Дослідник національних засад духовності
Помітним явищем у культурному, мистецькому й освітньому житті стала нещодавно видана книжка Володимира Качкана Іван Хланта: бібліографічний покажчик. - Ужгород: ВАТ „Патент", 2008. - 458 с.; іл.
Автор книжки розкриває суспільно важливий багатогранний творчий доробок Івана Хланти - знаного не лише в Україні, а й за її межами фольклориста, мистецтвознавця, бібліографа і педагога. І. Хланта працював вчителем, директором школи, викладачем Ужгородського університету. З 2001 р. завідує науково-культурологічною лабораторією Закарпатського обласного центру народної творчості.....
Важливо, що Іван Хланта зробив значний внесок в упорядкування та видання фундаментальних праць фольклористів минулого: Панаса Мирного та Івана Білика, О. Кольберга, В. Гнатюка, П. Чубинського та ін. Володимир Качкан має рацію, коли пише, що І. Хланта - гідний „спадкоємець і провідник ідей духовних цінностей нашого народу, значущості й славетності вікових національних спадків".
Часто виїжджаючи у творчі експедиції, зустрічаючись із мешканцями віддалених гірських районів, дослідник виявляє нові імена творців народної культури, яскравих носіїв української ментальності, самобутнього національного духу, які засобами народних мистецтв збагачують скарби духовності рідного народу. І. Хланта виявив на Закарпатті таких талановитих майстрів-казкарів, коломийкарів, як Юрій Баняс (с. Боронява Хустського району), Дмитро Юрик (с. Вучкове Міжгірського району), Петро Куртанич (смт. Великй Березин).
І. Хланта уклав „Програму з літературного краєзнавства для шкіл Закарпаття: 10-11 класи", хрестоматію „Сині хвилі гір" для учнів старших класів і студентів ВНЗ, до якої увійшли найкращі твори письменників Закарпаття XX ст. Він бере активну участь у всеукраїнських і міжнародних наукових конференціях, „круглих столах", симпозіумах, семінарах з проблем фольклору, мистецтвознавства, освіти.
Підкреслимо ще одну важливу особливість багатогранної творчості І. Хланти. Його друковані праці, культурологічна і громадська діяльність концентрують високі наукові й мистецькі здобутки. Просвітницьку роботу, участь у багатьох освітньо-виховних заходах він спрямовує на те, щоб учнівська і студентська молодь оволоділа науковими і мистецькими цінностями. Збагачений народною мудрістю, І. Хланта пізнав закономірність: молодь отримує високу освіту і виховання тоді, коли наука і мистецтво глибоко вивчаються і гармонійно поєднуються в процесі навчання як рівноправні чинники, „крила", завдяки яким можна досягати моральних чеснот, вершин духовності.
Книжка допомагає широким колам і читачів глибше осмислити закони краси, постійно пізнавати джерела народної моралі, національної духовності. Вона сприяє пробудженню і формуванню в учнів і студентів патріотизму, національної свідомості, українського національного характеру, високої громадянськості.
Книжка містить відгуки відомих діячів української культури і науки М. Жулинського, М. Кагарлицького, М. Дмитренка, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка П. Скунця про плідність багатогранного таланту І. Хланти.
Аналізуючи книжку, доходимо висновку, що рідна мова, фольклор, народні мистецтва, віддзеркалені в них національна символіка, родинні цінності, історія отчого краю - першоджерела Любові, Добра, Гідності, Совісті, Патріотизму та інших моральних чеснот, а також першооснови навчання, виховання і розвитку підростаючих поколінь, основні засоби народної педагогіки, фундамент національної культури і духовності. Педагогічна наука, національна система освіти і виховання має все зробити для того, щоб на кожному етапі навчання та виховання дітей українська мова, фольклор, мистецтво, культура, історія нашого народу стали провідними засобами формування духовності поколінь.
Юрій РУДЕНКО
// Слово Просвіти. - 2008. - 18-24 груд. (№ 51).