Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Loading

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 2-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

Пам'ятники та пам'ятні знаки, встановлені на честь Івана Франка



Перелік пам'ятників і пам'ятних знаків в населених пунктах області, встановлених на вшанування Каменяра

 
Івано-Франківськ

Художньо-меморіальна дошка
вул. Січових Стрільців, 24
(1966, реконструкція 1986 р.)
Автори: Я. Столяр, С. Топоркова

26 листопада 1911 р. в залі „Руської Бесіди” (тепер вул. Січо­вих Стрільців, 24) видатний поет  читав  для   станіславської інтелігенції свою поему „Мойсей”. На згадку про цю подію у 1966 р. з нагоди 110-річчя від дня народження письменника на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку. Реконст­руювали її через 20 років скульптор С. Топоркова й архітектор С. Соколовський. Пам'ятний знак відкрито 6 червня 1986 р. На його гранітній плиті під барельєфним погруддям поета викарбувано текст.

Погруддя
вул. І. Франка, 28
1978 р. (реконструкція пам’ятника с. Опришивців (1956 р.))
Автор: А. Болюк

У 1978 р. на одно­йменній вулиці у сквері  встановили погруддя письменника, що немов виростає зі скелі.

Меморіальна дошка Тарасові Франкові
вул. Шевченка, 95
(Тут син Івана Франка Тарас мешкав у 1939-1945 рр.)
1990 р.
Автор: В. Лендьєл

Зі Станіславом пов'язане і життя сина Каменяра – письменника, літературознавця і педагога Тараса Франка (1889-1971), який працював тут упродовж 1936-1945 років і мешкав на вул. Шевченка, 95. Пам'ять про ці події увічнює меморіальна дошка.

Меморіальна дошка
вул. Галицька, 7/а
1991 р.

26 листопада 1911 р. в залі „Руської Бесіди” (тепер вул. Січо­вих Стрільців, 24) видатний поет  читав  для   станіславської інтелігенції свою поему „Мойсей”.    На згадку про виступ Каменяра вста­новлено меморіальну дошку  на будинку на вул. Галицькій, 7.

Меморіальна дошка
пл. Ринок, 6
1994 р., реставрація 2001 р.

Памятник
пл. ім. І. Франка
1995 р., реставрація 2001р.
Автори: М. Посікіра, Л. Яремчук, В. Каменщик

26 серпня 1995 року в історії міста відбулася важлива подія – урочисте відкриття пам’ятника Івану Франку. Монументальний комплекс відображає високу постать Івана Франка, що крокує, на гранітному постаменті. За спиною скульптури – два елементи – мов спалахи вогню, які одночасно є фоном для пам’ятника, що органічно вписується у ландшафт площі. Автори намагалися виразно виділити у скульптурі обличчя, груди і руки, які разом з динамічною постаттю символізують задуманого поета і філософа, що в русі заглибився у свої думки. Площа на якій встановлено пам’ятник названа іменем І. Франка.


Пам'ятна дошка І. Франку та С. Вінцензу
м. Івано-Франківськ
вул. Чорновола, 22
2006 р.

21 листопада 2006 р. на фасаду будинку Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Івана Франка урочисто відкрито пам’ятну дошку Іванові Франку та польському письменникові уродженцеві села Слободи Рунгурської Станіславу Вінцензу. Вінценз був особисто знайомий з Франком. У „Спогадах про Івана Франка” він писав, що вже в гімназії „підпав під вплив Франка” і „не одна поезія Франка промовляла до мене і залишилася у моїй пам’яті”. Автор: польський скульптор Мар’ян Моленда.


Богородчанський район

Погруддя
с. Іваниківка
1969 р., реставрація 2003 р.
Автор: І. Ткачук

Верховинський район

Памятник
с-ще Верховина
вул. І. Франка
1971 р., реставрація 2001 р.
Автор: О. Манелюк

У 1971 р. до 115 річниці від дня народження І. Франка у селищі відкрито пам’ятник у вигляді погруддя Каменяра на постаменті пірамідальної форми. У верхній частині постаменту – факсимільний підпис письменника, дещо нижче розгорнута книга з пером, обабіч від неї накладними цифрами написано: „1856-1916”.

Художньо-меморіальна дошка
с. Голови, 1955р.


