НЕВІДОМИЙ ГЕРОЙ
Горить земля,палає небо,
Кричить душа, вирує кров,
Нам захистити Матір треба,
Щоб мир настав в країні знов.
Війна лютує, сипле іскри,
В її очах – нема жалю,
Та юний воїн робить спробу
Останній раз в своїм життю!
Він все зробив, що міг зробити,
І впав на землю,як листок,
А скільки він ще міг прожити?!
Якби не долі злої рок.
Але життя віддав він сміло
За рідну землю цю святу,
Хоча серденько в нього мліло,
Коли рушав він на війну.
Йому життя не повернути,
Його не буде серед нас,
Але не зможемо забути,
Бо захищав він сміло нас!!!