Ґрунтовність історика і талант письменника

В обласній бібліотеці ім. І. Франка відбулася презентація одразу трьох книг завідувача кафедри українознавства медичної академії, академіка АН Вищої школи України, доктора філологічних наук, професора Володимира Качкана - четвертого тому монографічного серіалу „Хай святиться ім'я твоє: Історія української літератури і культури в персоналіях (ХІХ - першої половини ХХ ст.)", краєзнавчої книги „Незнищенне село: сторінки історії Рибного Тисменицького району у слові і фотодокументах" та поетичної збірки „Молитва опалого листя".

Володимир Качкан - відомий не лише на Прикарпатті прозаїк, поет, фольклорист, історик української літератури та етно­культури, пресознавець, автор більш як 50 книг - монографій, художніх і документальних но­вел, оповідань, есе, повістей, романів, поезій, не однієї сотні публікацій у журнально-газетній періодиці України та інших країн; перший лауреат Республіканської премії в галузі публіцистики за розробку в періодичній пресі питань українського народознавства, лау­реат академічної премії імені Ярослава Мудрого в галузі на­уки і техніки, лауреат премій імені Василя Стефаника та літературно-мистецької імені Івана Франка.

Зал бібліотеки виявився замаленьким для всіх бажаючих прийти на зустріч з науковцем. Та й часу, відведеного на спілку­вання, було замало  - багатьом хотілося поділитися думками, сказати слово. А це були думки колег по перу (письменник Сте­пан Пушик, поет Ярослав Дорошенко) і краєзнавців, істориків, філологів (академік Володимир Грабовецький, професор Микола Кугутяк, доцент Степан Хороб, професор Роман Яремійчук), колег з кафедри, земляків з Павлівки і просто друзів, як-от Ярослав Оленюк, який ілюстрував поетичну збірку, представ­ників влади (Ганна Карась) і тих, хто випустив книгу у світ (видавництво „Сіверсія"). І всі виступи - справді щирі. Ще більшої щирості додавали їм концертні номери у виконанні Михайла Сливоцького, Христини Фіцалович, Олеся Семчука.

Степан Пушик, аналізуючи монографічний серіал „Хай святиться ім'я  твоє", що став продовженням двотомної праці „Українське народознавство в іменах", порівняв ці дослідження із „затопленим материком Атлантидою", яку автор піднімає із забуття.

Співголова осередку НТШ професор Роман Яремійчук підкреслив, що „націю пізнають по визначних її людях". А скільки їх - забутих і заборонених, невідомих не через свою малозначущість, а волею системи, що існувала довгі роки, перекручених, затертих, применшених!

Розповіді про них базуються на величезній фактологічній основі - архівних матеріалах, листах і щоденниках, спогадах, автографах авторів, малодоступній журнально-газетній періодиці, приватних колекціях в Україні та поза її межами, фотоматеріалах. І знову дивуєшся: скільки „руди" перелопачено!

А книгу про історію рідного села Рибного Володимир Качкан написав, бо переконаний, що з маленьких літер складається „алфавіт національної історії", а літери ці - історичні відомості про села і селища, міста і містечка, про великих та визначних людей, цілі родоводи.

Загалом вся дослідницька діяльність Володимира Качкана спрямована на те, аби відтворити українську історію в іменах, довести її гідне місце в світовому контексті, навчити нас її знати і пам'ятати.

Галина ДОБОШ

// Освіта. - 2003. - 2-9 лип. (№ 31).