У 1955 році на фасаді будинку восьмирічної школи встановлено художньо-меморіальну дошку, на якій зображено барельєфи І. Франка і М. Коцюбинського, а внизу викарбувано напис:

„В цьому будинку в 1910-1912 роках перебували видатні українські письменники-демократи Іван Якович Франко та Михайло Михайлович Коцюбинський”.

Памятний знак
с. Криворівня, 1926р.
Автор: В. Якіб’юк

У десяті роковини від дня смерті письменника біля скелі, де часто любив зупинятися письменник, де він в 1912 році виступив на народному віче, зібралися гуцули з Криворівні, Жаб’я на відкриття пам’ятної плити, яку виготовив В. Якіб'юк. На  плиті  був вигравіруваний тризуб та напис: „В честь Іванові Франкові Гуцульщина, 1916-1926”.
З трагічною долею родини Якіб’юків і зникла пам’ятна плита. В 1969 р. , коли була повінь, стихія вимила рештки плити, яка зберігається по теперішній час в експозиції музею Івана Франка.

Меморіальна таблиця
с. Криворівня, (хата В. Якіб’юка (1881- 1944), у якій деякий час жив І. Франко) 1953 р.
Автор: С. Рифа

Нині тут діє державний музей І.Франка
У 1953 р. в селі відкрито літературно-меморіальний музей І. Франка.  З 1956 року в ньому працювала дружина Гната Хоткевича Платоніда Хоткевич. Через 7 років за допомогою Львів­ського університету, а в 1976 та 1981 pp. дер­жавного музею І. Франка у Львові та Івано-Фран­ківського краєзнавчого музею з участю крає­знавця Петра Арсенича його розширили та пере­будували, а також поновили новими експона­тами.
Переобладнана у 2000 році нова експо­зиція музею розповідає про пере­бування І. Франка, М. Коцюбинсь­кого і Г. Хоткевича у Криворівні та їхні взаємини з місцевими жите­лями. У меморіальній кімнаті від­творена та обстановка, в якій жив Каменяр, зберігається топірець, подарований йому власником ха­ти В. Якіб'юком. У вітринах експонуються твори, наукові статті видатного письменника і вченого.


Погруддя
с. Криворівня
1981 р.
Автори:  Я. Чайка

Поряд із музеєм височить пам'ятник, від­критий у 1981 p.


Хата-гражда П. Харук (1859-1963)
(сучасниця та знайома І. Франка)
с. Криворівня, 1858, 1993 рр.

Гражда Харуків належить до рідкісних у наш час стародавніх будівель, поширених у минулому на Гуцульщині. Композиція комплексу грунтується на зіставленні двох обсягів: розпластаної приземистої хати і більш витягнутої  та стрункої кліті (комори), поставленої на торець. Третій елемент – огражди (огорожі) врівноважують  і поєднують ці обсяги.  Отже, ґражда Харуків — типова, водночас уже сьогодні рідкісна й унікальна, пам'ятка народного будівництва. Крім того, вона має історико-культурну цінність. У ній бували відомі діячі української куль­тури — М.Коцюбинський, В. Гнатюк і багато інших великих людей.  Ґражда, її двір були використані під час зняття відомого кінофільму С.Параджанова «Тіні забутих предків» за однойменним твором М.Коцюбинського. Саме тут, в гражді Харуків, з 1900 до 1914 року часто бував Іван Якович Франко. Тому приєднання ґражди Харуків до ком­плексу архітектурно-меморіальних пам'яток І.Франка цілком виправ­дане.
Споруда зазнала втарт, більшість деталей не збереглося, але відповідно до документів, фотографій вдалося встановити її первісний вигляд.

Будинок священика Олекси Волянського
с. Криворівня


тут бували І. Франко,
М. Коцюбинський, В. Гнатюк
1901, 1990 р.
Частим гостем був І. Франко в домі прогресивного священника, дослідника звичаїв і побуту  гуцулів Олекси Волянського. Працював  тут письменник в 1893 – 1923 рр.

Урочище „Писаний Камінь”
де бували І. Франко, М. Коцюбинський, та ін.;
с. Верхній Ясенів, 1898-1912 рр.

