Панькевич Юліан Іванович

Народився  4 липня 1863 р. в  с. Устя-Зелене на Тернопільщині. Батько його малював на замовлення ікони та деякі поліхромії церков. Юліан тож зацікавився малюванням та рисунком ще в юному віці. Через деякий час родина Панькевичів переїхала до Рогатина, де Юліан почав ходити в народну  школу, згодом навчався у Бережанській гімназії, яку закінчив у 1885 р. Саме тоді він і вирішив  стати  професійним малярем. При допомозі графа В. Дідушицького здобував мистецьку освіту у Краківській Академії Мистецтв. На той час Академію очолював відомий польський баталіст Ян Матейко. Панькевич навчався у таких педагогів як І. Яблонський, Л. Лефлер, Ф. Цинк.

Щоліта Ю. Панькевич у складі студентської екскурсійної групи під проводом Івана Франка виїжджав до Тернополя й Чернівців, де зарисовував історичні архітектурні пам'ятки та краєвиди, робив портретні студії селян.

Юліан Панькевич першим з українських митців ввів у релігійні картини етнографізовані постаті.

Видавничий рух початку ХХ ст. вимагав розвою графіки, тобто мистецького оформлення книжок. Вийшла з друку антологія української поезії «Акорди», яку ілюстрував Ю Панькевич. За ініціативою і підтримкою Івана Франка Юліан Панькевич їздив до Києва. Там постав ряд пейзажів.

На початку 30-их років Юліан Панькевич виїхав на Велику Україну. У 1933 р.  працював старшим науковим працівником  у музеї Слобідської України (м. Харків). Під впливом  національних переслідувань та політичних  репресій, які в той час відбувалися на теренах Східної України, у 1935 р. закінчив життя самогубством.

На світлині Ю. Панькевич в окопах над Стрипою з невідомим.