Доля поета : Маловідоме з життєпису Тараса Мельничука

Пушик С. Доля поета : Маловідоме з життєпису Тараса Мельничука / Степан Пушик // Березіль. - 2003. - № 1-2. - С. 66-71.

Доля поета

МАЛОВІДОМЕ З ЖИТТЄПИСУ ТАРАСА МЕЛЬНИЧУКА

З Тарасом Мельничуком, який народився 1938 року в с. Уторопах Косівського району Івано-Франківської області, мене єднала багато­річна дружба. Познайомився я з ним 1963 року в Косові, коли відбував річну практику в селі Яворові. Він повернувся із заробітків з віршами. Нас щедро друкувала косівська районна газета «Радянська Гуцульщина», пробилися ми на сторінки обласної і республіканської преси, їздили до Києва з творчим звітом влітку 1964-го. Тарас був старший за мене на шість років, але перші наші збірки вийшли одного року - 1967-го. Я тоді (від листопада 1964 й до листопада 1967року) служив у війську. Тарас поновився в Чернівецькому університеті, через одну любовну пригоду змушений був перевестися на заочне відділення, виступив з поетичними творами на читацькій конференції в Чернів­цях, потрапив під увагу КДБ, був попереджений і змушений покинути роботу в глибоцькій газеті. Не закріпився він і в Хотині. Прийняв його в Косові на роботу Олександр Бартош, редактор «Радянської Гуцульщини». На той час у Тараса не склалося життя з першою дружиною, що мала від нього дочку, він жив у громадянському шлюбі з юною подолянкою, що народила від нього сина. В Тараса були діти, стара мати, одружені брати. Людина великого темпераменту й таланту, він часто шукав забуття в чарці. На засіданні літературного об'єд­нання при редакції в Косові прочитав ту ж поему, що в Чернівцях, але під іншою назвою, і на нього зробив донос до КДБ бездарний графоман К. Знову «профілактика» - так тоді називали виклики в «органи».

Повний текст статті  можна знайти у фондах ОУНБ ім. І. Франка.