Козацький полковник Степан Пушик

Про рідне село письменника Вікторів Галиц. р-ну та присвоєння Пушику звання "полковник козацтва" 

Вельми особливим видався 2008-й для жителів с. Вікторова Галицького району. Власне, саме село теж особливе. Адже свого часу на його території було відкрито кілька поселень кам'яного віку та Трипільської культури. Колись воно належало до меж Давнього Галича, але після Батиєвого нашестя й перенесення столиці Галицько-Волинського князівства до Холма та Львова, під час польської окупації внаслідок постійних набігів турків, татар, молдован воно знелюдніло.

Достовірні джерела засвідчують, що заново Вікторів було засновано як слободу Давнього Галича. Пізніше село стало матір'ю двох населених пунктів - Височанки і Бриня. І перша історична згадка про нього датована 1558 роком. Отже, 2008-го село святкує своє 450-річчя. Але з цим ювілеєм збігається ще кілька пам'ятних для вікторівців дат. Приміром, 1883 року на місці давнього Миколаївського монастиря побудували церкву Св. Миколая. Тим-то на цьогорічний церковний празник теплого Миколи селяни відзначили й 125-ліття храму Божого, на яке, до речі, прибув митрополит Галицький Андрій з 12 священиками і відслужив архієрейську літургію. А рівно 360 років тому уродженець Вікторова полковник війська Запорозького Семен Височан підняв найбільше в Європі селянське повстання і влився згодом зі своїми повстанцями до лав армії Богдана Хмельницького.

Про давню історію Вікторова багато написав виходець із нього письменник лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України Степан Пушик. І ось саме цього ювілейного для його рідного села року Рада Українського козацтва при Президентові України й Міжнародна асоціація „Козацтво" своїм Універсалом від 20 травня постановили присвоїти Степанові Григоровичу Пушику за заслуги перед Україною та її народом звання "Полковник козацтва" з правом носіння військових козацьких одностроїв та спецзасобів.