Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

З ФРАНКОЗНАВЧОГО ПОЛЯ



Іван Якович Франко - знакова постать вітчизняної та світової історії й культури. Він був одним з атлантів, який виявив сміливість взяти на свої плечі велетенську ношу розвитку національного духу українців, ставши предтечею новітньої української літератури.

Громадська і творча діяльність, особисте життя І. Франка тісно пов'язані з історією і культурою Прикарпаття. Мешканці міст і сіл області зберегли яскраві спогади про зустрічі з письменником, про місця, які він відвідував, про його спілкування із тутешнім населенням. Розповіді про І. Франка передаються від покоління до покоління як найвища духовна цінність, а все, пов'язане з його великим іменем, шанобливо оберігається, У нашому краї можна почути: „Явір Каменяра", „Камінь Франка", а численні пам'ятники в його честь є найкращим доказом любові краян до великого сина української нації.

Саме на прохання громади області 1962 року Верховна Рада перейменувала назву обласного центру на Івано-Франківськ, а область - із Станіславської на Івано-Франківську.

А ще раніше, 1956 року, з нагоди 100-річчя від дня народження Каменяра обласній бібліотеці було присвоєно ім'я Івана Франка.

Обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка як головна бібліотека регіону володіє великим книжковим багатством художніх творів письменника різних років видання, книгами про його життєвий та творчий шлях, літературою української діаспори, науковими розвідками краєзнавчого характеру. Серед нових видань - 3-томник творів Каменяра, що вийшов у дрогобицькому видавництві „Відродження", збірка „Мозаїка" з творів письменника, які не увійшли до 50-ти томного академічного зібрання та багато інших.

Цікавими є видання діаспори, які розкривають як громадянську позицію, науковий і творчий доробок, так і особисте життя письменника. Зокрема, це спомини його дочки Анни Франко-Ключко „Іван Франко і його родина" та книга „Рукописи І.Франка в Канаді", нарис Євгена Паранюка „Останні роки життя Івана Франка", праця доктора Луки Луціва „Іван Франко - борець за національну і соціальну справедливість", що вийшли друком у нью-йорському видавництві „Свобода" 1967 року, дослідження Леоніда Рудницького „І. Франко і німецька література" та інші. У бібліотеці є чимало видань художніх творів І. Франка, що побачили світ поза межами України.

Ці документальні ресурси засвідчують,що спадщина І. Франка феноменально багатогранна. Кожен раз по-іншому прочитуємо твори письменника, осягаємо нові іпостасі особистості І. Франка, їх глибинний філософсько-психологічний вимір. Мабуть, саме тому кожне покоління прочитує праці І. Франка по-своєму, відкриваючи нові пласти закладених там міркувань і почуттів.

Обласна універсальна наукова бібліотека імені Івана Франка широко популяризує творчу спадщину великого українського письменника: проводить літературно-мистецькі вечори, презентації нових видань, організовує книжкові виставки та перегляди літератури, а також допомагає науковцям, краєзнав­цям, письменникам являти нові розвідки, презентувати витвори мистецтва, нове художнє слово.

Дослідження постаті Івана Франка тривають постійно. Наші науковці активно відкривають маловідомі грані життєвої долі та творчої спадщини Каменяра.

На наш погляд, наукове видання Прикарпатського національного університету ім. В. Стефеника „Іван Франко і національне та духовне відродження України" (Івано-Франківськ, 1997) є змістовним. Тут показано вплив творчості письменника на сучасні процеси державотворення та духовності.

У першому розділі порушується наукова проблематика щодо українського мовознавства та літературознавства, у другому - питання філософії, історії та духовної культури українського народу, у третьому - окремі аспекти розвитку педагогічної науки, освіти, виховання в Галичині.

Щоп'ять років найстаріший вищий навчальний заклад Івано-Франківщини - Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника - проводить міжнародні наукові конференції, присвячені питанням франкознавства. Всі матеріали друкуються у збірниках наукових праць. Останній із них - „Шев­ченко. Франко. Стефаник", 2001 року видання, у II розділі подає дослідження учасників наукового форуму творчої спадщини Великого Каменяра. Так, кандидат філологічних наук Ганна Марчук звертається до теми наукового утвердження новаторських ознак сатиричних і гумористичних оповідань І. Франка у західноукраїнському літературному процесі кінця XIX - початку XX ст. Простежує у творчому доробку письменника жанрові форми сатиричної прози: жанр хроніки („Сучасна літопись"), сонета („Тюремні сонети"), ме­морандуму („Меморандум буряків"), притчі-пародії („Притча о блудних отцєх") та інше.

