Свято Покрови
Мета. Навчити дітей шанувати народні традиції, пов'язані зі святом Покрови; прослідкувати історію появи свята в християнському та народному календарі; розглянути обряди, пов'язані зі святом Покрови; спонукати учнів замислитись над глибинною сутністю народних традицій; переконати дітей в необхідності берегти традиції, у яких втілюється самобутність українського народу.
Слово ведучого.
У нас сьогодні справжнє свято.
Гостей зібралося багато.
Традицій скарб ми пригадаєм,
Зі святом Покрови всіх вітаєм!
Ведучі.
Цікава історія пов'язана з цим святом. Виникло воно ще в X столітті у Греції, на яку в цей час напали араби. Городяни Константинополя зібралися на всеношну відправу до Влахернської церкви. Під час Божої служби вони побачили в горішній частині храму образ Божої Матері. Вона в оточенні сонму святих тримала над віруючими християнами омофор (покров, звідси Покрова) і молилася. Це видиво надало грекам впевненості в своїх силах і вони відстояли незалежність. З того часу свято Покрови стало всенародним.
Оскільки в Київську Русь християнство прийшло з Константинополя, то відповідно було прийняте і свято Покрови.
Уперше національний культ Богородиці увічнив Ярослав Мудрий при будівництві святої Софії та церкви Благовіщення на Золотих Воротах у Києві.
Найбільшої популярності культ Покрови Богородиці досяг у XVII-ХVІІІ сторіччях.
Серед народу свято Покрови мало значно ширший, ніж церковний, ареал дійств. Ясно, що це свято для народу більш загальне, духовне, щось далеко рідніше й вартісніше для душі християнина.
Тож щиро вітаємо всіх вас зі святом Покрови!
(Звучить пісня на мотив пісні «Ой, у вишневому садку»).
1. Традицій скарб ми пригадаєм.
Зі святом Покрови всіх вітаєм.
З радістю, щирістю, Божою милістю.
З святом Покрови всіх вітаєм!
2. А в серці радість і тривога.
Чекаєм ми обрядів нових.
З радістю, щирістю, Божою милістю.
Чекаєм ми обрядів нових.
3. Шануйте всі традицій силу,
Щоб відродити Україну.
З радістю, щирістю, Божою милістю.
Щюб відродити Україну.
4. Ми ліцеїстів всіх вітаєм,
Долі щасливої бажаєм.
З радістю, щирістю, Божою милістю.
Долі щасливої бажаєм!
Ведучі. Жінки вважали свято Покрови своїм. Особливо його чекали заручені юнки чи ті, які сподівалися на сватів. Свято Покрови втілює одвічні дівочі бажання - вийти заміж, народити та виховати дітей як продовжувачів родоводу.
(Лунає пісня «Лілея» у виконанні юнака і дівчини).
1. Не сама, не сама лілію садила.
Не сама, не сама лілію ростила.
Ой ти, лілія, лілія, рости ж, моя лілія,
Рости ж, моя лілія, ти моя лілея. }2 р.
2. Ми удвох, ми удвох лілію садили.
Ми удвох, ми удвох лілію ростили.
Ой ти, лілія лілія, рости ж, моя лілія,
Рости ж, моя лілія, ти моя лілея. }2р.
3. Нащо брати, нащо брати мені пару з міста,
Що не вміє шити, прати, замісити тісто.
Ой ти, лілія, лілія, рости ж, моя лілія,
Рости ж, моя лілія, ти моя лілея. . }2 р.
4. Не сама, не сама лілію садила.
Не сама, не сама лілію ростила.
Ой ти, лілія, лілія, рости ж, моя лілія,
Рости ж, моя лілія, ти моя лілея. . }2 р.
Ведучі. Традиційно Покрова на Україні належала до так званих двонадесятих свят, себто великих. У багатьох селах на її честь будували і освячували храми, оскільки Покрова вважалась не тільки народно-релігійним, а й національним святом. На честь цього свята в Україні зведено чимало сіл.
Варто пригадати історичний факт, тісно пов'язаний зі святом Покрови. Він увійшов у нашу національну культуру золотою сторінкою. У 1615 році на Покрову Лизавета Гулевичівна укладає заповіт, у якому мовиться, що вона дарує свої святкові землі на Подолі Київському братству - найосновнішому осередку національної культури, аби в такий спосіб підтримати його.
В дарчій обумовлюється будівництво школи, до якої мали приймати дітей усіх станів. Таким чином, навчальний заклад відчинив двері талановитим дітям найбідніших верств населення.
Діяльність Київського братства розширилась і сприяла заснуванню Києво-Могилянської академії - першого навчального закладу не лише в Україні, а й у Східній Європі.
Зі святом Покрови пов'язано чимало метеорологічних спостережень та приказок.
Яка погода на Покрову, така буде і зима.
Якщо в цей день сніг не покрив землю, не покриє в листопаді і в грудні.
Як по Покрові, то і по теплові.
Якщо до цього дня не опаде листя з вишень - на теплу зиму, а опаде - на сувору.
Зранку вітер з півдня, а пообіді з півночі - початок зими буде теплим, але згодом похолодає.
Заключне слово ведучих.
1. Хтось казав: «Старе - це,
Певні атрибути,
Народна поезія,
Час її забути».
2. Та народна пісня
груди розриває.
Як і споконвіку
Ніжне серце крає.
3. З тобою ми разом
Народжені, пісне,
З тобою довіку,
І тільки з тобою!
(Звучить народна пісня).
Тож не дамо загинути, зів'янути, піти в небуття традиціям нашого народу!
Збережемо! Піднімемо! Відродимо!