Народнопоетична основа художньої мови новели Марка Черемшини „Туга”

О. Мєдвєдєва,

здобувач кафедри Дніпропетровського національного університету

Я виріс серед співанок, казок та сопілок,

 вдихав їх в себе і видихав ними.

М. Черемшина

Про вплив на творчість Марка Черемшини народ­нопоетичної традиції неодноразово згадують дослідники. Так, В. Лесин у статті „Письменник-реаліст" відзначає, що „Марко Черемшина написав небагато оповідань, але вони мають велике пізнаваль­не і мистецьке значення. Ці оповідання органічно ви­росли на багатющому грунті уснопоетичної народної творчості" [4; 74].

Аналізуючи фольклорну основу циклу новел „Парасочка", О. Гнідан пише, що М. Черемшина „використав мотиви ліричних пісень, їхню образність, символіку. Не втрачаючи почуття міри і поетичного такту, він вводив у текст окремих новел уривки народних пісень, поглиблю­ючи цим емоційність творів, робив їх подібними до ліричних сюжетних поезій" [1; 74].

Повний текст статті можна знайти у фондах ОУНБ ім. І. Франка