Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 52-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

Станіславська фортеця



Якщо точно визначити час виникнення Галича, Києва, Новгорода, Суздаля та інших міст важко внаслідок браку вірогідних джерел, що викликає тривалу дискусію між науковцями-істориками, то Станіслав має точні хронологічні дані виникнення як міста згідно з тогочасним статусом, бо виник він значно пізніше.

Правда, в історичній літературі дослідники називають кілька дат заснування міста: 1624, 1649, 1654 і 1662 роки. Перші чотири дати не підтверджені точними джерелами, але, мабуть, вже тоді були певні умови для перетворення села на містечко: суспільний поділ праці, наявність торговельних шляхів, вигідне оборонне розташування. Сільське ремесло відокремлювалося від землеробства, розвивалася торгівля, адже село лежало на перехресті важливих торговельних шляхів: волоського, або так званого львівського, що пролягав з Молдавії на Львів, і подільського - у напрямі на Теребовлю. Річки Надвірнянська і Солотвинська Бистриці служили шляхами сполучення та задовольняли потреби міста-фортеці у воді.


Андрій Потоцький

Отже, економічні й політичні фактори посприяли перетворенню Заболоття на місто. Тому немає підстави приписувати магнатові Потоцькому як «цивілізатору великої праці на сході» заслуг у заснуванні міста, як це стверджували польські історики С. Баронч, А. Шарловський та інші.

Можна лише сказати, що спритний власник Заболоття Андрій Потоцький надав 1662 року містові привілей, аби щороку збагачуватися за рахунок міських доходів та сильної фортеці міста, а також захищати свої маєтки перед наростанням народного руху, і в першу чергу від карпатських опришків. Пнівська фортеця магнатів Куропатвів біля Надвірної, частково зруйнована в ході селянсько-опришківських виступів 1648 року, поволі втрачала своє оборонне значення для захисту маґнатсько-шляхетського панування на Прикарпатті, а тому необхідно було побудувати нову фортецю-місто, що й здійснив Андрій Потоцький.


Макет Станіславської фортеці.
Автори П. Ричков, Д. Романюк

Хоч грізне повстання селян і опришків під проводом Семена Височана восени 1648 року було жорстоко придушене, його уроки змушували Потоцьких шукати нові опорні пункти для захисту своїх великих маєтків. Саме в цьому слід шукати ключ до розуміння передумов виникнення нашого міста кілька століть тому.

Щоб затерти назву старовинного українського села і дати містові шляхетське ім'я, Андрій Потоцький назвав його іменем свого сина Станіслава. Так часто робила польська шляхта при колонізації українських сіл і міст у XV-XVII століттях.

Про те, що місто назване на честь сина Андрія Потоцького, чітко записано в королівському привілеї, наданому у Львові 14 серпня 1663 року: «Коли він (Андрій Потоцький. - Авт.) виявив нам своє бажання, одночасно уклінно прохав, щоб його, унаслідженому ним містові Станіславові, названому так по імені свого сина, який лежить на кордоні з Волощиною в руському воєводстві, на Галицькій землі, шойно ним заснованому, (щоб) ми зводили надати з нашої королівської милості і щедрості магдебурзьке, тобто німецьке право, та обдарувати його (місто) певними прерогативами за зразком інших міст».

Станіслав Потоцький

Те, що Станиславів заснований на території Заболоття в травні 1662 року, підтверджують достовірні документи. Так, у першому з них, у писаному привілеї про надання магдебурзького права від 7 травня 1662 року, сам Потоцький каже: «На моїм грунті дідичнім під селом Заболоттям заснував місто, назване Станіславом». Копія цього привілею, яку ми виявили, зберігається в рукописному відділі Львівської Наукової бібліотеки АН України, (фонд Оссолінських, № 3636 IV, арк. 3-4). Для того, щоб магдебурзьке право мало юридичну силу, його мусив затвердити король, який і зробив це 14 серпня 1663 року. Цей привілей - друге письмове свідчення про виникнення міста.

Третє історичне джерело - свідчення німецького дипломата Ульріха фон Вердума, який через 10 років після виникнення міста писав у своєму «Щоденнику»: «Це місто всього десять років тому на голому ґрунті наново збудував київський воєвода Андрій Потоцький і назвав ім'ям свого єдиного сина Станіслава, зараз дванадцятирічного юнака. Воно лежить на цілком рівній площині, де було руське село з церквою Заболоття, що зараз стало одним із передмість. З інших трьох боків місто оточене озерами й болотами, через які тече мала ріка Бистриця, впадаючи до міського рову». Твердження мемуариста, що місто засноване «на голому ґрунті», не відповідає історичній дійсності: так, мабуть, йому сказали у дворі Потоцького, щоб приписати собі всі заслуги у народженні нового міста.

Нарешті, два останні документи, що засвідчують точну дату заснування міста, ми виявили в Йосифінській метриці Центрального Державного архіву України в м. Львові (фонд 19, опис VI, од. зб. І, аркуші 127, 210). У першому з них записано так: «Станіслав із передмістям Заболоттям - первісним селом, на ґрунтах якого заселено Станіслав». У другому документі читаємо таке: «Місто Станіслав із передмістям, званим Заболоттям, першим селом, на ґрунтах якого поселений Станіслав».

 

Коли і як виникло наше місто // Альманах Станіславської землі. - Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2009. - С. 36-37

 

Оновлено 15-02-2019
© 2017. ОУНБ iменi I. Франка