Перебуваючи у Криворівні, поет неодноразово відвідував у різних потребах сусідне село Верхній Ясенів. Як згадував син письменника Петро Франко, „батько ходив на прогульки, де знаходилася підземна печера, на кмчери, раз чи два був на Писанім Камені враз із пп. Арсеничами з села Ясенова Горішнього”.


Галицький район

Меморіальна дошка
м. Галич
будинок міської ради
2006 р.

Художньо-меморіальна таблиця
м. Галич
вул. І. Франка
будинок Національного заповідника „Давній Галич”
2006 р.
Автор: І. Ткачівський

Памятник
с. Яблунів, 1956 р.

Пам’ятник встановлено у сквері села. Являє собою погруддя письменника на невисокому постаменті з викарбуваними на ньому написами:
„І. Я. Франко. 1856-1915”;
„Великому Каменяреві до 100-річчя з дня народження від колгоспників колгоспу ім. І. Я. Франка”.

Погруддя
с. Догорів
1993 р.

Споруджений у вересні 1993 р. являє собою погруддя Каменяра на гранітному постаменті. На табличці, вмонтованій у постамент, викарбувано напис:

„Іван Франко. 27.08.1856 - 28.05.1916.”

Памятник
с. Тенетники
1996 р.

25 серпня 1996 р. погруддя поета на невисокому п’єдесталі освячено у селі Тенетниках.


Городенківський район

Памятний знак
с. Поточище
1926 р., 1956 р., реконструкція 1982 р.

Громада села ще в 1926 р. на зібрані  гроші спорудила улюбленому поетові скромний пам’ятник у формі піраміди. В 1956 р. з нагоди 100- річчя від дня народження І. Франка, та в 1982 р. він був реконструйований. Первісну основу підправили, в нішу вставили погруддя Каменяра і зробили напис: „Іван Франко.1856-1916”.

Памятник
с. Тишківці

Як свідчать розповіді старожилів та сина генерала УПА Романа Шухевича Юрія, наприкінці ХІХ ст. Іван Франко неодноразово бував в с. Тишківцях. Разом із  відомим етнографом Володимиром Шухевичем та головою „Народної торгівлі” і „Сокола Батька” у Львові Миколою Заячківським він гостював у домі о. Зенона Шухевича. Перебуваючи в селі, письменник відвідав могилу отця-деканата Осипа Шухевича.

Погруддя
с.Чернятин
 1962 р.

Біля Народного дому урочисто відкрито  погруддя письменника на двоступінчастому постаменті із викарбуваним написом : „Іван Франко. 1856-1916”.

Погруддя
с. Ясенів-Пільний
1992 р.

До 100-річного ювілею (1956 р.) встановлено бюст Каменяра. У 1992 р. селяни провели його реконструкцію.

Долинський район

Памятник
м. Болехів
2006 р.
Автор: В. Ярич

Меморіальна дошка
м. Болехів
вул. Озаркевичів, 9
(будинок Н. Кобринської, у якому бував І. Франко)
1980 р.

На   будинку   Озаркевичів-Кобринських   (вул. Озаркевичів,  9) у червні  1980 р.  було встановлено меморіальну дошку (автор - скульптор М. Анденок) з  барельєфом Н. Кобринської й написом: „В цьому будинку з 1884 по 1903 рік проживала українська письменниця і громадський діяч Н. Кобринська та неодноразово перебували видатні діячі української культури І. Франко, О. Кобилянська, М. Павлик”.

Памятник
с-ще Вигода
2004 р.
Автор: П. Штаєр

Часто І. Франко проїздом бував у селищі Вигода. Тут у 2004 році на вул. Данила Галицького побудовано один з найкращих в області пам’ятників Каменяреві. Його відкриття приурочено до 120-річного ювілею від дня заснування населеного пункту. Автор П. Штаєр відтворив у міді динамічну постать поета у вишиваній сорочці, з накинутим на одне плече плащем, що розвівається на вітрі.


