Відображення гуцульського говору в мові творів Марка Черемшини

І. Г. МАТВІЯС

У статті розглядається відображення фонетичних, словотвірних, словозмінних і синтак­сичних діалектних рис у мові творів Марка Черемшини.

Ключові слова: голосний, приголосний, словотвірна і словозмінна форми, синтак­сична конструкція.

Відомий письменник-новеліст і культурно-громадський діяч кінця XIX - початку XX ст. Марко Черемшина (Іван Семанюк, 1874-1927) народився в селі Кобаках, тепер Косівського району Івано-Франківської області. Після закінчення початкової школи в Кобаках навчався в Коломийській гімназії, яку закінчив 1896 р. У гімназії майбутній письменник вивчав, крім української, латинську, грецьку, німецьку й польську мови. До 1901 р. навчався на юридичному факу­льтеті Віденського університету, брав участь у діяльності земляцького товарис­тва студентів-українців «Січ», робітничого товариства «Поступ». У 1906 р. одержав диплом доктора права. Відбував фахову практику у Віденському суді, з 1906 до 1912 р. працював помічником адвоката у м. Делятині, 1912 р. відкрив власну адвокатську канцелярію в м. Снятині. З початком Першої світової війни переїхав у рідні Кобаки до батьків, займався сільським господарством. У 1915 р. письменник повернувся до Снятина, де працював адвокатом, відстоював права гуцулів, брав участь у культурно-освітній і громадській роботі серед місцевого населення. Помер Марко Черемшина в рідному селі, похований у Снятині.

Повний текст статті можна знайти у фондах ОУНБ ім. І. Франка.