Хмільник – курортна перлина України

Лариса Новицька

   Хмільник - місто обласного підпорядкування, районний центр Вінницької області. Понад 600 років стоїть він на мальовничих берегах Південного Бугу, за 67 км на північний схід від Вінниці. Хмільник - одне з найстаріших прикордонних міст Поділля, що за своєю історич­ною значущістю дорівнює Кам'янцю-Подільському чи Брацлаву.                  

   Походження назви міста точно не встановлено. Побутує дві версії. Перша стосується рослини - хме­лю, який у цій місцевості густо вив­ірся у заростях лози та калини. Деякі дослідники вважають, що назва міста пов'язана з родовим корін­ням Богдана Хмельницького. По­селення виникло на давньому тор­говому шляху зі Львова до Криму, а відтак потерпало від постійних спу­стошливих набігів татар. Перша письмова згадка про Хмільник датується 1362 роком. Літописець розповідає про те, що литовський князь Ольгерд, розбивши татар на річці Сині Води, оволодів невелич­ким поселенням Хмільник. А літо­писна річка Сині Води, на думку місцевого краєзнавця і педагога Миколи Дороша, нині називаєть­ся Снивода.

   У 1448 р. з одержанням Магде­бурзького права у Хмільнику роз­виваються ремесла, торгівля. Місто побувало під владою Польщі, Ту­реччини, Росії.

  У 1934 р. тут працювала гідро­логічна експедиція в пошуках прісної води. Під час буріння артезі­анської свердловини було виявле­но радонові мінеральні води, що за складом нагадували цхалтубську (Грузія). У лабораторіях Академії наук України воду класифікували як мінеральну - радіоактивну, вугле­кислу, гідрокарбонатно-хлоридно-кальцієво-натрієву з високим вміс­том натрію. Вона утворилася при циркуляції прісної води в тріщи­нуватих гранітах Українського кри­сталічного щита. Нині цілющу воду дають уже сорок джерел.

Повний текст статті  можна знайти у фондах ОУНБ ім. І. Франка.