Народ свої закони сам пише

Такий вислів міститься у книзі "Приповідки", яку впорядкував письменник Степан Пушик. Книжка побачила світ в Івано-Франківському видавництві «Фоліант» цього року. Нею Степан Пушик започатковує бібліотеку своїх - з 1960 року - записів усної народної творчості, неповторного народного мудрослів'я.

Степан Григорович надзвичайно лю­бить спілкуватися з народом. Все, що зацікавлює письменника, він одразу занотовує. Ось саме так із вуст народу народилася і книга народних перлів - "При­повідки". Півстоліття фоль­клорист слухав, записував, а тепер впорядкував.

Наразі у книзі міститься 12 858 приповідок, розташованих в алфавітному порядку. "Нині віддаю народові те, що він творив і розсипав по світу, що могло забутися й пропасти...", - щиро мовить збирач при­повідок. Степан   Пушик протягом свого свідомого життя збирає на При­карпатті народну му­дрість: казки, притчі, легенди, перекази, а також загадки та приповідки. Каже, що його фольклорна праця нагадує зби­рання колосків на широкому вкраїн­ському полі або зби­рання знахарем цілющої роси на цілющих травах. "Якщо судилося мені довге життя, то видам у кількох томах усі паремії, які створив наш народ за багато віків, а фольклористи все це зафіксували, зберегли й опублікували або зберігають у рукописах, додам ті припо­відки, які я ще запишу, бо не­має дня, аби вони, вилетівши немов бджоли з вуликів з уст мого народу, не прилітали до мене й не сідали на біле поле мого записника", - так пише у своїй передмові Степан Пу­шик. А ще він зазначає, що ці найкоротші поетичні твори у народу взяв - народові по­вернув.

Мимоволі гортаю книгу народної мудрості, впоряд­ковану Степаном Пушиком. Мені трапляються вислови, які я неодноразово чула, а то й сама ними послуговувалася у своєму мовленні. Однак більшість із приповідок є для мене новими. Зокрема такі: "Не будь свинею, та й не будеш межи людьми хрюкати", "Коли Бог зачиняє перед тобою двері, то залишає відчиненим вікно", "Коли коти гризуться, то для мишей празник", "В Станіславі кожен на своїй страві", "В укра­їнців діряві кишені", "Гроші, як воші, на кого схочуть, на того скочуть", "Гуцули з постолів вийшли, жиди - з пархів, і Україна з біди вийде", "Життя без любові, як без цукру кава, як танці без музики і без співу забава".

Тож без сумніву можна вва­жати книгу "Приповідок" уні­кальною за своєю суттю. А зібрані Степаном Пушиком "колоски з народної ниви" можуть "нагодувати" тисячі українців.

Мар'яна ГНИЛИЦЯ