Івано-Франківська
обласна універсальна наукова
бібліотека ім. І.Франка

Адреса бiблiотеки:

76018
м. Iвано-Франкiвськ
вул. Чорновола, 22
тел. 0342 75-01-32
fax: 53-21-89
E-mail: Науково-методичний відділ:
E-mail:
тел. 03422 53-32-31


Графік роботи:

Щоденно: з 10 - до 19 години
В неділю: з 10 - до 18 години
Субота - вихідний день
Останній четвер місяця - санітарний день.


Енциклопедія Сучасної України

З історії міста Івано-Франківська



123
Герб Станіслава 1694 р.


Герб Станіслава 1839 р.


Герб Станіслава 1938 р.


Герб Івано-Франківськa 1986 р.


Малий герб Івано-Франківськa


Великий герб Івано-Франківськa


Прапор Івано-Франківськa

Івано-Франківськ (до 1962 року - Станіслав) - найбільший серед 14-ти міст Прикарпаття, нині добре знаний в Україні обласний центр. Місто зародилося на базі військового укріплення в період національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького проти польських поневолювачів. У той час Станіславській фортеці відводилася і роль військової опори в закріпленні польського панування у Галичині. Поступово військова фортеця, збудована в межиріччі Бистриць, перетворюється (з проголошенням у 1662 році статусу міста) на торговий, ремісничий і культурний центр Прикарпаття.

У XIX столітті, в період австрійського панування, Станіслав був окружним і повітовим центром Галицько-Волинського королівства, а в міжвоєнний (польський) - воєводства. Під час діяльності Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) Станіслав у 1919 році впродовж 4,5 місяців був її столицею. Відразу ж після т. зв. возз'єднання західноукраїнських земель з УРСР, 4 грудня 1939 року, місто було проголошено обласним центром Станіславської області, яка в 1962 році, як і місто Станіслав, була перейменована на Івано-Франківську.

В минулому історію міста Станіслава вивчали переважно польські та вірменські історики. Серед українських дослідників першим зацікавився його історією Іван Франко. Нині успішно займаються вивченням історії міста професори Прикарпатського університету ім. В. Стефаника Володимир Грабовецький та Володимир Полєк, доцент цього ж університету Богдан Гаврилів, краєзнавці Петро Арсенич і Михайло Головатий.

За останні десятиріччя свого розвитку Івано-Франківськ перетворився на найбільший після Львова адміністративний, економічний і культурний центр західноукраїнських земель. Місто розташоване всього за 30 км від початку Карпатських гір і лежить на висоті 244 м над рівнем моря. Його площа становить близько 50 км, а населення міста за останні 25 років зросло в 2,5 раза і перевищує чверть мільйона осіб.

Як і кожне середньовічне місто, тим більше з привілеями магдебурзького права, Станіслав мав свій герб, який кілька разів видозмінювався. В основу малюнка герба була поставлена відчинена міська брама з трьома бойовими вежами. Цей архітектурний сюжет зберігся на зображеннях гербів і печаток міста і в наступні століття. У центрі обов'язково вводився геральдичний знак «Пилява» магнатів Потоцьких, які були власниками міста Станіслава. Зрозуміло, що у вільній Україні довелося дещо модифікувати герб міста. Його автор Іван Марчук замінив знак «Пиляву» зображенням святого архистратига Михаїла, який був опікуном і покровителем міста. Уточнімо, що архангел Михаїл здавна вважався українською геральдичною фіґурою, щоправда, поширенішою на Великій Україні, наприклад, він зображений на гербі Києва.

Цікавий проект герба міста Івано-Франківська розробив та опублікував 27 червня 1991 року в газеті «Західний кур'єр» професор В. Грабовецький, який з історичних позицій пропонував помістити в центрі герба галку із розпростертими крилами, з короною на голові, бо саме таке зображення бачимо в основі герба Галича і Галицької землі.

1 квітня 1995 року Івано-Франківська міська рада народних депутатів ухвалила зображення нового великого герба міста у виконанні художника І. Марчука. Тут як головну геральдичну фігуру використано, як і в попередніх гербах, фортечну стіну з трьома вежами і відкритою брамою, де і вміщено зображення архистратига Михаїла, котрий охороняє вхід до міста. Зображення кам'яної корони над традиційним центром символічно засвідчує, що Івано-Франківськ належить до європейських міст. З обох боків щит із зображенням герба підтримують чорні галки з коронами, які символізують Галицьку землю, де була заснована фортеця, а пізніше - і місто Станиславів.

Якщо проблема герба і прапора міста в наші дні нарешті вирішена і не викликає сумніву, то дата заснування Івано-Франківська і доцільність перейменування Станіслава 1962 року на Івано-Франківськ час від часу викликає дискусію. Але, на щастя, з кожним роком стає все менше захисників історичної назви міста, яка символізувала на Українській землі не тільки ім'я магнатів Потоцьких - завойовників, але й мала увічнювати топонімічну польську назву. Зрозуміло, що в радянські часи комуністичні ідеологи підходили до цієї проблеми більше з класових позицій, ніж з національних. До речі, 5 лютого 1994 року республіканська газета «Голос України» опублікувала матеріали з архіву під заголовком «Сталін у Станіславі, звісно, ніколи не був». У публікації вказувалося, що ще в жовтні 1949 року М. Хрущов просив у Сталіна дозволу «переименовать город Станислав в город Сталинокарпатск». Пізніше були й інші пропозиції, наприклад, назвати місто Прикарпатським, але остаточно вирішили увіковічнити ім'я Великого Каменяра, життя і діяльність якого були тісно пов'язані як з містом, так і з краєм у цілому.

9 листопада 1962 року ухвалено урядову постанову про перейменування на честь 300-річчя заснування міста Станіслава на місто Івано-Франківськ.

 

Гаврилів Б. Літопис Івано-Франківська (Станіслава) / Богдан Гаврилів, Петро Арсенич, Роман Процак // Альманах Станіславської землі. - Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2009. - С. 25-27.

 

Оновлено 16-07-2019
© 2017. ОУНБ iменi I. Франка