Нобеліанти родом з України
Нобелівські лауреати - вихідці з України
Офіційно Україна не має жодного лауреата Нобелівської премії. Натомість серед нобеліантів є чимало вихідців з України. Це вчені та письменники, які народилися, навчалися, розпочинали свою діяльність або тривалий час жили, плідно творили в Україні, але одержали Нобелівську премію, будучи громадянами інших країн.
Ілля Мечніков (1845-1916)
Видатний мікробіолог, ембріолог, зоолог, імунолог. Винахідник вакцини від сибірської язви.
Першим володарем цієї престижної міжнародної відзнаки серед українців став бактеріолог та імунолог Ілля Мечніков. Нобелівською премією славетного науковця відзначено 1908 року як підданого Російської імперії в галузі фізіології та медицини (разом із відомим німецьким фармакологом та імунологом Паулем Ерліхом) „за праці з імунітету".
Найважливішим досягненням Іллі Мечнікова стало відкриття явища фагоцитозу та створення на його основі фагоцитарної теорії імунітету (1882). Ідея вченого про можливість застосування одних мікроорганізмів для припинення розвитку інших дала надзвичайно важливі результати. Зокрема, це уможливило використання з лікувальною метою антибіотиків. Завдяки цьому вдалося врятувати життя мільйонів людей. Також на основі досліджень Мечнікова було впроваджено в медичну практику медикаменти, що містять сапрофіти. Це дало змогу інтенсифікувати лікування дисбактеріозу, гострих і хронічних ентеритів, колітів, панкреатитів та інших захворювань шлунково-кишкового тракту.
Народився Ілля Мечніков 15 травня 1845 року в с. Іванівка-Панасівка на Харківщині в дворянській родині молдовського походження. 40 років життя вченого тісно пов'язані з Україною. Свої дослідження з фізіології та медицини він проводив в Одесі, де у 1886 році заснував першу в Україні (і другу у світі) лабораторію з мікробіології, у якій працював над створенням вакцин проти сибірської виразки овець та холери курей. Однак у 1887 році Ілля Мечніков переїхав до Парижа, де було більше можливостей займатися науковою діяльністю. Працював в інституті Луї Пастера, який очолив 1905 року. У 1902 році став почесним членом Петербурзької академії, а 1913 року очолив Інститут експериментальної медицини в Петербурзі. Помер 1916 року в Парижі на 71-му році життя, заповівши спалити своє тіло в крематорії. Урна з прахом ученого вихідця з України, зберігається в бібліотеці Пастерівського інституту в столиці Франції.
Зельман Абрахам Ваксман (1888-1973)
Відомий американський учений. Винахідник першого антибіотика.
Ще одним Нобелівським лауреатом у галузі фізіології та медицини став учений-мікробіолог Зельман Абрахам Ваксман, який народився 2 липня 1888 року в с. Нова Прилука на Вінниччині. Премією його нагороджено в 1952 році „за відкриття стрептоміцину - першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу".
Цей антибіотик мав багато цінних властивостей, зокрема виявляв виражену дію проти бактерій та паличок і суттєво полегшував лікування туберкульозу. Уже в 1949 році вченому вдалося налагодити масове виробництво препарату, завдяки якому було врятовано життя багатьох людей. Під його керівництвом було також відкрито неоміцин, актиноміцин, канденицин, які широко використовуються в клінічній медині та ветеринарії.
Нагороджений як громадянин США, куди емігрував з України в 1911 році.
Шмуель Йосеф Агнон (1888-1970)
Класик єврейської літератури
Нобелівською премією в галузі літератури був нагороджений 1966 року
„за глибоко оригінальну й майстерну прозу за мотивами життя єврейського народу, талановите відображення загальнолюдських проблем сучасності, за його комічну майстерність, багатство та глибину творів". Нагороду отримав як громадянин Ізраїлю. Став першим з івритомовних та їдишемовних письменників володарем цієї високої відзнаки.
Агнон Шмуель - визнаний письменник світового рівня, класик єврейської літератури. Понад 80 його творів було перекладено десятьма мовами світу. Цікавим є той факт, що однією з провідних тем у творчості стала Західна Україна. Саме про долю галицьких євреїв, які жили в Україні, та про поневіряння євреїв-емігрантів написано кращі твори письменника. Серед них повість «Проста історія», романи „На морській глибині", „Гість на одну ніч", „Зовсім недавно" тощо. Літературознавці нерідко порівнюють Агнона Шмуеля з Сервантесом і Гоголем, Кафкою та Достоєвським...
