Підвалини храму незалежності

Підвалини храму незалежності

Тарасу МЕЛЬНИЧУКУ 20 серпня виповнилось би 70 років

Такі люди, як Тарас Мельничук - це підвалини, на яких будував­ся Храм Незалежності. Лицар української поезії був напрочуд гармонійною і цікавою людиною. Про нього написано сотні публ­ікацій як в Україні, таж і за кордоном. Наприкінці 60-х років минулого століття працював у район­ному часописі „Світанок" (тепер „Верховинські вісті")

У надзвичайно та­лановитій книзі яблунівської письменниці Галини Курищук дослід­жено чи не весь творчий та життєвий шлях Мельничука. Ось кілька уривків із її праці: «...Я люблю слово, і воно любить мене. - говорив Тарас. -Кожен новий вірш на­роджується, як молитва. Мо­литви і до сонця, до зірок, до гір і добрих духів лісових до хмар і польових русалок, що вимира­ють від радіації. Молитва до всього сущого на землі і на небесі. Поезія для мене - це звіздь і зернь, й земля Дажбога Украї­на. Бо саме ця земля дала мені Життя, і Сонце, й Слово, Пам'я­таю. Не забуваю, що я не раб і не зодчий Еллади, не римський воїн, не турецький султан-ята-ган, не Дон-Кіхот Ламанчський, а український від Карпат до Чор­ного моря-вітряк. А мливо моє - поезія. А вітер - любов. Лю­бов до моєї землі».

Повний текст статті можна знайти у фондах ОУНБ ім. І. Франка