Поет нових мистецьких течій
Сергій Соловйов
Поет нових мистецьких течій
У затишку тичинівського музею-квартири пройшов вечір вшанування пам'яті поета Тараса Мельничука. Десять років тому його зболене серце зупинилось, і нині ми можемо чути голос автора з книг потужного і водночас ліричного українського письменника з трагічною долею.
Та не лише так: голос Т. Мельничука все ж прозвучав - у магнітофонному запису на початку вечора, тонко налаштувавши учасників на спогади та розмірковування. Тарас Мельничук сказав своє повнозвучне слово в поезії ще 1968 року книгою віршів „Несімо любов планеті". Патріотична й безкомпромісна позиція митця була „почута" служками режиму. Двічі за Тарасом зачинялись двері тюремних камер. „Із-за ґрат" - таку назву отримала збірка його поезій, видана за кордоном. 1989 року талант Т.Мельничука було належно пошановано: за книгу „Князь роси" поета удостоєно Шевченківської премії.
- Взявши до рук видрукувану книгу „Чага", письменник сказав, що тепер може й помирати - повідав на вечорі М.Василенко, заступник голови НСПУ, упорядник однієї з книг цього автора. І дійсно, „Чага" стала останньою в житті письменника.
- Для мене Тараса відкрив І.Малкович, попросивши написати передмову до його книги, - згадував М.Жулинський. - І тоді стало зрозуміло, що це поет, який панує на нових мистецьких течіях.
У його поезії, зазначали шанувальники, вчуваються голоси ранньої творчості Тичини. Григорій Штонь так образно охарактеризував постать Мельничука: „Людина незалежна, опришок, бунтар. Людина не нашого виміру, не нашого масштабу. Про поета та його творчість говорили М.Наєнко, В.Обручов, П.Бойко, М.Сгеблина, В.Довжик, прагнучи означити своє розуміння неординарного митця. Зворушливі слова прозвучали від Ніни Гнатюк: „Тарас любив людей і йому потрібен був гурт. Коли з'являвся Мельничук - навколо нього ніби виникало світіння... Наша місія - видрукувати все, що можна віднайти і при цьому менше втручатися у його твори. Невеличка виставка книг поета. Тарас Мельничук дивиться з книг творів у трьох томах. На обкладинці першого тому - молодий образ поета. Портрет, вміщений у другому томі, - це вже людина, яка отримала життєвий урок. Третій том ще не вийшов. Але можна здогадуватися, що на ньому буде зображено талановитого письменника-патріота, в очах якого - віддзеркалення суворих випробувань: „За ґратами воля зелена/ Березове біле вино / Б'ються крила до мене - / Та не пускає вікно".
Повний текст статті можна знайти у фондах ОУНБ ім. І. Франка