Погруддя                                                               
с. Лолин
1956 р., реконструкція 1986 р.
Автори: А. Мадієвський, Я. Чайка
Створено громадський музей ім. І. Франка

15 травня 1956 р. до 100-річчя від дня народження поета на місці хати Рошкевичів у центрі села, поруч із церквою святого Михаїла, відкрито пам’ятник Каменяреві. На постаменті було викарбувано слова із віршів Франка:
„Мій поклик: праця, щастя і свобода.
Я є мужик, пролог не епілог”.
У 1986 р. пам’ятник замінили на нове погруддя з кованої міді на високому отинькованому постаменті (автор Я. Чайка).
На честь перебування у Лолині видатного українського митця-демократа в 1981 р. тут стоворено кімнату-музей І. Я. Франка. В її експозиції демонструються фотографії письменника, його братів Захара та Онуфрія, сестри Юлії, родинної хати у Нагуєвичах, фоторепродукції картин художників О. Кульчицької „Іван Франко слухає пісні матері” та Л. Левицького „Малий Іван Франко у кузні батька”. Серед експонатів є фотокопії свідотцтва про закінчення школи, світлини І. Франка з товаришами під час навчання у Дрогобицькій гімназії, копія протоколу іспитів. Про початок творчої діяльності розповідають примірники журналів „Дзвін” і „Молот”, які письменник видавав разом з Михайлом Павликом, фотографії  однодумців і колег по роботі І. Белея, М. Павлика, О. Терлецького, М. Драгоманова. Відвідувачі можуть також оглянути фотокопії обкладинок книжок Каменяра, які були написані у Лолині: „Галицькі образки”, „Жіноча неволя в руських піснях народних”, „Лесишина челядь”. Почесне місце в музеї займають побутові речі родини пароха Лолина Михайла Рошкевича, фото його дітей Ольги, Михайлини, Ярослава з товаришами І. Франком та І. Погорецьким.
Первісно музей знаходився у школі. У серпні 2004 р. експонати перенесли у приміщення новозбудованого Будинку культури. Починаючи з 1993 р. в останню неділю серпня у Лолині проводиться традиційне свято Франкової поезії, яке з 2002 р. набуло статусу обласного.



 Калуш. Калуський район

Погруддя
м. Калуш, вул. Івано-Франківська, 22 (Підгірки)

Цьому пам'ятнику  понад  50  років. Спершу він був  встановлений на в'їзді у с. Підгірки (тепер мікрорайон м. Калуша) у  1956 р. з нагоди святкування 100-річчя від дня народження  І. Я. Франка.  Скульптор - Йосип  Николишин.

Після   встановлення  нового    пам'ятника  І.  Франку  біля   Народного  дому  ім. Антіна  Могильницького  в  Підгірках  (скульптор  Яків  Чайка), попереднє погруддя  віддали до місцевої школи.  У 2004 р.  школа передала  погруддя до музею-оселі родини  Франків. Встановили  пам'ятник  на подвір'ї   музею   у  2006 р. з нагоди відзначення 150-ї річниці  від дня  народження  поета.  Реставрував  пам'ятник місцевий  скульптор  Ігор  Симак,  а гранітний постамент  подарувала  меценат  Галина  Підкамінна.

 


Погруддя
м. Калуш
1956 р., реконструкція 1964 р.
вул. С. Бандери
скульптор Й. Николишин

В 1956 р. у сквері, в центрі міста, на постаменті пірамідальної форми , встановлено погруддя І. Франка.


Погруддя
м. Калуш (Підгірки)
1956 р., реконструкція 1979р., 1996р.
Автор: Я. Чайка

У 1956 р. до 100-річчя від дня народження Івана Франка праворуч від міс­цевого клубу встановлено погруддя письменника.


Художньо-меморіальна дошка
м. Калуш
Народний дім,
вул. Шевченка, 8
1981 р.

За версією місцевих краєзнавців 12 серпня 1884 року у Калуші відбувся літературно-музичний вечір, організований львівськими студентами. Іван Франко прочитав на ньому реферат „Дума про те, як гетьман козацький Самійло Кішка втікав з турецької неволі”.
У 1981 р. на фасаді колишнього Народного дому втановили меморіальну дошку з баральєфом письменника і написом:
„В цьому будинку 12 серпня 1884 року Іван Франко
Виступав на засіданні літературного гуртка”.


Меморіальний музей-садиба
Хата брата І. Франка
м. Калуш (Підгірки)
вул. Шевченка, 8
1992 р., 1996 р.

