І завжди буде книга

Годі й знайти кращої дати для відзначення всеукраїнського свята бібліотек, ніж 30 вересня - дня святих покровительок Віри, Надії, Любові та їхньої мудрої матері Софії. Для Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка цьогорічне професйне свято було подвійним, оскільки збіглося з 65-літнім ювілеєм з дня заснування.

Проте, виявилось, що історія найголовнішої книгозбірні області є набагато довшою та давнішою. Ще у 1872 році повстанець проти російського царату, польський політемігрант В. Смагловський подарував місту Станиславову 3 тисячі 500 книг і став першим бібліотекарем міської публічної бібліотеки, яка розташувалася у тодішній реальній школі (тепер вулиця Незалежності, 17). Фонд бібліотеки постійно поповнювався книжковими дарунками від мешканців міста. По смерті пана Смагловського у 1883 році розпочались „мандри" бібліотеки різними приміщеннями - школи, магістратська кімната, Ратуша. І зараз є всі підстави вважати, що саме публічна бібліотека була попередницею Станіславської державної обласної бібліотеки. У 1940 році її очолив Василь Пашницький. Та під час Другої світової війни бібліотека була майже повністю розграбована німецькими та мадярськими військами, знищено фонд та майно. Тільки у 1944 році бібліотека завдяки ентузіазму та неймовірним зусиллям своїх працівників відновила роботу.

Про них згадували на урочистому зібранні з нагоди свята, називаючи поіменно: І. Хорунжий, Г. Діюк, М. Сулима, Н. Чорноног, Г. Марченко. За їхньої праці чоринло замерзало в чорнильницях. Вони і відвідувачі бібліотеки не знімали верхнього одягу. Шукали і видавали книги в рукавичках, в яких для зручності відрізали кінчики для пальців. Але бібліотека вижила і продовжила просвітницьку справу. Хоча ще довго „мандрувала" містом, поки нарешті у 1996-му не осіла у гідному для її статусу приміщенні по теперішній вулиці Чорновола, 22.

Ні за яких влад і ні за яких грошових знаків робота бібліотекарів не була високооплачуваною. Усе дійсно трима­лося і тримається на ентузіазмі, любові до своєї справи, умінні і бажанні спілку­ватися з людьми. Тому линули слова подяки і теперішнім ветеранам праці, які понад 30 років відпрацювали і продовжують працювати за обраним фа­хом. Серед них і директор бібліотеки Марія Вікторівна Альба, котра очолила заклад ще у 1973 році і про­довжує вправно ним керува­ти.

Але що за свято без вша­нувань та подарунків. Цього разу головні виcокопосадовці як області, так і міста не по­скупились на них. Голови Івано-Франківської ОДА та обласної ради Роман Ткач та Василь Брус вручили ювілярам окрім квітів та книг ще й ключі від новенького авта. До них приєднався міський голова Зіновій Шкутяк і його радник Ганна Карась. Начальник головного управління культури та туриз­му ОДА Володимир Федорак вітав винуватців торжества від імені одноймен­ного міністерства і управління почес­ними відзнаками, грамотами та грошовими преміями. При цьому повідомив­ши про те, що обласна влада виділила 18 тисяч гривень на придбання нових книг для бібліотеки.

Бібліотечні заклади були, є і, вже тепер з впевненістю можна сказати, будуть одними з наймасовіших і найпопулярніших закладів культури. Вони вистояли і не зачинились у складні 90-ті роки (без ремонтів, без грошей). Вони не поступились новітнім технологіям і довели, що все-таки книгу не заміниш нічим. Вони стали звичною і повсякденною потребою для усіх, хто любить читати і хоче багато знати. І цю духовну потребу, як ніколи, відчуваєш тоді, як сказала поетеса Ольга Слоньовська, коли бібліотека на ремонті. Зараз дійсно наша універсальна ремонтується. Стане ще кращою і сучаснішою. Тільки відкривайся якнайшвидше і гарнихтобі читачів, і багато-багато нових книжок.

Галина БРУХАЛЬ

Брухаль Г. І завжди буде книга! : [про святкування 65-річчя ОУНБ ім. І. Франка] / Г. Брухаль // Світ молоді. - 2005. - 6 жовт. (№ 40). - С. 3.