Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

Бджоли лікують



Приймак Г.

1. Мед

Які продукти одержують від бджіл?

   Від бджіл одержують дуже цінні й незамінні продукти: мед, забрус, віск, квітковий пилок, пергу, маточний корм (маточне молочко бджо­лине), прополіс, бджолину отруту, гомогенат (із личинок трутнів). Деякі гурмани ласують підсмаженими личинками трутнів. Відомі також цілющі властивості повітря пасіки в літній період, яке напоєне пахоща­ми меду, воску, перги, прополісу, багате на фітонциди. Тому перебу­вання на пасіці сприяє поліпшенню самопочуття.

   Вдихання запахів продуктів бджільництва, зокрема, меду та пропо­лісу сприяє виліковуванню від застудних хвороб, астми, зміцнює імун­ну систему людини. Бджоли випромінюють енергію, якою заряджають воду. Вживання такої води сприяє позбавленню від підвищеного вміс­ту цукру в крові, головного болю, болю в суглобах, стає глибший сон. Випромінюють енергію і старі стільники.

   Мед. Це продукт переробки бджолами нектару чи виділень рос­линного (медвяна роса) або тваринного (попелиці, червеці та ін.) походження. У меду виявлено понад 300 речовин, у тому числі глюко­зу, фруктозу, сахарозу, на частку яких припадає 70-75% усіх речовин. 95-99% сухої речовини меду становлять вуглеводи, 0,08-0,4% - біл­кові речовини. Мед в'язкий, солодкий на смак. Його запах залежить від походження, він має кислу реакцію. До складу меду входять 23 амі­нокислоти, багато калію, фосфору, кальцію. У ньому виявлено понад 40 мікроелементів (у тому числі калій, фосфор, кальцій, хлор, сірку, магній, мідь, марганець, йод, цинк, алюміній, кобальт, нікель ), вітамі­ни, ферменти, органічні кислоти, мінеральні, гормональні, та антибак­теріальні речовини. Мед містить значну кількість вітаміну В2 (0,5 мг%), С (2 мг%), а також вітаміни Ві, Вг, Вз, Вб, Вб, Н, Кі Е, С, пантотенову та фолієву кислоти, близько 200 ароматичних речовин, спирт, альдегіди, кетони, леткі олії тощо. Водність зрілого меду становить 17,5-21%. За температури мінус 36°С він замерзає і його об'єм зменшується на 10%, під час нагрівання до 25°С - збільшується на 5%. Характеризується бактерицидними властивостями.

   За нагрівання меду до температури понад 37°С він втрачає свої цілющі властивості.

   Після принесення бджолою нектару до вулика її зустрічають бджо-ли-приймальниці, яким вона його передає. Нектар піддається склад­ній переробці, ще перебуваючи в бджолиному шлуночку (зобику).

   Бджола-приймальниця до 240 разів випускає на хоботок краплю нектару та знову її всмоктує, відбувається збагачення нектару фермен­тами, біологічно активними речовинами. Після цього краплинка некта­ру відкладається до вільної комірки, де процес перетворення нектар в мед продовжують інші бджоли, в тому числі видаляючи зайву вологу, якої в нектарі міститься 40-80%. Бджоли створюють додаткову цирку­ляцію повітря у вулику, змахуючи крильцями до 2640 разів за хвилину.

Яку реакцію має натуральний мед?

   Показник кислотності (рН) меду становить від 3,2 до 4,9. Отже, мед має кислу реакцію. Чим нижче рН, тим вища активна кислотність меду. У своєму складі він містить яблучну та лимонну кислоти.

   Мед містить цінний біостимулятор - лізоцим. Мед, що стікає з забрусу, містить у 10 разів лізоциму більше, ніж звичайний, тому є дуже корисний.

   Чим довше мед зберігається у стільниках, тим він вищої якості, він запашніший та солодший за звичайний. Отже, частину стільників доцільно відкачувати і в жовтні та пізніше. За добу до відкачки стільни­ки з запечатаним медом слід на добу - другу занести до теплого при­міщення. Тоді його буде легко відкачати.

Що являє собою кристалізація меду?

   Кристалізація меду - це перехід його з рідкого у твердий стан. Відтак, утворюються кристали глюкози. Кристалізація залежить від походження меду, хімічного складу, температури повітря, кількості зародкових кристалів. Чим більше в ньому глюкози, тим швидше він кристалізується. До таких медів належать: вересовий, ріпаковий, соняшниковий, суріпицевий та ін.                                                         

   Повільно кристалізується мед з білої акації, конюшини, шавлії . Оптимальна температура для кристалізації плюс 14-.21 °С. Щоб запо­бігти кристалізації меду в запасах гнізда, уникають потрапляння до нього меду капустяних і вересового, своєчасно замінюють стільники, оскільки у світлих менше зародкових кристалів, підтримують у зимів­нику відносну вологість повітря в межах 75-85%.

   З метою поліпшення товарного виду, смаку, запаху змішують (купажують) кілька ботанічних сортів меду в певному співвідно­шенні.

   Для цього використовують зрілий натуральний незакристалізова-ний мед. Для купажування беруть, наприклад, однакову кількість медів: ріпакового, липового та гречаного; соняшникового, з білої акації гречаного; соняшникового, липового, гречаного. Ріпаковий, еспар­цетовий та гречаний меди змішують у співвідношенні 1:1: 2; ріпако­вий та збірний квітковий - 1 : 2 і т.д. Якщо доводиться змішувати закристалізований мед, його розігрівають на водяній бані до темпера­тури не вище 35°С до повного розчинення кристалів. Змішують вручну або ж процес механізують, мед відстоюють, збирають піну. Під час купажування спочатку потрібно зробити пробу, змішуючи невелику кількість меду, щоб не зіпсувати продукцію.

   Не можна підігрівати мед. Шкідливий нагрів уже до 35-40єС - від­бувається повна дезактивація вітамінів, а починаючи з 50єС, мед швидко втрачає свої бактерицидні властивості та запах, розщеплю­ється глюкоза та білкові компоненти - такий мед є фальсифікованим.

   Мед зберігають у скляному, емальованому посуді, в міст­костях з алюмінієвих сплавів (бідони - хоч і небажано).

   Придатна для цього дерев'яна тара з липи (липівки), бука, кедра. У дубовій тарі мед темніє, осиковій - гіркне, з хвойних дерев - набуває смолянистого запаху. Дерев'яну тару зсередини обробляють розплав­леним воском і парафіном. Зручними є щільно збиті ящики місткістю до 20 кг із кришкою, що нагадує кришку пенала. Не можна зберігати мед у пластмасовому, залізному, мідному та нелудженому посуді. Приміщення для зберігання меду має бути чистим, сухим, без сторон­ніх запахів, відносна вологість повітря - 60%. За нормальної вологості (18%) мед можна зберігати за температури 20°С, за підвищеної 4-10°С. Взимку не допускають охолодження меду нижче - 5°С, оскіль­ки руйнуються його ферменти. Якщо тара не герметична, то вологість повітря повинна бути не нижче 58% і не вище 66%. Не можна тривалий час зберігати незрілий мед.

 

Повний текст статті  можна знайти у фондах ОУНБ ім. І. Франка.

 

Оновлено 21-05-2019
© 2017. ОУНБ iменi I. Франка