Це було так недавно, це було так давно, або Дивосвіт ніжного променя

ЦЕ БУЛО ТАК НЕДАВНО, ЦЕ БУЛО ТАК ДАВНО, або ДИВОСВІТ НІЖНОГО ПРОМЕНЯ

(АБСОЛЮТНА СПРОБА ОСЯГНЕННЯ ДІЛОВИХ ЗУСТРІЧЕЙ НАВКОЛО ПОЕТИЧНОГО ФЕНОМЕНУ ЗА УЧАСТЮ МОДЕРНОВОГО МАЙСТРА СЛОВА ІЗ XX СТОЛІТТЯ ТАРАСА МЕЛЬНИЧУКА)

Свідомий я того, що моє пригадування не повинно носити надто описовий характер. Не тому, що про Шевченків­ського лауреата написано і озвучено досить багато. Скільки би не було - завше знайдеться те найпотрібніше, що може схвилювати не тільки автора публікації, а найперше - слухачів. А вони, хоч і різні, але надто талановиті у сприйнятті реалістичного життя. А тому бачу перед собою - солідну аудиторію мудрих і вдячних, захоплених і натхненних, широкомасштабних і заглибле­них в царину творчості. Творчості, де буквально кожен мій земляк, кожен односельчанин, кожен українець, кожен житель Землі є поетом. Початкуючим чи доста сформованим - то уже інша мова, то вже інше визначення. Переко­наний: люди усі створені за Божим творчим задумом і мають великі можли­вості яскраво світити - як зорі одна одній. І в цьому велика таїна, в котрій і є почасти скритий зміст нашого подорожування на маленькій планеті. Скільки енергії в кожному, стільки добра - чи не від цього залежить наш духовний стан, людино?! Про це ми неодноразово розміркову­вали із Тарасом Мельничуком наприкінці другого тисячоліття від народження Сина Божого і нашого Спасителя Ісуса Христа.

Подорож перша: Скупими газетними верлібрами, або хліб, який має надто високу ціну

За збігом закономірних обс­тавин склалося так, що мені довелося працювати в декіль­кох газетно-редакційних колек­тивах, в котрих свої вагомі автографи поклав чи, вартніше вимовити, випестив мій попередник, а відтак колега Тарас Мельничук.

повний текст статті можна знайти у фондах ОУНБ ім. І. Франка

// Німчич.- 2008.-С. 82