Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

ТОРГІВЛЯ У ГАЛИЧИНІ



І

Після довгої перерви крайове статистичне бюро (відділ статистики промисловості й торгівлі) опублікувало новий (16) випуск своїх щорічників, дуже важливий для вивчення наших крайових відносин. Це перша частина праці, що торкається проблеми, до цього часу в нас майже не дослідженої, проблеми, про яку наші статистики (Щепановський, Пілат та інші) подавали досі тільки загальні, більш або менш вдало скомбіновані цифри. Об'єктом нової публікації, виданої під редакцією д-ра Рутовського, є тор­гівля Галичини або, говорячи точніше, статистика товар­ного руху на галицьких залізницях. Поки що маємо тільки першу частину праці, а саме: зведення товарного руху окремих ліній і станцій за 1890, 1891 і 1892 роки. Цікава генеза  цієї   публікації,   подана   в   передмові.

«Протягом кількох років, читаємо там,-бюро статистики промислу і торгівлі хотіло зібрати статистичні дані про залізничний рух продукції краю і чужих товарів на гали­цьких залізницях, оскільки без цих даних неможливо було оцінити характер, розміри і напрямки крайової торгівлі, вивозу продукції краю, імпорту чужих товарів, обчислення приблизного торгового балансу Галичини. Однак усі зу­силля, зроблені в цьому напрямі виділом крайовим і ке­рівником бюро статистики промисловості й торгівлі, були даремні. Тільки д-р Леон Білінський, президент цісар­сько-королівських державних залізниць, добре розуміючи користь від такої статистичної залізнично-торговельної праці, дозволив використати статистичні матеріали, нагро­маджені в цісарсько-королівській головній дирекції дер­жавних залізниць, і погодився, щоб необхідні виписки та зведення були зроблені силами працівників тієї дирекції.

Листом від 26 квітня 1893 p., I. 63 869, до керівника бюро статистики промисловості д-ра Рутовського цісар­сько-королівська генеральна дирекція державних заліз­ниць дозволила розпочати цю роботу на основі схем, скла­дених на конференціях, що відбулися 10 і 11 квітня 1893 p., д-рові Рутовському разом з керівниками відділу статистики при генеральній дирекції у Відні. Коли умови цісарсько-королівської головної дирекції були прийняті рішенням виділу крайового від 6 червня 1893 p., розпоча­лася копітка праця вибирання дат з індивідуальних стан­ційних списків. Цісарсько-королівська головна дирекція державних залізниць подала матеріали за 1892 рік 25 ве­ресня 1893, за 1891 рік 22 листопада 1893, а за 1890 рік 5 лютого 1894 р. Поданий сирий матеріал охоплював понад 4200 великих таблиць, і тільки тепер для крайової стати­стики він повинен бути зведений і опрацьований, що при недостатній кількості працівників викликає чималі труд­нощі. Роботу поділено на дві частини, і вона буде охоп­лювати: Частина І. Рух товарний окремих залізничних ліній і станцій. Частина II. Вивіз і ввіз Галичини. Торго­вий баланс краю.

Досі зроблено тільки зіставлення першої частини. Дру­га частина саме в роботі і тільки після закінчення цифро­вих зведень буде забезпечена пояснювальним текстом для всієї роботи. Частина І, що саме тепер виходить у світ, показує товарний рух кожної станції та залізнич­ної лінії без уваги на походження ввозу або напрямок вивозу».

З уваги на важливість і новизну того матеріалу подаємо тут основні результати копітких статистичних зведень, які є в цьому томі.