Парадоксально, однак ще зовсім недавно в Україні нічого не було відомо про письменника Шмуеля Йосефа Агнона, який народився 17 липня 1888 року в м. Бучач на Тернопільщині. Зростав у заможній, освіченій сім'ї. У вісімнадцятирічному віці прибув до Львова, де працював у редакції єврейської газети.
Влітку 1907 року Агнон Шмуель опублікував на західноукраїнських землях понад сімдесят своїх ранніх творів. Цього ж року виїхав до Палестини.
Упродовж певного часу жив і працював у Німеччині, потім повернувся до Єрусалима, де 17 лютого 1670 року помер.
Саймон Сміт Кузнець (1901-1985)
Американський учений-економіст.
Ще один наш співвітчизник Саймон Кузнець у 1971 році був нагороджений спеціальною премією імені Альфреда Нобеля в галузі економіки. Суть зроблених ним наукових відкриттів сформульовано так: „за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке привело до нового, глибшого розуміння як економічної та соціальної структур, так і процесу розвитку". Все своє життя він займався дослідженнями, спостерігаючи циклічність економічних процесів, вивчаючи макроекономіку. Йому приписують народження терміна „валовий національний продукт". Нагороджений Саймон Кузнецьк як громадянин США.
Міжнародне визнання вченому принесли розробки програм національного доходу США як одного з найважливіших показників рівня економічного розвитку американського суспільства і матеріального добробуту його громадян та дослідження факторів і показників національного доходу багатьох країн. На основі праць ученого було розроблено стратегію, що дала змогу СІІІА подолати складну економічну кризу 30-х років. .
Народився майбутній економіст 9 квітня 1901 року в м. Харків. Успішно закінчивши середню школу, Саймон вступив на юридичний факультет Харківського університету, але після двох років навчання почав працювати в бюро статистики праці при уряді Радянської України. У 1922 році разом зі своїм молодшим братом емігрував у США, де займався науково-педагогічною діяльністю. Здобув почесні вчені ступені багатьох університетів, зокрема Гарвардського, Принстонського, Колумбійського, Пенсильванського тощо.
Помер відомий економіст 10 липня 1985 року в Кембриджі.
Роальд Гоффманн (1937)
Американський учений-хімік.
У яскравому сузір'ї нобелівських обранців належне місце посідає і Роальд Хоффманн (Сафран), якому в 1981 році, разом із японським хіміком Зеніті Фуку, присуджено Нобелівську премію «за розробку теорії протікання хімічних реакцій, створену ними незалежно один від одного». Це відкрило нові можливості для планування хімічних експериментів. Нагороджений як американець. Основні наукові дослідження вченого присвячені хімічній кінетиці і вивченню хімічних реакцій. Він є співавтором закону Вудварта-Гоффманна про закономірності перебігу хімічних реакцій між органічними сполуками.
Народився майбутній учений 18 липня 1937 року в м. Золочів, що на Львівщині. На українській землі минули його дитячі літа. Згодом згадував про Україну як про «обітовану землю свого серця». До Америки Роальда Гоффманна занесла третя хвиля еміграції. Після нацистських концтаборів, він із матір'ю переїхав до Польщі (у Краків). У 1949 році емігрував в США, оселився в Нью-Йорку. Свою вищу освіту почав із медицини в Колумбійському університеті, який закінчив у 1958 році. Пізніше продовжив наукову роботу в Гарварді, спеціалізуючися з хімії, в Упалі (Швеція), досліджуючи явища квантової хімії.
Георгій Шарпак (1924)
Французький учений, один із найталановитіших експериментаторів фізики.
Георгія Шарпака, громадянина Франції, відзначено премією 1992 року з фізики „за винахід та вдосконалення детекторів частинок, особливо багато провідної пропорційної камери". Йдеться про винахід і розвиток нових детекторів елементарних частинок, зокрема про відкриття так званих камер Шарпака. Праці вченого посприяли відчутному прогресу в фізиці елементарних частинок.
Народився 1 серпня 1924 року в м. Дубровиця на Рівненщині в українській родині. Тут і минуло його дитинство. У1932 році Георгій Шапрак разом із сім'єю опинився у Франції... Громадянство прийняв лише 1946-го.
У своїх публікаціях не раз із теплотою згадував про Україну.