У 1992 р. за сприянням міського голови Калуша Р. Сушка в будинку най­молодшого сина О. Франка у Підгірках відкрито музей-оселю родини Франків. Омелян Онуфрійович побудував хату у 1936 р. на полі, купленому батьком та стриєм Іваном. Донька Омеляна Оксана Франко, професор Львівського національного університету, віддала ро­динний будинок під музей. У чотирьох його кімнатах створено окремі експозиції. У першій із них пред­ставлено генеалогію славного роду, дбайливо дослід­жену доктором історичних наук Оксаною Франко. Тут знаходяться родинне дерево, картини, намальовані в Підгірках сином І. Франка Тарасом, фотографії нащадків великого письменника. У другій кімнаті виставлено давні вишиті обруси і верети, документи, копії листів, фотографії й особисті речі численних нащадків Онуфрія, які розповідають про їхню нелегку долю, боротьбу за незалежність України. Цікавими експонатами є корито, бочка, підсвічник, рамки, зроблені власноруч гла­вою родини. Третя кімната має назву „Франкова світ­лиця”. Тут зосереджено твори письменника та кни­ги про нього. Остання екс­позиція розповідає про Григорія Смольського – відомого українського ху­дожника, уродженця Під­гірок. Він присвятив пам'я­ті Каменяра кілька поло­тен: „Арешт І. Франка в 1880 p.”, „Хата Онуфрія Франка у Підгірках”, він написав портрети славет­ного   літератора   і   громадського діяча. Деякі з них експонуються в музеї. Г. Смольський залишив також спомин про останній приїзд поета в Підгірки на похорон брата..
У серпні 1999 р. освячено пам'ятну дошку на хаті племінника письменника Антона Франка.


Могила рідного брата І. Франка Онуфрія Франка (1861-1913)
м. Калуш (Підгірки), цвинтар
1913 р.

Могила Онуфрія Франка збереглася у південно-західній частині цвинтаря дотепер. На ній встановлено литий ажурний чавунний хрест із Розп’яттям. На постаменті в ніші розміщена дерев’яна таблиця з вирізаним написом:
„Тут спочивають
Франко Онуфрій Якович
Юлія Василівна,
Олена Омелянівна.
Вічна пам’ять.”


Памятник                                                                    
с. Голинь
2000 р.                 
Автор: Я. Слакун

У центрі села в день народження письменника 27 серпня 2000 р. відкрито пам’ятник Іванові Франку. Він спорудженний на кошти уродженця села Миколи Жекеля, який емігрував до Канади. В листі до  односельців меценат написав: „Хай назавжди красується постать гіганта праці в моєму рідному Голині”.


Коломия. Коломийський район

Меморіальна дошка
м. Коломия
вул. І. Франка 14,
2006 р.
Автори: В. Гурман, В. Андрущенкі

 


Меморіальна дошка
м. Коломия
вул. Грушевського, 43
2006 р.

(до 80-річчя з часу заснування школи ім. І. Франка (1926 р.))

Художньо-меморіальна дошка
м. Коломия
будинок міської ратуші

1956 р., реконструкція 1981 р.
Коломийчани свято шанують пам'ять про видатного сина України. У центрі міста на ратуші громада встановила меморіальну дошку з лаконічним написом:
„У цьому будинку протягом трьох місяців був ув'язнений І. Я. Франко.”


Меморіальна дошка
Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського
м. Коломия
1926 р.

Відвідувачі музею „Гуцульщина” на вул. Театраль­ній, 25 бачать на фасаді мармурову дошку із написом:
„Пам'яті Івана Франка. В десятилітню річницю смерті. Коломийська земля. 1926”.
У цій „тисовій шкатулці”, як любовно народ називає музей, можна побачити не лише чудові витвори рук гуцульських умільців, але й багато матеріалів про І. Франка. Як відомо, свого часу він підтримав створення Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини. У цьому музеї зберігається крісло, передане родиною коломиян, у яких зупинявся Великий Каменяр. Саме в цьому темно-багряному фотелі він, цілком імовірно, відпочивав після палких промов та дебатів.

Памятник
с. Слобода,
урочище Фабрика
1936 р.