У 1890 р. галицькі залізниці перевезли дерева на папір 1678 тонн, целюлози і солом'яної маси 701 т, різних від­ходів 17 171 т, асфальту, смоли, коломазі І т. п. 3763 т, сирої бавовни 25 тонн, вугілля кам'яного і дерев'яного 342 464 т, фетру 295, аптечних товарів і хімікатів 30 551, нафти 141 981, друків 296, штучних добрив 8346, заліза, сталі й виробів з них 61 872, руд і мінералів 22 261, по­рожніх бочок 20 680, продукції рільництва та садівництва 411 859, жирів 9369, льону, конопель і прядива 4881, ни­ток 479, устаткування, меблів та музичних інструментів 11 808, скла, порцеляни й фаянсу 6041, шкір і хутра 7855, дерева різного роду 951 754,   металургійних товарів 891, "кістяної" муки 16 131, колоніальних і консумційних това­рів 351 258, галантерейних товарів 2419, тканин 5342, машин 8157, металів та металевих виробів (крім заліза) 20 775, військового приладдя й амуніції 10 981, макухи 494, паперу 4522, каміння, цементу, вапна і гіпсу 338 575, глиняних і гончарних виробів 1143, вовни 3511, живих тварин 68 185 т, возів і екіпажів 4117, трупів 76, різних інших предметів 103 480 т. Усього галицькі залізниці перевезли в 1890 р. З 021 644 т, з чого на залізницю магі­стральну припадало 577 325, на залізницю архікнязя Альбрехта 102 673, на Наддністрянську залізницю 65 482, на залізницю Тарнівсько-Лелюхівську 121 171, на локаль­ну залізницю Долина - Вигода 60 366, Ясло - Жешув 1299, на першу угорсько-галицьку залізницю 156 647, на Львівсько-Чернівецьку залізницю 241 742, на локальну Коломийську 44 383, на залізницю Львів - Белз 47 027, на залізницю Північну 554 995, на залізницю Кароля-Людвіга 682 034, на залізницю Ярослав - Сокаль 142 907, а на залізницю Дембіца - Розвадів 23 593.

У 1891 р. загальна сума вивозу на цих залізницях зросла до 3 106 774 т, натомість у 1892 р. спала до 2 810 057 т. Вивіз на магістральній залізниці зріс до цифри 614 033, а в 1892 р. до 639 906 т. На залізниці архікнязя Альбрехта в 1891 р. був значний зріст до 149 449, нато­мість в 1892 р. спад до 126 065 т. Наддністрянська заліз­ниця весь час утримувалася на рівні 65-66 тис. т. з. тен­денцією до підвищення, натомість рівень Тарнівсько-Лелюхівської постійно знижувався, у 1891 р.- на 80 115, а в 1892 р.- на 69 242. Також локальна залізниця Доли­на - Вигода утримувалася на рівні близько 60 000. Нато­мість Ясельсько-Жешувська залізниця показала величез­ний зріст, бо з 1299 т вивіз в 1890 р. підскочив до 12 000т у 1891 р. і до 13 920 т у 1892 р. Постійну тенденцію до розвитку вивозу виявила також угорсько-галицька заліз­ниця (у 1891 р. 159 835 т і 178 503 в 1892 p.). Натомість вивіз на Львівсько-Чернівецькій залізниці зазнав знач­них коливань, тому що з 241 742 т у 1890 і 254 205 т у  1891 р   спав у 1892 р. на 190 217 т.

І далі спостерігаємо те ж саме явище: в той час як вивіз на малих лініях зростає, великі артерії дотеперішнього вивозу, залізниця Північна і Кароля-Людвіга, скорочують вивіз: на першій з них у 1891 р. він зростає ще з 551 995 до 580 426, а вже у 1892 р. спадає до 513 316, а на другій спадає постійно в 1891 р. до 850 946, а в 1892 р. до 708 976. Така цифрова констатація повільного переходу вивозу з го­ловних залізниць на локальні й підрядні, а також змен­шення вивозу взагалі є першим знаменним результатом, що  виникає з  матеріалу,   опублікованого в  цьому  томі.

II

Придивимося ближче до галицького вивозу, а саме до окремих товарів, які вивозяться, щоб констату­вати, у яких категоріях товарів виявилася надвишка, а в яких знижка на протязі трьох років, охоплених спис­ками.

