Лауреати Національної премії України ім. Т. Шевченка - наші краяни - 2008 р.
Народний артист України (звання присвоєно „За вагомий особистий внесок у збагачення національної культурно-мистецької спадщини, високу професійну майстерність”), доцент кафедри режисури факультету театральної режисури Національного університету культури та мистецтв, член Спілки театральних діячів України і Спілки кінематографістів України.
Лауреат Державної премії ім. О. Довженка (1999 р.) - за фільм „Москаль-чарівник”. Нагороджений орденом Св. Михаїла (2002 р.). На театральних фестивалях спектаклі з його участю було відзначено першими преміями: „Момент” – „Золотий лев” у Львові (1988 р.); „Сон у літню ніч” – Единбурзький фестиваль, Австрія (1994 р.); „Швейк” – „Мітл-фест” у Чівідале ді Фріулі, Італія (1999 р.) – визнаний найкращим актором. Отримав дві нагороди на щорічному присудженні премій „Київської пекторалі” за ролі в спектаклях „Сто тисяч” І. Карпенка-Карого (1995 р.) і „Пігмаліон” Б. Шоу (2000 р.).
Народився 26 травня 1957 р. у карпатському селі Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області. Коли Богданові ще не було й року, помер його батько – Бенюк Михайло Антонович (1915-1958 рр.). Мати – Бенюк Антоніна Павлівна (1922 р.), нині – пенсіонерка, одна виховувала трьох синів: Богдана, Петра і Миколу.
З 6 років Б. Бенюк мріяв стати машиністом, але дуже любив кіно, тому деякий час працював механіком у Битківському клубі. У 1974 р. вступив на кінофакультет Київського театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого. Першу роль у кіно отримав у 1975 р., а в театрі – у 1977 р. З 1978 р. по 1980 р. працював у Театрі юного глядача. З 1980 р. по теперішній час працює у театрі ім. І. Франка. У 1989-1994 рр. – старший викладач Київського державного інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого.
Театральний успіх прийшов до Богдана Бенюка у середині 80-х років, після постановок В. Оглобліна і новаторських постановок режисера А. Жолдака, зокрема: „Момент”, „Швейк” і „Не боюся сірого Вовка”. З 1975 р. по 2002 р. зіграв понад 100 театральних і кіноролей, в основному комедійного плану. Але були й яскраві драматичні ролі – „Отелло”, „Трибунал”, „Хвацький молодець, герой західного краю” та ін. З 1995 р. – постійний ведучий телепередачі „Шоу самотнього холостяка” на 1-му Національному каналі УТ, а з 2001 р. – ведучий телепередачі „Біла ворона” на каналі Студії "1 + 1" (2-й Національний канал УТ).
У 2000 р. разом із театральним продюсером і режисером Мирославом Гринишиним та актором Анатолієм Хостікоєвим створив „Театральну компанію „Бенюк і Хостікоєв”.
Свій успіх вважає „милістю Божою”. Одружений, має трьох дітей.
Бенюк Богдан Михайлович // Хто є хто на Івано-Франківщині. Видатні земляки. – К., 2002. - Т. 1. – С. 178.
Аналітичний бібліографічний опис статей з вітчизняних періодичиних видань
Лауреат Державної премії ім. О. Довженка (1999 р.) - за фільм „Москаль-чарівник”. Нагороджений орденом Св. Михаїла (2002 р.). На театральних фестивалях спектаклі з його участю було відзначено першими преміями: „Момент” – „Золотий лев” у Львові (1988 р.); „Сон у літню ніч” – Единбурзький фестиваль, Австрія (1994 р.); „Швейк” – „Мітл-фест” у Чівідале ді Фріулі, Італія (1999 р.) – визнаний найкращим актором. Отримав дві нагороди на щорічному присудженні премій „Київської пекторалі” за ролі в спектаклях „Сто тисяч” І. Карпенка-Карого (1995 р.) і „Пігмаліон” Б. Шоу (2000 р.).
