Андрухович Оксана
ЗАРАДИ ЗМІНИ НА УКРАЇНІ
Писати, мамо, тобі не в змозі,
Десятий день стою в облозі.
Стою в облозі у перших лавах,
Та став я першим не ради слави.
Не ради слави, грошви, медалей,
Зібрались ми тут, пліч-опліч стали.
В бажанні нашім ми всі єдині –
Заради зміни на Україні.
Лечу у Київ, немов на крилах,
Чи ти, матусю, мене простила?
Що я з тобою не попрощався,
В світи далекі колись подався.
Скоріш подався в світи далекі,
Повір, на серці було нелегко.
Тебе, самотню таку лишати,
В похід за волю святу рушати.
Мене, матусю,сама ти вчила,
Щоб не ховався за інших спини.
Коли година тяжка настане,
Коли Вкраїна до бою встане.
У мами голос на мить німіє,
Війна це, синку, чи розумієш?
Так, розумію, і добре знаю,
Права на відступ уже не маю.
У перших лавах стою надійно,
Несу у серці своїм надію.
Любов і віру несу у серці,
За це на мене, прошу, не сердься.
Прошу, не сердься на мене, мамо,
Я завтра знову вчиню так само.
За Україну, за честь, за волю,
За правду станем усі горою.
Писати, мамо, тобі не в змозі,
Десятий день стою в облозі.
Стою в облозі у перших лавах,
Та став я першим не ради слави.
