Пошук

Андрухович Оксана

медичний працівник,учасниця
літературно-мистецького об’єднання «Зґарда»

 

ЗАРАДИ ЗМІНИ НА УКРАЇНІ

Писати, мамо, тобі не в змозі,

Десятий день стою в облозі.

Стою в облозі у перших лавах,

Та став я першим не ради слави.

 

Не ради слави, грошви, медалей,

Зібрались ми тут, пліч-опліч стали.

В бажанні нашім ми всі єдині –

Заради зміни на Україні.

 

Лечу у Київ, немов на крилах,

Чи ти, матусю, мене простила?

Що я з тобою не попрощався,

В світи далекі колись подався.

 

Скоріш подався в світи далекі,

Повір, на серці було нелегко.

Тебе, самотню таку лишати,

В похід за волю святу рушати.

 

Мене, матусю,сама ти вчила,

Щоб не ховався за інших спини.

Коли година тяжка настане,

Коли Вкраїна до бою встане.

 

У мами голос на мить німіє,

Війна це, синку, чи розумієш?

Так, розумію, і добре знаю,

Права на відступ уже не маю.

 

У перших лавах стою надійно,

Несу у серці своїм надію.

Любов і віру несу у серці,

За це на мене, прошу, не сердься.

 

Прошу, не сердься на мене, мамо,

Я завтра знову вчиню так само.

За Україну, за честь, за волю,

За правду станем усі горою.

 

Писати, мамо, тобі не в змозі,

Десятий день стою в облозі.

Стою в облозі у перших лавах,

Та став я першим не ради слави.

Коментарі виключені.