Феномен Івана Хланти

Цього вченого з Ужгорода з розголосом у всеслов'янському світі та поша­нованого і на заокеанських материках образно називають новітнім Вінцензом чи Гнатюком. Визначний фольклорист, літературознавець, етнолог, культуролог та мистецтвознавець, доктор наук, професор, заслужений діяч мистецтв України - це далеко не повний перелік титулів і звань, які за­працював собі цей великий українець. Більше ста книг авторства Івана про­коментованих ним, до двох тисяч пози­цій, що фіксують його публікації в газет­но-журнальній та альманаховій періодиці світу, - про це інтелектуально-культуро­логічне надбання ширше довідуємося з монографічно-бібліографічної праці ака­деміка Володимира Качкана „Іван Хланта" (Ужгород, 2008. - 458 с. ; іл.).

Книгу відкриває обсяговий есей „Божі дари - чоловіцькі труди", відтак ідуть розділи: „Окремі видання", „Фоль­клористичні статті та рецензії", „Із фотолітопису", „Публікації фольклорних записів", „Літературознавчі статті та рецензії", „Мистецтвознавчі статті", „Статті педагогічного та культурологіч­ного характеру", „Статті про українців Румунії та Сербії", „Література про жит­тя і творчість", „Відгуки про фольклорис­тичні, літературознавчі, бібліографічні та мистецтвознавчі праці Івана Хланти". Завершують обсяговий том післямова професора Василя Марка з Кіровограда „Той, що слухає голос віків", іменний покажчик та список використаних пері­одичних видань.

Окрасою й збагаченням книги є вміщені 80 чорно-білих та 40 кольорових світлин, які допомагають зорово уявити різнобічну науково-громадську діяльність українсько­го вченого в контексті європейської науки та суспільного розвитку держави.

Ознайомитися з унікальним видан­ням можна в обласній науковій бібліоте­ці ім. Івана Франка.

Д. КУРЧІЙ

// Галичина. - 2008. - 2 серп. - С. 7.