Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

Пізнє, але соковите яблуко



   Десять повних літ очолює літературну студію «Бистрінь» при редакції часопису «Народна Воля» депутат обласної ради (до речі єдиний в області, обраний до цього високого органу тричі поспіль) Нестор Чир. Але справжнього-розквіту вона дослала за роки незалежності України: побачили світ книга про Надвірнянщину «Страгора», альманах «Жниво на стерні», десять поетичних та прозових книжок літстудійців Надії Попович (нині покійно), члена Спілки письменників України Люби Василик, Михайла Михальчука, Романа Киселюка, Михайла Костюка, Василя Левицького та інших. Твори літераторів Надвірнянщини неодноразово звучали по обласному радіо, телебаченню, друкувалися у різноманітних товстих журналах, у тім числі й часописі Івано-Франківської обласної організації Спілки письменників України «Перевал».
   Як істинно благородна людина, мудрий наставник, Нестор Чир зробив усе можливе для того, щоб першими широкий світ побачили твори молодших митців, доклавши до цього нездійснимих на пересічний погляд зусиль. Сам же скромно відмовчувався. Але ось і керівник літературної студії вийшов на поетичну сповідь перед широкою читацькою аудиторією: днями благословилася на світ його чимала за обсягом перша книжка «Пізнє яблуко мого саду» в коломийському видавничо-поліграфічному товаристві «Вік».
   Про неї і про автора дуже схвально відгукується голова обласної організації Спілки письменників України, літературний редактор Ярослав Дорошенко: «Навіть із погляду сьогоднішнього дня, морально і матеріально виснажливого, справляє сильне враження Несторова невичерпна енергія, наявний молодечий запал, живодайна потуга в прагненні творчо реалізувати давним давно вимріяне... Не може не захоплювати Чирова нерозтрачена здатність настирливо долати перешкоди, зборювати своє докучливе нездужання, вчасно впоратися з багатьма громадськими справами. А також відзначає «вроджене чуття автора до рідного слова, його змісту, відтінків смислу, своєрідної милозвучності»
   ...Пригадую торічний VІІ-й Всесвітній гуцульський фестиваль у Рахові. На естраді - чоловічий вокальний ансамбль клубу нафтогазовидобувного управління «Легіт».Пісня на слова Нестора Чира «Іду в Карпати».Океан оплесків. Друге місце у конкурсі. Опісля до хлопців підходять музики та співаки з Буковини: «Хлопці, перепишіть слова і ноти пісні. Чудова пісня!».
   Не буду вдаватися у манеру творчого письма Нестора Чира - це кваліфіковано зробив поет Ярослав Дорошенко у передньому слові. Додам лише, що Нестор Чир - прихильник традиційних методів віршування, а тому приваблює до себе читачів широкого вікового діапазону; справжнє естетичне задоволення знайдуть у його поезії як юні, так і літні люди. Бо чи можна байдуже ковзнути поглядом по рядках вірша «Берегиня», яким відкривається книжка, чи «Материнські пісні», «Роздуми», «Родинний корінь», присвячений сестрам, або чи не перейнятися сумнівами автора, прочитавши вірш «Прости, кохана, я у тім не винен...», або сумом за Україною із вірша «Голос із Дебрецена»... Або кого не торкнуть щемким ліризмом слова: «Дві наші долі - два стрімкі крила одної чайки, що любов'ю зветься...»
   У «Пізньому яблуку...» автор дуже ретельно дібрав твори за тематичним, смисловим та емоційним навантаженням, уклавши їх у два розділи: «Берегиня» та «Іду до тебе». Перший об'єднує в основному твори високого громадянського звучання, сповнені одвічним національним колоритом, кожен з них пропущений через фібри душі, тому й сприймається належним чином, змушує читача мимоволі прилучитися до міркувань про суть святині для кожної нації - рідної землі та людей, що живуть на ній напруженим небайдужим життям.
   У Нестора Чира дуже глибока лірика. Цикл «Іду до тебе», який роками поповнювався щораз новими творами і зрештою переріс у цілий книжковий розділ, у більшості (хай не образиться автор за розголошення) присвячений дружині Аллі, без якої, це однозначно, його життя не було б настільки багатогранним і наповненим. І це чудово, і це багато про що говорить.
   Розповідати про поезію - заняття нерозумне. Поезію треба читати і сприймати розумом та почуттями безпосередньо.
   Вартує окремого слова художнє оформлення книжки: три кольорові та десяток чорно-білих ілюстрацій визнаного художника з Ланчина Яреми Оленюка.
Лука СТЕПИК
// Нар. воля. - 1998. - 16 верес.

Оновлено 19-09-2019
© 2017. ОУНБ iменi I. Франка