Народився 26 травня 1957 р. у карпатському селі Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області. Коли Богданові ще не було й року, помер його батько – Бенюк Михайло Антонович (1915-1958 рр.). Мати – Бенюк Антоніна Павлівна (1922 р.), нині – пенсіонерка, одна виховувала трьох синів: Богдана, Петра і Миколу.
З 6 років Б. Бенюк мріяв стати машиністом, але дуже любив кіно, тому деякий час працював механіком у Битківському клубі. У 1974 р. вступив на кінофакультет Київського театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого. Першу роль у кіно отримав у 1975 р., а в театрі – у 1977 р. З 1978 р. по 1980 р. працював у Театрі юного глядача. З 1980 р. по теперішній час працює у театрі ім. І. Франка. У 1989-1994 рр. – старший викладач Київського державного інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого.
Театральний успіх прийшов до Богдана Бенюка у середині 80-х років, після постановок В. Оглобліна і новаторських постановок режисера А. Жолдака, зокрема: „Момент”, „Швейк” і „Не боюся сірого Вовка”. З 1975 р. по 2002 р. зіграв понад 100 театральних і кіноролей, в основному комедійного плану. Але були й яскраві драматичні ролі – „Отелло”, „Трибунал”, „Хвацький молодець, герой західного краю” та ін. З 1995 р. – постійний ведучий телепередачі „Шоу самотнього холостяка” на 1-му Національному каналі УТ, а з 2001 р. – ведучий телепередачі „Біла ворона” на каналі Студії "1 + 1" (2-й Національний канал УТ).
У 2000 р. разом із театральним продюсером і режисером Мирославом Гринишиним та актором Анатолієм Хостікоєвим створив „Театральну компанію „Бенюк і Хостікоєв”.
Свій успіх вважає „милістю Божою”. Одружений, має трьох дітей.
Бенюк Богдан Михайлович // Хто є хто на Івано-Франківщині. Видатні земляки. – К., 2002. - Т. 1. – С. 178.
Аналітичний бібліографічний опис статей з вітчизняних періодичиних видань
- Бенюк Б. Богдан Бенюк : "Досить нам бути народом, який програє і плаче" : [розмова з актором Богданом Бенюком / розмовляв В. Коскін] // Слово Просвіти. - 2008. - 18-24 груд. - С. 14.
- Бенюк Б. "З великої любові до себе доказуймо. що ми - українці" : [розмова з актором Богданом Бенюком / розмовляла М. Войцехівська-Павлишин] // Вперед. - 2008. - 9 трав. - С. 5.
- Бенюк Б. Богдан Бенюк : "Родина моя фортеця, куди ніхто не має права зайти..." : [розмова з актором Богданом Бенюком / розмовляла Т. Кроп] // Демократична Україна. - 2007. - 28 груд. - С. 26.
- Бенюк Б. Богдан Бенюк : "То є щастя - бути згуртованими!" : [розмова з актором Богданом Бенюком / розмовляв В. Коскін] // Демократична Україна. - 2008. - 14 листоп. - С. 17.
- Бенюк Б. Богдан Бенюк: „Ці пігулки виробляємо ми...” : [інтерв’ю з нар. артистом України Богданом Бенюком / розмовляв Віталій Жежера] // Голос України. – 2008. – 9 лют.
- Малахов В. Віталій Малахов: „Я поставив виставу про любов двох чоловіків” : Нещодавно театр. компанія „Бенюк і Хостікоєв” представила на суд публіки свій новий проект — „Про мишей і людей” : [інтерв’ю з реж. Віталієм Малаховим / розмовляла Олександра Миронова] // День. – 2004. – 5 жовт. (№ 178).
- Малахов В. „Природа людини така, що її весь час треба
чимось дивувати”, – вважає художній керівник київського Театру на
Подолі режисер Віталій Малахов : [інтерв’ю з режисером Віталієм
Малаховим / розмовляла Алла Підлужна] // День. – 2008. – 28 берез. (№
57). – С. 19.