„Калиновий спалах”

   Я вважаю, що ніколи не пізно висловити враження від якоїсь події. Інколи для того, щоб це зробити, потрібен час для глибшого осмислення. І хоч репрезентація збірки поезій Нестора ЧИРА під назвою "Калиновий спалах" відбулась 16 листопада минулого року, хочу висловитись про цю подію тепер.
   Заповнена зала і задушевний контакт з винуватцем цієї події стали свідченням високої культури й етичного смаку надвірнянців.
  Відмічу загальну характерну рису поезії Нестора Чира - її метафоричність не в розумінні художнього прийому, а як характеристику образності художнього мислення поета.
  Дуже влучно про поезію взагалі сказав Іван Франко: "Лірична поезія і має в тім свою суть, що вона вислів дійсного почуття, інакше вона буде пустою фразеологією". Цю думку необхідно розуміти так, що лірика є висловлення не будь-якого почуття, а тільки такого, в якому людина здійснюється як духовно-соціальна істота. Головним тут є не психологічний аспект, а морально-філософський. Дійсне почуття необхідно розуміти як інтелектуально-емоційне переживання поетом істини:
Вмирають всі: царі і королі,
Правителі, раби, довічні смерди...
І я, що всівся на стрімкій стрілі,
Також колись піду в обійми смерті.
  Нестор Чир схильний до створення своєрідного соціально-психологічного і духовного тла, на якому фокусується його поетична думка. Цим засобом, у поєднанні з вдало підібраними літературними тропами, він творить портрет нашого співвітчизника і характеризує епоху, в якій формується і діє його ліричний герой, представник сучасного українства.
   Любов, смерть, свобода, щастя, сумління, краса - ці мотиви обростають конкретною соціально-історичною матерією.
   Поезія Нестора Чира, як справжня поезія, є опонентом суспільної свідомості, яка завжди є "приземленою", а поезія орієнтується на Абсолют, якого в реальній дійсності немає і бути не може. Поет є опонентом не тільки домінуючій суспільній свідомості, але й виступає на захист скривджених і знедолених.
"Спасителів" людства завжди вистачає,
А щастя вселюдського так і немає.
Зомбований лідер стає ліліпутом,
Про всі обіцянки устиг вже забути.
   Увага поета зосереджується і на моральній сутності нашого часу, і на упевненості в перемозі людини над власною байдужістю до аморальних вчинків, до страждання інших. Це і є вираженням позитивної соціальної заангажованості поезії. Поет бачить призначення і мету поезії не за суспільною практикою, але й не розчиняє красу поезії у суспільній тематиці.
   Національно-історична вкоріненість поезії Нестора Чира є ознакою її традиційного стилю, образна палітра повниться культурно-історичними реаліями й символами вітчизняного контексту. Характерною рисою поезії названого автора є філософсько-медитативна манера естетичного освоєння дійсності. Поет глибоко проникає у сутність нашого буття, проминальність людського життя.
   У громадянській ліриці відсутня псевдопатетика, галасливі деклараціїі і претензії на винятковість у вираженні патріотизму.
  Літературна студія "Бистрінь" під керівництвом Нестора Чира разом з педагогічним корпусом району, працівниками культури, районними газетою, радіо, телебаченням могли б бути потужною інтелектуальною силою у протистоянні бездуховності у нашому районі. Але хто ж їх об'єднає для такої благородної місії?
                                            Петро Гриців, пенсіонер, член ВУТ „Просвіта" ім. Т. Шевченка
                                                                       // Нар. воля. - 2004. - 16 квіт.