ВЕТЕРАНАМ ПОВСТАНСЬКИХ ЗМАГАНЬ
В нас єдина мета –
Будь, Вкраїно свята,
Власним домом для рідних синів,
Щоб ніхто з ворогів
Зазіхати на міг
На дари твоїх надр і полів.
Захищаймо свій край
Від чужинців і зайд
Об′єднавшись в загони свої,
Бо коричнева тьма
І червона чума
Сіють зло на вкраїнській землі.
Шаленіли кати,
Коли наші брати,
Славні лицарі гір і лісів
У нерівних боях
Торували свій шлях
Окупантів гонили, як псів.
Сотні впали в борні
І батьки не одні
Не садили дочок на посаг,
А за лицарську честь
Їм березовий хрест
Друзі ставили в темних лісах.
А родини в Сибір
Вивозив лютий звір,
Не зважав і на плач немовлят.
Тисячі в болотах,
У тайзі в таборах
Схоронила сибірська земля.
Табори, табори…
Будь-якої пори
Смерть чатує від ката Москви
Навіть в снах уночі
Леденять палачі
Щоб прикути нас до ярма.
Проминули роки,
Ще живі вояки,
Що із смертю стикались на раз.
Заслужили вони –
України сини –
Визнання і повагу від нас.
Ви для нас не чужі,
Сивочолі мужі,
Ветерани повстанських змагань,
Ви сьогодні в строю –
За державність свою
З Вами молодь пішла без вагань.
То шануймо ми їх –
Патріотів своїх
Українцям розбрат не з руки.
Синьо-жовтий наш стяг,
Символ мужніх звитяг
Хай ласкає нам зір навіки!