Один з перших пам’ятників Іванові Франкові на Прикарпатті. Ініціатором його встановлення був уродженець села, польський письменник і етнограф Станіслав Вінценз. Під час перебування на Гуцульщині він познайомився з видатним письменником і так захопився силою його духу, що вирішив спорудити у рідній Слободі пам’ятник. У 1936 році  Вінценз за відповідну плату попросив односельців знайти в горах велику кам’яну брилу й витесати з неї обеліск. На мармуровій таблиці місцевий каменяр Василь Остап’як латинськими літерами викарбував  напис: „Вірю в силу духа” і далі – польською мовою „Пам’яті Івана Франка, сина цієї землі”. Під час Другої світової війни мадярські вояки розбили дошку. В 1944 р. фольклорист  Іван Прокопів домігся поновлення  пам’ятника. Напис викарбували вдруге, тільки латинські букви замінили кириличними.

Пам’ятник
с. Слобода,
біля школи
1993 р.

Пам’ятник
с. Малий Ключів
2003 р.

Пам’ятник Іванові Франку в цьому селі відкрито 21 вересня 2003 року, на храмове свято. Спонсором цього пам’ятника був уродженець села Василь Кушляк, який тепер проживає на Дніпропетровщині. Скульптори пам’ятника  – львів’яни Володимир Сиротюк та Василь Гурман.


Памятник
с. Корнич
1992 р.
Автор: Т. Штоколь

3 вересня 1989 року в Корничі відбувся перший відновлений фестин, на якому було зібрано 1477 крб. добровільних внесків на спорудження пам’ятника Великому Каменяреві  у селі. Організатором побудови пам’ятника був місцевий осередок НРУ, керівник якого – Михайло Антонюк. Пам’ятник виготовлено з цементу, його автор – львівський скульптор Теодор Штокаль.

Памятник
с. Великий Ключів
1956, 1964 р.

 Памятник
с. Товмачик
1957 р.

Зі спогадів старожилів відомо про приїзд Франка до Товмачика 1880 року на передвиборний мітинг. У промовах він закликав селян до боротьби за національне і соціальне визволення. Пам’ятник Іванові Франкові  споруджено з ініціативи жителів села Василя Свірнюка, Григорія Венгренюка, Миколи Березовського. Кошти на пам’ятник зібрали з концертних виступів. Відкрито пам’ятник 20 жовтня 1957 року. Згодом його перенесено на інше місце; тепер він  – біля медамбулаторії. На пагорбі серед дерев стоїть витесане із природного каменю погруддя письменника. У постамент вмонтовано таблицю із написом: „ Іван Франко. 1856-1916”. До пам’ятника ведуть бетонні східці, справа від яких встановлені декоративні вази.

Косів. Косівський район

Пам'ятний знак
м. Косів
вул. Грушевського, 1
1956, реконструкція 1997 р.
Автори: Й. Николишин, М. Обезюк

У 1956 р. на честь 100-річчя від дня народження Івана Франка в Косові біля Народного дому (вул. Грушевського) відкрито погруддя письменника (автори І. Николишин та М. Обрезюк). До постаменту, що має форму зрізаної піраміди, прикріплено мармурову табличку із написом: „Іван Якович Франко. 1856-1916”.


Меморіальна дошка
с-ще Кути
1989 р.

Памятник
с. Шешори,
вул. С. Бандери
1995 р.

В день 550-річчного ювілею Шешор для увіковічнення пам’яті І. Франка перед сільською радою на квадратній гранітній тумбі встановлено високу прямокутну стелу із чорного граніту.  У верхній її частині поміщено барельєфне зображення письменника в овальному обрамленні, під ним накладними буквами зроблено напис : „Іван Франко,1856-1916”.  Нижче викарбувано слова:
„Кожний думай, що на тобі
Мілійонів стан стоїть
І за долею мілійонів
Мусиш дати ти одвіт .”
„Великому Каменяреві. Присвячують сини і доньки Гуцульщини, які з болем душі покинули свою Україну, рідне село Шешори в часи Великого Ісходу українського народу в 1944 року ”.
Ініціатором побудови пам’ятника є Дмитро і Оксана Ткачуки (уродженці села), автор – львівський художник сульптор Василь Гурман, співавтор інженер Іван Тимчук.

Художньо-меморіальна дошка
с. Старі Кути
1993 р.
Автори: батько і син Одрехівські

На будинку 7 „а” по вул. Івана Франка урочисто відкрито меморіальну дошку великому Каменяреві. ЇЇ автори – відомі львівські скульптори батько і син Одрехівські.