Іншу проблематику, а саме особливості інтимної лірики І. Франка від „Зів'ялого листя" до „Похорону", взаємозв'язок, наступність та підтекстове обігрування важливої для справжнього митця проблеми розкриває у доповіді кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української літератури Ольга Слоньовська.

У Франків ювілейний рік Івано-Франківське відділення Наукового товариства ім. Шевченка разом з обласною універсальною науковою бібліотекою ім. І. Франка з січня проводили цикл наукових читань за участю провідних вчених Івано-Франківщини. Наукові розвідки розкрили різні аспекти творчості І. Франка, здійснили новітній їх аналіз та розширили бачення й розуміння надбання Івана Франка.

Ось тематика читань:

1.  „Іван Франко як мислитель" - Степан Возняк, доктор філософських наук, професор кафедри філософії Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (січень 2006 р.)

2.  „На Історичних сходинах української честі і гідності (Іван Франко в рецепціїСимона Петлюри)" - Володимир Качкан, доктор філологічних наук, професор, академік АН Вищої школи, завідувач кафедри українознавства Івано-Франківського державного медичного університету (лютий 2006 р.)

3. „Роль Івана Франка у формуванні єдиної української літературної мови" - Василь Грещук, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (березень 2006 р.)

4.  „Творчість Івана Франка в музичній культурі української західної діаспори XX ст." - Ганна Карась, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри співу та диригування інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (квітень 2006 р.)

5.  „Іван Франко поставив мене малим наслідником своїм" (Василь Стефаник)" - Роман Піхманець, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (травень 2006 р.)

6. „Я не геній, синку милий..." : До проблеми геніальності Івана Франка" - Ольга Слоньовська, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української літератури Прикарпатського націонапького університету імені Василя Сте­фаника (червень 2006 р.)

7. „Іван Франко: міфи і реальність" - Нестор Середюк, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри госпітальної терапії Івано-Франківського державного медичного університету (вересень 2006 р.)

Наукові читання проводилися в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Івана Франка. Постійно діяла розгорнута книжково-ілюстративна виставка.

Тема „І. Франко і Прикарпаття" завжди цікавила краян. Ми пишаємося тим, що наша земля, її люди стали прообразами багатьох творів Каменяра, а його „Вічний революціонер" був написаний у м. Коломиї. Саме у нашому краї письменник знайшов вірних друзів і послідовників - Михайла Павлика та його сестру Анну, Василя Стефаника, Леся Мартовича, Наталію Кобринську та інших. Різні життєві ситуації приводили письменника до міст і сіл Івано-Франківщини.

Першим на теренах Прикарпаття дослідником біографії класика світової літератури І. Франка був історик, краєзнавець, наш земляк - коломиянин Іван Білинкевич. Основні праці його життя - нещодавно видана монографія „Дорогами Каменяра по Івано-Франківщині" та франкознавчий словник, обсяг і зміст якого є доволі обсяговим.

Франкознавство І. Білинкевича багатоаспектне. Збагнути його грані знань допоможе всім зацікавленим наукове дослідження академіка В. Качкана у монографічному серіалі з українознавства „Хай святиться ім'я твоє" Кн. 4. у розвідці „Франкознавство Івана Білинкевича за його рукописною спадщиною". Вчений на основі рукописів, архівних джерел, раритетних видань до­слідив, що І. Білинкевич багаторазово читав тексти творів І. Франка, зіставляв їх, аналізував різні редакції, а також робив різного характеру помітки як до текстів, так і до коментарів, передмов до кожної книжки.

В. Качкан підтверджує те, що І. Білинкевич володів глибокими знаннями творчості Каменяра. Засвідчують це записи у численних учнівських зошитах. Ось назви розвідок: „До біографії Івана Франка", „Коломийські епізоди в біографії Івана Франка", „Коли написав Іван Франко „Гімн" або „Вічний революціонер", „Іван Франко на Гуцульщині", „Іван Франко і Андрій Чайковський", „Хвороби Івана Франка" та ін. Безумовно, ці зошити мають значний інтерес дпя дослідників франкознавчої теми.

В. Качкан доводить, що епістолярна спадщина І. Білинкевича сприяла поглибленню знань з франкознавства. Серед тих, з ким він листувався, -Роман Горак, Олексій Дей, Роман Іваничук, Мирослав Мороз, Федір Погребенник, Роман Головин, а ще - керівники видавництв, музеїв, друкарень, товариств. Рукописний масив І. Білинкевича засвідчує, що дослідник якнай­ретельніше збирав інформацію про найменший факт, дату або й згадку.

