коломию, звідки вирушив у село Нижній Березів до свого знайомого вчителя Кирила Геника. Але по дорозі, в селі Яблу­неві, Франка заарештувала поліція і посадила у Коломийську тюрму, де письменник просидів три місяці. Коли його визнали невинним, під наглядом поліції відправили у рідне село Нагуєвичі. Про цей період свого життя Франко пізніше писав у ав­тобіографії: "Цей транспорт по поліцейських арештах в Коломиї, Станіславові, Стрию і Дрогобичі належить до найтяжчих моментів в моїм життю." Після арешту Франко знову повернувся на Коломийщину і поїхав до Кирила Геника, де перебував протягом трьох місяців.

У 1884 р. Франко організував екскурсію сту­дентської молоді по Гуцульщині. 17 серпня учасники цієї мандрівки вперше побували у селі Жаб'є. У своєму творі "8 дорозі" Франко писав:

Ось Жаб'є, гуцульська столиця,

Нема, мовляють, села понад Жаб'є,

І більшого лиха шукати дарма,

Чиж люд той зовсім воно заб'є?

Де паслися вівці гуцульські колись,

Воли там жидівські пасуться;

Ті ж, що перед ними магнати тряслись

Тепер перед жидками трясуться.

Наступні відвідини Гуцульщини відбулися у серпні 1898 року, коли Франко з дружиною та дітьми відпо­чивали у селі Довгопілля. Тут він запи­сав від старого гуцула А.Освіцінського розповідь про ватажка опришків Мирона Штолу і жорстокого мандатора Грдлічку. Ці розповіді лягли в основу оповідання "Гуцульський король".

А починаючи з 1901 до 1914р. (крім 1905 і 1908 років) Іван Франко кожного року приїжджав у село Криворівню. У поемі "Терен у нозі", присвяченій З.Бурачинській, поет подав мальовничий опис села Криворівні:

Ось під нами Черемош ізвився,

Як гадюка та срібно-зелена;

Він шумить, клекоче, мов скажений,

Під горбком гризе скалистий берег.

Та над ним в святочному спокою

Гріється мале село гуцульське.

Понад берегом стежки стрічками.

На стежках то легіні купками,

То гуцулки в горботках червоних...

З Криворівні Іван Франко робив часті походи в сусідні села. Так він відвідав села Голови, Гриняву, Довгопілля, Ясенів Горішній, Буркуг і багато інших.

Коли Франко приїжджав у Криворівню, спочатку зупинявся у хаті Проця Мітчука, а з 1906 року - у Василя Якіб'юка, народного лікаря, фотографа, музиканта, різьбяра. Збереглася бартка (топірець),

яку Якіб'юк виготовив і подарував Франкові.

У Криворівні Франко не тільки відпочивав, але й працював. Тут були написані повість "Великий шум", поема "Терен у нозі", автобіографічне оповідання "У кузні", оповідання "Як Юра Шикманюк брив Чере­мош", вірші "В альбом Ользі Маркович", "У безсонну ніченьку", здійснив ряд перекладів, збирав фольклор. Останні роки життя, починаючи з 1910 року Фран­ко у Криворівню приїжджав уже хворим. Він страж­дав особливою формою ревматоїдного артриту. Тут він мав надію на покращення стану здоров'я. У "Спогадах про Франка" Олекса Волянський писав: "Коли ми так йшли, бесідуючи про всяке, та пройшли коло каплички, а дальше коло чуркала (кернички, якої воду для легшого пиття переводять дерев'яною риновкою до дороги), нараз Франко звернувся до мене і каже: "Чи ви, отче, знаєте, звідки бере початок ся моя слабість? От лихі та завистні злі духи спутали мені мої руки тисячами метрів дроту та не дають мені працювати. Але я знайшов на се раду: ось у сім чуркалі мочу я свої руки, а під діланням сеї води чую, як розв'я­зуються сі дроти та поволі розкріпощуються мої руки; але що то тисячі метрів є того дроту, то ціла та справа йде дуже поволі".

У хаті Василя Якіб'юка у 1953 році відкрито кімнату-музей Івана Франка, а також тут розмістилися сільська бібліотека та клуб. За сприянням ректора Львівського університету ім. Івана Франка Євгена Лазаренка та дружини українського письменника Гната Хоткевича Платоніди Володимирівни у 1960 році цей будинок було повністю використано під музей Івана Франка.

У музеї зберігаються речі, якими користувався письменник. Це ліжко, на якому спав; крісло, на якому сидів; столик, за яким працював; годинник висів у господаря цієї хати; сак, яким Франко ловив рибу та лавка, на якій сиділи Михайло Коцюбинський, Володимир Гнатюк та всі, хто відвідував Івана Франка у цій хаті. Решта - речі побуту, гуцульський одяг - це тільки відтворена та обстановка, яка була тут при житті письменника.

Щороку музей відвідують від 15 до 25 тис. шанувальників творчості І.Франка з України та з-за кордону. У музеї проходять конференції, симпозіуми, зустрічі та різні масові заходи.

 

Оновлено 19-09-2019
© 2017. ОУНБ iменi I. Франка