Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

Гуцульський говір у повісті Степана Пушика „Перо золотого птаха”



Василь Ґрещук, Валентина Ґрещук

(Івано-Франківськ)

 

У статті розглянуто використання письменником гуцульських діалектних рис у мові повісті "Перо Золотого Птаха". Письменник зрідка відбивав окремі фонетичні та морфологічні елементи гуцульського діалекту, але передовсім у введених у художній текст гуцульських фольклорних зразках. Гуцульську діалектну лексику різної тематики широко використано в мові повісті. Лексичні діалектизми відбивають помітний пласт матеріальної й духовної культури гуцулів.

Ключові слова: гуцульський говір, діалектна риса, діалектизм, гуцульська культура.

Степан Пушик належить до тих майстрів слова, для яких визначальним є естетика народного слова. Ця засаднича особливість письменницької натури зумовила його фольклористичну діяльність, постійне збирання народної словесної творчості, замилування й "олітературнення", уведення в художній текст номенів із розмовного мовлення, територіальних діалектів, часті художні розмірковування щодо внутрішньої фор­ми народного слова, його семантично-конотативних ознак, бо, на глибоке пе­реконання літератора, письменник зі слова повинен видобути "живий во­гонь", "живу ватру".

Особливе місце у творчості Степа­на Пушика посідають і Гуцульщина, Кар­пати, гуцульська говірка. Своєрідність і неповторність гуцульського краю, мате­ріальної та духовної культури гуцулів, зворушливого гуцульського говору від­крилися письменникові ще в юності, коли він після навчання в технікумі пев­ний час працював у Яворові на Косівщині. Саме тоді уважно вслухався в не­звичні для долинянина, але такі оригі­нальні слова, як гаджюга, ватра, бануш, гиухи, гук, шовкова косиця, сокоти­ти, банувати, банно і ретельно запису­вав їх. І згодом, уже працюючи в місті, не міг не чути милозвучної гуцульської говірки, тому їхав до ним же відшу­каних у горах неперевершених діалектоносіїв, з якими записав не одну магнітофонну стрічку. Чимало з тих та інших записів від гуцулів використано Сте­паном Пушиком чи то в поетичних, чи то в прозових художніх творах на гуцуль­ську тематику, однак з погляду вико­ристання діалектних рис гуцульського говору в художній мові особливе місце належить повісті "Перо Золотого Птаха". Уже перші рядки повісті засвідчують замилування гуцульським говором, його вагу в усвідомленні автором повісті гу­цульської ментальності, гуцульського сві­товідчуття й світосприймання:

Від мого села сім кілометрів до Дністра й сімдесят до гір. Дністра від хати я ніколи не бачив, а гори часто показували мені свої горді голови.

Найбільше мені сподобалось, як у Карпатах вітаються:

"Як ви дужі?" - запитують.

"Добре. А як ви?" Або:

"Чи у вас мирно?"

 "Гаразд!"

Увечері, коли зустрічаються закохані:

"Як днювала, пишна чічко?"

 "Миром!" - відповідає дівчина (5)*.

 

Повний текст статті можна знайти у фондах ОУНБ ім. І. Франка.

 

Оновлено 21-05-2019
© 2017. ОУНБ iменi I. Франка