Фахівцю бібліосервісу

Кривавими слізьми заплаче калина,

А в мороці грізно закрякає крук.

Танцюй, незалежна моя Україно,

На трупах, на муках… Чобітьми на брук

Майдану ступали останні герої.

Не варті ми волі. Ми й досі раби

Системи, законів, чи «зайшлої» волі.

Ні, мати не зніме хустину журби,

А вийде на свято. До кого молитись?

У кого просити, щоб сина вернуть?

Прости мене, Боже! Та час зупинитись!

Та час тую ВОЛЮ нарешті здобуть!

Так гіркополинно душа скаженіє.

Собакою виє в спалених степах.

А ворог сміється, а ворог шаліє,

Підносить як жертву її на руках.

Візьми, та потішся… Святкуй, Україно!

Паради, гуляння, пий келих до дна!

От тільки не впала б ти знов на коліна,

Бо тут тобі добре. Там зараз – війна.