Фахівцю бібліосервісу

Максимівської бібліотеки-філії

ВСТАВАЙ, УКРАЇНО!

Вставай, Україно, вставай!

Сьогодні пора вже настала.

І ворогу шансу не дай,

Бо стане народ твій «васалом».

Вставай, Україно, вставай!

Бо кров вже тече, не водиця.

То твоїх катують синів,

І це вже ніяк не годиться.

Вставай, Україно, вставай!

Черпай у героїв ти сили,

Що в розквіті літ молодих

За волю життя положили.

Вставай, Україно, вставай!

Як голий козак на морозі,

Що голову гордо підняв -

Ніхто вже скорити не в змозі.

Вставай, Україно, вставай!

Бо заклик той – «Слава Героям»,

Гримить наче грім ворогам…

А дух не вмирає ніколи.

ГОРИТЬ МАЙДАН

Горить Майдан і ще горять серця,

Які все довго так терпіли.

Їх не спинить – ітимуть до кінця,

Бо то герої сотні народились.

І сталося…. віддали все,

Що найцінніше є у цьому світі.

А мати… їх додому жде…

Та їм у небі зіркою горіти.

Ридають всі і стогне вся земля -

Чужого болю не буває.

«Небесна сотня» дивиться здаля -

Сузір’ям в небі оживає.

ГОРТАЮ СТОРІНКИ…

Гортаю сторінки про пережите -

Мого народу біль і каяття.

На помилках своїх могли навчитись,

Щоб не звести нащадків в небуття.

Комусь зозуля навесні кувала,

Хтось мрію мав про щастя неземне.

Та в долі українців є чимало,

Коли вороння каркало сумне.

Жодної долі нам не оминути,

Вірними предками устелена земля.

Назад життя не можна повернути -

В історії їх закарбуймо імена.

Учім нащадків не цуратись роду,

Щоб на скрижалях серця зберегли,

Ті імена, що для свого народу,

Кров і життя за волю віддали.