Пам’ятний знак
с. Яблунів
1989 р.
Автор: І. Андрійканич
(встановлено за розпорядженням Президента України)

В 1989 р. на будинку колишнього суду (тепер школа-інтернат) відкрито меморіальну дошку (автор і виконавець викладач Косівського тех­нікуму народних художніх промислів імені В. Касіяна І. Андрійканич) з барельє­фом І. Франка та викарбуваними написами:
„Я син народу, що вгору йде,
Хоч був запертий в льох”.
„В будинку на цьому місці в березні 1880 р. перебував під арештом український поет-революціонер І. Я. Франко”.

Погруддя
с. Яблунів
1967 р.

На згадку про пере­бування видатного пись­менника у селищі в 1967 р. на його честь  вста­новлено бюст.

Меморіальна дошка
с. Яворів, будинок родини Окуневських
1986 р.
(тут перебував І. Франко в 1901 р.)

Окуневські були культурним осередком у Яворові, на всій Гуцульщині , а їх жіноча половина вписала золоту сторінку в історію жіночого руху на Галичині. Всі представниці цієї родини були членкинями Союзу українок. До сім’і з’їжджалися визначні письменники, діячі культури. Тут щиро вітали Івана Фрвнка, Лесю Українку, Ольгу Кобилянську та інших відомих людей. У 1986 р. біля хати  встановлено пам’ятну плиту із написом:
„В цьому будинку в кінці ХІХ - на початку ХХ століття бували видатні діячі української культури Іван Франко, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Наталія Кобринська, Остап Терлецький”.

Кімната-музей
с. Нижній Березів
2009 р.

Кімната – музей Івана Франка відкрита до Міжнародного дня рідної мови. Експонати, зібрані музеєзнавцем Петром Арсеничем, розкривають життя і творчість Івана Франка, його перебування у Нижньому Березові. В музеї представлені рідкісні видання творів Івана Франка, його книги для дітей, документальні та ілюстровані матеріали, оригінальні поштові листівки, фотографії, де відображено  його перебування в Коломиї, Нижньому Березові, Косові, Криворівні та інших містах і селах Прикарпаття. Серед експонатів виставки також маловідомі матеріали про перебування І. Франка в Станиславові у серпні 1899 і 1911 роках, Яворові – 1884 р., Кутах – 1905 р. Окремий розділ - ілюстрації українських художників до творів письменника. Експонуються портрети І. Франка (в листівках), виконані художниками І. Трушем, О. Кульчицькою, В. Касяном, наукові праці про Івана Франка.

Художньо-меморіальна дошка
с. Нижній Березів (хата К. Геника)
1964 р., 1979 р.
Автор: А. Болюк

Хата Ґеників, у якій жив І.Франко, представляє собою типову житлову будівлю (другої половини XIX ст.) заможного селянина кар­патського передгір'я. У плані вона складається з двох житлових приміщень, розділених сіньми. При тильній стіні правої хати є комора. Будинок споруджений в зруб зі смерекових брусів. Зовні і всередині спо­руда обмазана глиною, побілена. Дах покритий ґонтою.
Біля хати в 1979 р. встановлений пам'ятний знак з барельєфом І.Франка (скульптор А.Болюк).

Надвірнянський район

Памятник
м. Надвірна,
1958, реконструкція 1986 р.

В 1958 році у міському парку ім. І. Франка встановлено бюст Каменяра на прямокутному постаменті.

Памятник
с-ще Делятин
2004 р.
Автор: В. Довбенюк

В 1962 р. було відкрито пам’ятник Каменяреві (скульптор А. Лендьєр). У вересні 2004 р. делятинці встановили на його місці новий пам’ятник. Сповнений задуми і творчого натхнення образ молодого письменника увічнив скульптор Володимир Довбенюк. Погруддя виготовлене з бетону, стоїть на прямокутному постаменті з природного каменю.


Рогатинський район

Памятник
м. Рогатин,
вул. І. Франка
1992 р.

В Рогатині на майдані біля кінотеатру імені Івана Франка відкрито бронзовий пам’ятник великому Каменяру. Пам’ятник зведено на пожертви жителів Опілля, різних організацій.


Погруддя
с. Заланів
1959 р.

