Чопей Ольга
Казка моя про надзвичайно красиву царицю, яку звали Україною. Жила вона мирним життям, мала прекрасні сади із чудовими краєвидами, у її полях росли волошки і маки, над озерами хилилися верби, а у вікна заглядали грона калини. Цю красуню оспівували всі співці і писали про її нелегку долю всі поети. Важкий шлях пройшла ця дівчина, довгий час перебувала в неволі, та її вірні слуги змогли визволити красуню із лап злих супротивників. Коли вона міцно стала на ноги і мала вже двадцять чотири дочки-царівни і одного сина-царевича, нещастя знову постукало у їх двері.
У найближчому з сусідніх царств жила цариця Росія, яка була незлою, проте був у неї злий радник, який мав силу затьмарювати розум людей і вони бачили те, що він хотів. Ось поклав він око на замок сина України і дуже схотів захопити ці землі. Підговоривши царицю Росію, щоб та дозволила наступати – почав діяти. З невеликими зусиллями він поступово затьмарював розум всіх придворних із палацу царевича і ті під тиском чар здалися у володіння цариці Росії. Була частина і добрих людей, на яких не діяли чари радника, але їх не чув син України, адже він сам став перебувати під впливом злих чар.
Так бідна мати втратила єдиного сина, але здалася і вирішили будь-якою ціною захистити всіх дочок і повернути сина.
А злий радник цариці Росії побачив, що без особливих зусиль захопив замок сина України і в його голові зародився злий план захопити всіх її дочок разом з палацами і саму царицю. Не гаючи часу, чаклун почав діяти. Звичайно, першою справою було затьмарити розум цариці Росії і всіх її придворних. Коли ті вже були під його впливом, він почав з наймолодших і ще не дуже розумних дочок України, замки яких були найдальше від матері і найближче до царства Росії. Тут йому знадобилось більше зусиль. Спочатку він налаштував дочок проти матері і потім почав захоплення вже основної частини земель. Проте він не очікував, що Україна вже почала діяти проти нього і винайшла протидію його чарам. У важкий час, коли дві дочки-царівни сердилися на матір і все ще перебували під впливом зла, Україна звернулася за допомогою до Великої Королеви Європи. Королева частково вплинула на силу ворожого царства, запровадивши дієві засоби проти злого радника. Дізнавшись про складне становище України, всі сусідні царства підтримували і допомагали. Проте відкрито наступати боялися, адже чари злого радника могли захопити і їх. Тут вирішили діяти всі інші дочки України. Порадившись із матір’ю, вони відправили на визволення нерозумних сестер своїх найвірніших воїнів, особливо тих, у кого було чисте і гаряче серце, адже на таких не діяли ніякі чари. Коли Україна переконалася, що у її царстві існує багато чесних людей, які мають чисте і гаряче серце, зібрала велике військо і почала визволення своїх дітей. Радник Росії лютував і не вірив у своє безсилля проти України. Він все знову і знову намагався застосувати свої чари, але даремно: вони не діяли. Оскільки чаклун витратив багато сили, він тяжко занедужав і невдовзі помер.
Пройшло небагато часу і наймолодші дочки повернулися до матері, і царство її стало ще міцнішим, адже біда зближує. Через деякий час повернувся здоровий глузд і до сина України і той також повернувся до матері.
Так і стала цариця Україна щасливо жити, а вороги більше не сміли наступати, бо сила там, де чисті і гарячі серця.
