У фундамент українознавства

Я давно стежу за науковим доробком Володими­ра Качкана, доктора філологічних наук, завідую­чого кафедрою українознавства Івано-Франківської медичної академії, і щиро дивуюся не лише величезній кількості його публікованих праць, а й передусім їх науковій глибині.

„Бібліографічний покажчик В. Качкана" (Львів, 2000) охоплює 67 окремих видань, 135 публікацій в колективних виданнях та 665 - в газетно-журнальній періодиці.  І кожна праця науковця - оригінальне дослідження, написане на підставі першоджерельних матеріалів, головним чи архівних та рідкісних публікацій.

Я особисто найбільше ціную з його доробку двотомник „Українське народознавство в іменах" (1994-1995) та чотиритомник „Хай святиться ім'я твоє: історія української літератури та культу­ри в персоналіях (XIX-XX ст.)" (1994-2000).

Перша - це вузівський підруч­ник історії українського народоз­навства, і підручник неабиякий. У ньому автор увів у вжиток мало­відомі або навмисне замовчувані імена людей, які ще не так давно підлягали означенню „буржуазний націоналіст". Завдяки В. Качкану студенти мають змогу познайомитись із народознавчою ді­яльністю О. Грушевського, М. Го­лубця, М. Бучинського, М. Сумцова, О. Киселівської, закарпатських будителів Ю. Венеліна-Гуци, О. Духновича, письменників-емігрантів Є. Маланюка, С. Гординського, З. Кузелі та інших.

Чотиритомник „Хай святиться ім'я твоє" містить понад двісті літературних портретів визначних представників літератури і куль­тури XIX-XX століття. І тут пе­реважають малознані або неві­домі імена, що за радянських ча­сів були вилучені з історії україн­ської культури.

Критика вважає ці видання ен­циклопедією проскрибованих ді­ячів української науки та культу­ри. Та це більше, ніж енциклопе­дія. Енциклопедії подають сухі гасла зі стислим переліком фактів, позбавлених будь-яких емоцій. Розвідки В. Качкана - це ви­черпні монографії, побудовані майже виключно на невідомих архівних матеріалах, написані надзвичайно живим стилем, ілюстровані рідкісними фотогра­фіями, репродукціями невідомих документів, багатим переліком літератури. Кожне твердження в них задокументоване конкрет­ним джерелом і прокоментоване автором.

В особі В. Качкана гармонійно переплітається суворий науко­вець з емоційно настроєним пуб­ліцистом, а результат такого по­єднання  - наукова  праця,   що однаковою мірою відповідає критеріям науки і художнього твору.

Харктерно те, що майже всі ці праці написані не в столичних центрах, а на „периферії" - в Івано-Франківську, причому в основу їх покладено матеріали з розсекречених архівів Києва, Львова та інших міст. Своїм науковим доробком В. Качкан переконливо довів, що справжню науку можна творити всюди.

У сучасній Україні В. Качкан є провідним науковим спеціалістом у кількох дисциплінах - літературознавстві, історії, журналістиці, культурології, народознавстві тощо. Знаючи його величезний науковий доробок, я щиро підтримую кандидатуру науковця на присвоєння йому звання лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка.

Микола МУШИНКА

// Урядовий кур'єр. - 2001. - 13 лют. - С. 8.