Для того, щоб полегшити перегляд, поділимо всі види товарів,  які становлять галицький вивіз, на три категорії: таких,   у  вивозі   яких   протягом тих трьох  років бачимо постійне   зростання,   таких,   у   вивозі   котрих   помічаємо коливання з тенденцією чи до зростання, чи до спаду. Щоб наші  дальші  зауваження  мали   якесь  значення,  мусимо додати два застереження, а саме:  1) що висновки, пороб­лені на основі даних зведень, мають дуже відносну вар­тість, бо охоплюють невеликий період часу і тому являють собою скоріше   констатацію   певних   тимчасових  симпто­мів, ніж виявлення постійних принципових явищ у роз­витку галицької торгівлі; 2) те, що говориться про гали­цький вивіз, не завжди дозволяє зробити якісь висновки про   крайове виробництво, оскільки в   більшості   випадків вивозять   (resp[ective] - перевозять)   товари,   які   вироб­ляють не в нас. Взагалі термін «вивіз» має тут дуже від­носне значення; що згаданий товар вислали з якоїсь стан­ції далі, але не конче за межі краю. У цьому нас переконає дальше порівняння відповідних таблиць «ввозу».

Поробивши такі застереження, приступимо до розгляду детального результату галицького вивозу в 1890-92 роках. Із загальної суми 80 категорій товарів, які є предметом вивозу і охоплені статистичними таблицями, 18 виявляли постійну тенденцію до зростання, 21 таку ж постійну тенден­цію до зниження, а решта виявляла більше або менше коли­вання з результатом, що схилявся або до збільшення, або до зменшення. Придивимося докладно до кожної з цих категорій.  Стале  підвищення  вивозу показують такі вироби  целюлоза   і солом'яна  маса  (/Ш : /би : 1УЙ8),  бурі вугілля (2610 ї 4735 : 20 153),   нафта   (141 981 : 146 544 : 148 949), сода, селітра і поташ (11 933 : 13 734 : 14 882) графіт   (19 і 36 ! 277),   штучні   добрива   (8346 : 12 501 і : 21 038),   лід   (3 : 15),   порожні   бочки   (20 680 : 21 044 : 21 148), буряки (1 560 : 3 977 : 20 376), різні менші рільничі   плоди   (17 550 : 17 145 : 17 229),   нитки   (479 : 930 : 1692),   меблі   та   музичні   інструменти   (11780:12 888 : 13 802),   скло, порцеляна   і   фаянс (6041 : 6048 : 8424) кора та  інші дубителі (4866 : 5558 з 6092), масло (1 994 : 2258 : 3417), яйця (48 653 : 50 645 і 51 139), тютюнові ви. роби  (3008:4 123:4 508),   рільничі  машини (816 : 1 150 : : 5589), макуха (494 : 800 : 1 194). Цікаво, що в числі ти? товарів бачимо відносно мало сировини (буряки, рільничі плоди, кора, яйця), натомість значну перевагу товарів, як; вже у нашому краї перероблені  промисловістю.

Не менш цікаве й те, що саме такі товари показують найбільше зростання вивозу (целюлоза, буре вугілля, штучні добрива, нитки, макуха). Що таке явище є позитивним свідченням розвитку нашої крайової промисловості, це, здається, кожен визнає.

Постійне зниження вивозу позначилось на таких товарах: деревне вугілля (2235': 1518 : 1313), кокс (3 069 : 2562 : 1 711), деревний барвник (289 : 235 : 61), сирівець заліза (5073 : 3519 : 2884), залізничні рейки (5629 : 2646 : : 612), товари з заліза і сталі (35 563 : 26 236 : 19 935), ріпак (12 819 : 10 742 : 3844), сирова шкіра, руно і хутра [6372 -6009 : 4995), кістяна мука і вугілля (16 126: : 15 260: 898), пиво (25 702:23 453:22 915), оселедці (2866 : 2 765 : 2562), кухонна сіль (111 731 : 101 057 : : 100 941), південні фрукти (3 466 : 1 745 : 1 427), машини не рільничі та їх частини (7 343 : 6777 : 2 157), метали І мета­леві вироби, крім заліза (20 698 : 9666 : 3 407), каміння сирове й оброблене (188 632:128 764:93 041), гашене вапно (43 359:39 522:33 769), тваринна вовна (3 511: : 1 696 : 1 214), тварини в живій вазі (68 152 : 66 794 : : 59 862), нарешті, рубрика «різне», що не входить у вище­названі рубрики (106 623 : 102 717 : 89 042).

