Пошук

Іванців Ольга

1990 р. н. асистент кафедри клінічної
анатомії та оперативної хірургії ІФНМУ,
житель с. Вільшаниця

 

РОМАНУ ГУРИКУ

Герою України присвячую

Простіть мене, мамо, що чорну вдягнули хустину,

Що вмились сльозою, змарніла голубко моя.

Я вистояв, рідна, твою і свою Україну.

Я в раю, не плачте, ще вернусь, ще прийду… у снах.

 

Простіть мене, друзі, дарую вам Вільну Країну.

Дарую Вам пам’ять, а куля мені не страшна.

Повернусь, кохана, і дотиком вітру прилину .

Хоч ти, моя пташко, лишилась одного крила.

 

Не плачте, сестрички, я прийду дощем на долонях,

І ангелом стану для ваших синочків колись.

А в тебе, бабусю, вже пух тополиний на скронях ,

Кучері мої сизим голубом в небо знялись …

 

Татусю, ти вчив мене рідну країну любити.

Пробач, що любив її більше за власне життя.

Тобі ще сестричок, тобі ще онуків ростити.

Я вернуся, рідний . Не піду уже в небуття.

 

Простіть мене, мамо, що чорну вдягнули хустину.

Що вмилась сльозою, змарніла голубко моя.

Ключем журавлиним Небесною Сотнею лину.

Люблю тебе, мамо, цілую, йдучи в майбуття.

Коментарі виключені.