Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

Моє життя - чотири спогади



(Окремі міркування з приводу презентації книжки поезії Нестора Чира «Пізнє яблуко мого саду»)
   Щонайперше, треба відзначити блискучий сценарій зустрічі з громадськістю міста, району та обласного центру, який підготувала завідувач відділу культури райдержадміністрації Ганна Халак.
   Побудувавши його на канві вірша «Чотири спогади», який можна визначити програмним першого розділу книжки, вона тим самим створила благодатне поле для розкриття життєвих перипетій, філософських засад автора книжки, для аналізу його позиції у суспільно-політичному плані, формування його творчістю багатої ментальності українства у читачів, родинного споріднення людей, об'єднаних спільністю інтересів.
   По-друге, всім приємно було почути думку голови райдержадміністрації, депутата  обласної ради Романа Гончарука про те, що  влада, як така, не може існувати без народної  творчості, оскільки вона опирається на народ,  і чим вищий його культурний, творчий, інтелектуальний потенціал, тим більше добробуту і  ладу в державі. А ще Роман Гончарук високо і оцінив громадську, депутатську діяльність Нестора Чира. «Сміливо скажу, що Нестор Чир - найкращий політичний діяч у районі. При обговоренні проблемних питань на сесіях обласної ради, коли він встає і представляється, як депутат від Надвірнянщини, то зал замовкає, і переважно після його виступу питання вирішується позитивно». А про літературну діяльність сказав так: «Ви несете велику таїну своїм поетичним пером. Вчите доброти, утверджуєте любов між людьми»...
...Зітру з чола зажуру осені,
Занурюсь в позолоть лісів.
З далеких літ до мене просяться.
Чотири спогади на спів.
Що перший спогад - руки матері...
   Про поневіряння депортованої родини Чирів об'ємно розповів у нарисі, видрукуваному в альманасі літстудії «Бистрінь» «Жниво на стерні», редактор «Народної Волі» Іван Гриджук, тому більше уваги ведучі і сам винуватець торжества віддали саме духовним началам, які превалювали у цій родині і передаються по генетичному коду дітям. Навіть високоповажні гості звернули увагу на непідробну щирість почуттів любові й поваги до батька дочки Аліни, яка привітала з торжеством.
Щоб  третій спогад - спалах блискавки...
Дві  доні бігли поруч прискоком.
   Письменник Богдан Бойко, висловивши вдячність депутатові обласної ради Нестору Чиру від колективу журналу «Перевал» за його вагому підтримку щодо відновлення виходу у світ цього часопису обласної письменницької організації, так само високо оцінив рівень поетичного доробку. «Навіть якби Нестор Чир написав лише один вірш, «Молитва», - навіть заради цього варто прожити ціле життя», - сказав він і процитував першу строфу:
Навчи мене, Господи, віри й добру,
крізь морок направ на несхитну дорогу,
де я не тремтів би в тенетах тривоги,
а серцем зорів аж допоки умру.
   «Ми репрезентуємо не тільки книжку, ми репрезентуємо два крила, які підносять на висоту творчість, співтовариство двох талановитих людей: Нестора Чира та художника Яреми Оленюка.
   Я тільки тепер починаю пізнавати поезію Нестора Чира. Бо тільки коли стаєш рабом поезії - тільки тоді вона стає поезією душі», - висловився академік, поет Володимир Качкан. І продовжив: «У віршах його нема жодного «зробленого» слова, жодного слова, байдуже «вискубнутого» із словника. Ідеш у сад Нестора і думаєш: як добре, що живе на світі така людина...»
   Високо оцінив діяльність Нестора Чира як керівника літературної студії «Бистрінь» шеф-редактор «Тижневика Галичини», поет Ярослав Ткачівський: «Знаю його подвижництво як вчителя молодих літераторів. У «Тижневику...» тричі друкувались добірки надвірнянських літстудійців і кожного разу він із заздрісною пристрасністю відстоював кожного свого літстудійця, щоб, не дай Боже, «випав» з добірки. Пристрасне ж слово самого Нестора Чира знаю теж, як знаю і цілюще слово його  дітища - альманаху «Жниво на стерні».
   Письменник і видавець з Коломиї Микола Андрусяк: «З часу заснування видавництва «Вік» я пережив понад триста таких свят, але книжку Нестора Чира брав у руки з трепетом. Не тому, що ми друзі, а тому, що книжка ця - згусток енергії двох сердець, двох друзів, двох талановитих людей: Нестора Чира та Яреми Оленюка».
   Щиро вітала Нестора Чира з виходом книжки та з вагомим мистецьким доробком Ярему Оленюка референт народного депутата України п. Я.Отецько, голова райорганізації Конгресу української інтелігенції Євдокія Непеляк.
   Хай пробачить читач, що так багато цитуємо учасників репрезентації, але це вислови людей, які тонко розуміються на літературі, знають ціну художнього слова і його винятково важливе значення для формування свідомості, національної гордості, високих загальнолюдських принципів. І тому не можна не згадати про ще одну людину, голову обласної організації Спілки письменників України Ярослава Дорошенка:  «Нестор Чир у поезії надзвичайно щирий. Його і вірші - це він сам: який у житті, такий і в поезії. І Це дуже важлива риса. Я впевнений, що з цього свята слова кожен винесе щось незабутнє. Усі ми повинні дбати про художнє слово, яке проростив великий Шевченко і яке маємо вирощувати ми. Недруги наші намагаються вдарити по найболючішій точці, по почуттях  нашої української родинності. Наше завдання  - відроджувати оту родинність, і ваговите художнє слово щонайбільше цьому сприяє».
   Він виявився правий: після репрезентації  ніхто з людей не вийшов із залу з байдужим виразом обличчя, чи з пустотою в погляді. Бо як не має людина поживи для душі, то й  матеріальна ситість не принесе радості.
Степан ПИСУЛЯК .
// Нар. воля. - 1998. - 28 жовт.

Оновлено 18-09-2019
© 2017. ОУНБ iменi I. Франка