Зменшення вивозу якогось товару може мати різні причини. У вищеподаному зведенні бачимо, напр., зменшення вивозу різних сирівців, що може означати зменшення самої їхньої продукції або зростання промислових закладів, де ті сирівці переробляються. Натомість зменшення вивозу колоніальних товарів і взагалі імпортних може означати їх більшу консумпцію в краї або спад тор­гової діяльності краю, що займається вивозом.

ІІІ

Як ми вже зазначили, більша частина товарів, які вивозяться, не виявляє ні постійної тенденції до збіль­шення, ні до зниження, але коливається більше або менше помітно, причому остаточна хвиля показує або тенденцію до збільшення (за формулою х:х - у:х - y + z, при­чому z може бути меншим або більшим, ніж у), або до зниження (за формулою х : х -f у : х + у - г). До пер­шої категорії належать: дерев'яна маса на папір (1 678 : : І 113 : 1 525), різні паливні інгредієнти (1 384 : 545 : 712), толь на покрівлі (275 : 190 : 293), друки та книжки (296 : : 259 : 461), руди і мінерали (22 261 : 11 258 : 19 507), льон, коноплі, прядиво (4881 : 4 776 : 5900), будівельне дерево (675 567 : 638 722 : 657 659), галантерейні товари (2 422:2310:2 581), військове знаряддя та амуніція (10 357 : 8958 : 23 747), цемент (3444 : 3358 : 4 195), різні мінеральні будівельні матеріали (91 430 : 81 094 : 94 349), глиняні  і гончарні  вироби (1 143 : 1060 : 1 150).

У 12 товарах цієї категорії різниця у вивозі між першим і другим роком становить 61 195 т як мінус 1891 року, а різниця між 1891 і 1892 становить 58 541 т як плюс 1892 року. Як бачимо, зворотна хвиля не досягає первіс­ного рівня, а загальна середня трьох років у тих 12 катего­ріях товарів буде нижча від суми першого року.

До другої групи нестійких товарів належать: різні відходи (17 171 : 24 917 : 14 816), сирівець бавовни (25 : : 160 : 114), асфальт і живиця (3763 : 3831 : 2921), кам'яне вугілля (333 026 : 333 626 : 302 014), земний віск і церезин (И 093 : 12 622 : 11 305), різні хімікати (7217 : 8044 : : 7 748), залізо перероблене (15 607 : 17 290 : 14 059), збіж­жя (301 473 : 370 299 : 240 641), стручкове насіння (53 861: : 69 265 : 67 709), картопля (28 321 : 38 742 : 15 380), фрук­ти (3 276 : 4 462 : 3418), жири (9369 : 10 798 : 10 701), вичи­нені шкіри (І 483 : 1 979 : 1 969), паливне дерево (259 811 : : 321 752 : 295 149), дерево для бондарства (5610 : 22 625 : : 3647), товари дерев'яні, кошикарські і т. п. (5770 : 8 137 : : 4 266), продукти гутництва (886 : 1 586 : 1 100), кава (770 : 1 322 : І 113), млинарські вироби   (118 013 : 127 952 : 100 678),  рис (1 158 : 1 776 : 2512), спирт і вироби з нього (4 407 : 29 393 : 24 221),    тютюн-сирівець    (4 765 : 5 845! : 3919), вино   (7490 : 8523 : 4 211), цукор   (5902: 106111 : 6569), різні колоніальні товари (15 445 : 15 511 : 15 134), тканини (5342 : 6922 : 6536), папір і паперова маса (5223 ' : 5880 : 4 685), цегла  (II 458 : 26 330 : 14 725),  вози і по­вози  (4 117 : 4298 ; 1 182).   У 29 товарах цієї групи помі­чаємо різницю між роками 1890 і 1891 на суму 261 888 тонн на користь 1891 p., а між роками 1891 і 1892 різницю на 317 625 на користь 1891 p., тобто на 55 764 на не користь 1892 р. в порівнянні з 1890 р.

Ось основні зведення щодо вивозу, який здійснили галицькі залізниці протягом трьох років. Справжнє су­спільне та економічне значення тих цифр виявляється  тільки після того, як їх порівняти з цифрами ввозу, до яких перейдемо в наступній статті.

Оновлено 19-09-2019
© 2017. ОУНБ iменi I. Франка