П’ять „добрих речей” Степана Пушика

Тугай Л.

Він виховувався у патріархальному дусі, зростаючи за три кілометри від Крилоса. Одним із найважливіших своїх здобутків називає те, що залишився в Івано-Франківську, а не осів у столиці. Будучи депутатом першого демократичного скликання, С. Пушик добивався статусу високогірних жителів не тільки для при карпатців, а також того, щоб Івано-Франківську область визнали відкритою. Автор більше 50 книг, шеститомного зібрання в семи книгах, поет-пісняр (140 його віршів покладено на музику), професор, Шевченківський лауреат. До редакції нашої газети заходить часто... Напередодні письменникового ювілею ми запросили його до інтерв'ю.

-  Чим займаєтесь тепер, пане професоре?

-  Днями повернувся з Моршина, куди взяв ноутбук, аби працювати над наступними томами свого зібрання. Чотири томи вже вийшли, попереду ще три, але я бачу, що лише „Бусова книга"сама займає три томи. А якщо я туди додам ще дослідження про „Слово о полку Ігоревім" - працю мого життя...

 Повний текст статті можна знайти у фондах ОУНБ ім. І. Франка.