Антонів Ірина
Народилася 27.09.1984 р. в с. Підмихайля. Закінчила Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника. Працює вчителем ЗОШ І-ІІІ ст. Деякі її поетичні твори увійшли до альманаху літстудії «Провесінь». Друкувалася в літературно-музичних виданнях «Джерельні дзвони».
ЧОМУ ЗНОВ ТИ, УКРАЇНО, ЛЛЄШ СЛЬОЗИ, СХИЛИВШИ КОЛІНА
Чому знов ти, Україно,
Ллєш сльози, схиливши коліна?
Чому, Україно, чому
Ти знов у іскрах вогню?
Твій Київ і води Дніпра,
Золочені в нім куполи,
Стовпи димового туману,
А в трунах – Герої Майдану.
Підклавши рамена свої,
Упевнено йшли у бої.
На відсіч усіх перешкод
Без будь-яких там нагород.
Брат братові ворогом став.
Бездумно життя забирав.
Чому на землі в мирний час
Пролилася кров поміж нас?
Ця кров лиш на совісті тих
Злобливих бандитів, черствих.
Пора барикади знести
І час, Україно, цвісти.
В цім, Господи, нам поможи.
Від розбрату люд вбережи.
Єднаймось заради свобод!
Бо ми – український народ…
Весною із теплих країв
Журавлик плачу прилетів.
В каштанових свічах-очах
В руїні завмер дикий страх…
