Фахівцю бібліосервісу

ВЕЛИКОДНІ ДЗВОНИ

ДИПТИХ

Великдень святкує не вся Україна,

Хоч паска на кожнім столі.

Бо десь не діждалися батька чи сина —

Лежить у холодній землі.

Христос вже Воскрес, а в душі іще Страсті,

Цілунок від Юди пече.

Вражаючі, весно, у тебе контрасти :

Там квіти, тут куля в плече.

Там дзвін Великодній, тут дзвін похоронний —

І що голосніше луна?

Та вірю: вже скоро в сяйливій короні

Гряде Перемоги весна.

Вже й бузьки прилетіли, а дощ — немов осіння

Холодна сіра мжичка, і вітер до кісток…

Вкраїна, як ніколи, чекає Воскресіння,

Чекають навіть квіти, не тулять пелюсток.

А на поля упала голодна воронія

Та й землю розгрібає, вискубує шафран…

Вкраїна, як ніколи, потребує Месії,—

Їх тисяча в шпиталях карається від ран.

Вже сталося, Вкраїно. Вкотре тебе розп’ято

І зраджено в твоїх же вишневеньких садках.

О Боже, скільки можна і падати, й вставати,

І тугою за Сином спливати у віках?

Та знов у небі чути блакитні передзвони,

І навіть залпи «Градів» стихають на той час.

Йде по землі Великдень з бриндушкою в долоні,—

Вкраїна воскресає у кожному із нас

*****

Так близько смерть. Замалим не впритул…

О. Букатюк

Війна впритул. Обпалені серця

Засяяли, неначе серце Данко.

Ми свідки не початку, а кінця,

Бо найтемніша мить – перед світанком.

А він гряде – і стихнуть ті громи,

Що душу потрясають до основи.

В той час новітній, друже мій, і ми

Зійдемося для тихої розмови.