На превелику втіху, у цьому році з нагоди ювілею І. Франка, дослідницька праця Івана Білинкевича „Іван Франко на Станіславщині: Біографічно-крає­знавчі нариси" з численними світлинами й схемами першої і другої подорожі І. Франка по Станіславщині побачила світ у коломийському видавництві „Вік". Цікавим є й дослідження Івана Білинкевича „Іван Франко і Коломия" (Івано-Франківськ, 1991). На основі зібраного фактографічного матеріалу автор детально висвітлює кожне перебування Каменяра у давньому місті над Прутом.

Глибоким дослідженням зв'язків Каменяра з нашим краєм є книга відомого вченого і краєзнавця Володимира Полєка „Іван Франко на Прикарпатті" (Ужгород, 1966). Вона і досі вважається найгрунтовнішим виданням, що містить багато цікавих фактів з життя Каменяра, його літературної й громадської діяльності, пов'язаної з нашою областю.

Видання нашого земляка Петра Арсенича „Іван Франко і Прикарпаття" (Івано-Франківськ, 2006) є своєрідним путівником по окремих населених пунктах Івано-Франківської області, в яких бував Іван Франко. Книга щедро проілюстрована фотографіями.

Книга „Шляхами Івана Франка на Прикарпатті" (Івано-Франківськ, 1996) істориків І. Любінця та Б. Гавриліва розкриває історико-краєзнавчу діяльність письменника на Станіславщині у другій половині XIX - початку XX ст.

Працівники Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки вносять свій внесок у прикарпатську дослідницьку Франкіану. Так, до 150-літнього ювілею Івана Франка підготовлено і розповсюджено методичні рекомендації „Каменяр поступу", бібліографічний покажчик „Іван Франко і Прикарпаття" та матеріали соціологічної розвідки „Іван Франко очима сучасного читача".

Цікавим є факт, що доля Івана Франка тісно пов'язана з мальовничим карпатським селом Лолин Долинського району. Саме тут письменник пізнав одвічне почуття - перше велике кохання до сестри свого друга - Ольги Рошкевич.

Окрилений коханням, І. Франко у Лолині написав оповідання „Лесишена челядь" та „Вугляр", окремі розділи повісті „Петрії і Довбущуки", записав пісню про шандара, яка пізніше лягла в основу драми „Украдене щастя". Саме Ользі Рошкевич присвятив І. Франко першу збірку поезій „Боляди і розкази".

Сьогодні історія їхнього ліричного кохання задокументована у місцевому музеї; споруджено пам'ятник І. Франку на місці, де стояла хата Рошкевичів. Івано-Франківські письменники пишуть нові твори - присвяти Франкові.

Ось один із віршів, написаний у серпневі франкові дні Ярославом Ткачівським:

ЦВІТ ФРАНКОВОГО КОХАННЯ

У Лолин, у Лолин, у Лолин
кортіло Івана у Львові,
хотілось обняти стан Олин,
жадалось п'янкої любові.

Стелилась дорога у гори,
як зірка вставала рання.
Кохання не пісня, а горе,
коли нероздільне кохання.

Обох вповивали тумани,
цілунки, ненане причастя...
Заплакала Ольга: „Іване,
ти - радість моя... і нещастя".

Між крихтами фальшу і зради,
студена відмова попівни
брилою на серце впаде.
...Десь перші запіяли півні.

Вже руки востаннє сплелися -
розлука здолала стрічання...
Зів'яло зелене листя,
та квітне Франкове кохання.

1993 року з ініціативи Долинськоі ЦБС (директор Фреїв Л. І.) вперше відбулося районне свято ліричної Франкової поезії. За 13 років воно набуло заслуженого визнання та сягло обласного рівня. На святі можна почути не тільки читання поезій Франка, а й виступи тих, хто у власній творчості звертається до високих ідей Великого Каменяра.

Ідеї Івана Яковича Франка, його різноаспектна творча й наукова спадщина чекають нового прочитання, нових наукових досліджень та подальших пошуків. Безумовно, тема франкознавства привертатиме увагу ще не одне покоління дослідників і краєзнавців, адже Франко залишається більше невідомим, аніж відомим. І це незважаючи на систематичне звернення до вивчення і популяризування доробку франка - громадського діяча, вченого, письменника.

Людмила БАБІЙ

Бабій Л. З Франкового поля : про наук. читання у ювіл. рік І. Франка / Людмила Бабій // Вісник Наукового товариства ім. Тараса Шевченка. - Івано-Франківськ, 2007. - Чис. 2. - С. 3-7.

Оновлено 22-08-2019
© 2017. ОУНБ iменi I. Франка