Погруддя
с. Черче
1956 р.
Автор: В. Щербаненко


Погруддя
с. Руда
1961р, реконструкція 1985 р.
Автор:  Б. Амбіцький

Напередодні 130-річчя від дня народження поета, біля школи замість спорудженого в 1961 р. відкрили новий пам’ятний знак.

Погруддя
с. Чесники
1958 р.
Автор: В. Щербаненко

Погруддя
с. Помонята
1994 р.
Автор:  Б. Амбіцький

В 1994 р. відкрито пам’ятник Іванові Франкові – це постать в граніті з написом „Я син народу, що в гору йде”.

Рожнятівський район

Погруддя
м. Рожнятів
вул. Д. Вітовського
1966 р.
Автор: Й. Николишин

З нагоди 110-річчя від дня народження встановлено пам’ятник Каменяреві. Це бронзове погруддя поета у вишиваній сорочці, що ніби виростає  із кам’яної брили. До постаменту прикріплено чорномармурову табличку із написом „Іван Франко”.

Памятник
с. Ясень

Снятинський район

Погруддя
с. Іллінці
1982 р.
Автори: А. Лендьєл, О. Железняк

У с. Іллінці збереглася хата дяка-учителя, діяча радикальної партії Михайла Іванчука (1854-1941), який особисто знав І. Франка і на його прохання записував фольклор. У його домі письменник був у 1892 р. разом із М. Павликом, В. Стефаником.  14 червня 1982 р. на честь геніального письменника на подвір’ї місцевої школи відбулося відкриття бюсту І. Франка. Погруддя встановлене на високому прямокутному постаменті, на якому накладними буквами зроблено напис: „Іван Франко, 1856-1916.”

Погруддя
с. Красноставці
1961 р.

4 червня 1961 році відкрито пам’ятник Іванові Франкові. Це погруддя письменника на високому триступінчастому постаменті.

Погруддя
c-ще Заболотів
1954 р.

Через селище Заболотів І. Франко проїжджав в 1892, 1898 рр. У 1954 р. тут відкрито погруддя письменника на постаменті у вигляді зрізаної піраміди. У центральній частині постаменту викарбувано напис: „Іван Якович Франко. 1856-1916.”


Погруддя
с. Белелуя
1958 р.
Автор : А. Скиба

Скульптурне погруддя Каменяра виготовлене з цементу і мармурової крихти, встановлене з нагоди 102-ї річниці від дня народження поета. У цьому селі І. Франко побував влітку 1884 р. Разом із письменником Олександром Кониським та студентом Київського університету Федором Миколайчиком він приїздив до батька відомої письменниці Наталії Кобринської І. Озаркевича. У нього дослідники записали багато фольклорного матеріалу.

Тисменицький район

Погруддя
м. Тисмениця
на вул. Вербова, 9
1991 р.


Меморіальна дошка
с. Сілець,
фасад будинку культури
2006 р.
Автор: І. Ткачівський

27 серпня на 150 – літній ювілей Івана Франка в с. Сілець на фасаді будинку культури урочисто вікрили меморіальну дошку Каменяреві.

Памятник
с. Узин
вул І. Франка
1996 р.

Внутрішнім спокопоєм , врівноваженістю вражає  пам’ятник  в с. Узин. До високого пірамідального постаменту з бюстом Каменяра прикріплено табличку з чорного граніту із викарбуваними словами:
„Кожен думай, що на тобі
Міліонів стан стоїть,
І за долю міліонів
Маєш дати ти отвіт”.
Іван Франко 1856-1916”.
Пам’ятник встановлено на честь 140 – річчя з дня народження Івана Франка. Розташований він поруч із символічною могилою гароїв, які полягли за волю України.


Пам’ятник
с-ще Єзупіль
вул. Бандери, сквер
2000 р.
Автор: В. Довбенюк

Один з найкращих в області пам’ятників Каменяреві стоїть у сквері навпроти Народного дому селищаща Єзупіль. Відкрито його у червні 2000 р. на кошти колишнього вчителя Єзупільської школи В. Войцюка, котрий живе у Нью-Йорку (США).


Пам’ятник
с. Підпечари
1965 р.
Автор: А. Болюк


Оновлено 23-04-2017
© 2012. ОУНБ iменi I. Франка

Яндекс.Метрика