Пошук

Василенко Лідія

завідувач бібліотеки с. Підбережя

ЗНОВУ ВОГНИК СВІЧІ ОБПІКАЄ СЕРЦЯ

Знову вогник свічі обпікає серця

Знову спогад, як постріл, приносить неспокій,

Бо дорогам війни ще не видно кінця,

Бо приходять у сни побратими крізь роки.

У очах ще стоять села спалені вщент,

І вдова, що ховає ще й сина,

Воскресає як Фенікс, останній момент

Як ціною життя друг прикрив твою спину.

Іловайськ ще у пам’яті вперто живе,

І дорога, що кров’ю полита…

Та сьогодні свіча, як кораблик пливе,

Чашка кави стоїть недопита…

До недавніх могил знову прийдемо ми

До героїв АТО і Сотні Небесної

Вічно житиме подвиг ваш поміж людьми

Життя гідного й смерті чесної.

 

УЧАСНИКИ АТО УСІ ГЕРОЇ

Нам невідомі всі їх імена,

Хто їх чекає і ночами плаче,

Де їхній дім, як їм болить війна,

Яке в них серце – щире і гаряче.

Нам невідомі болі їх, жалі,

Слова прощання і слова розради,

Усі їх подвиги великі і малі,

Що зроблені заради нас і миру ради…

Нам невідомо як вони живуть,

Чи вдома вже чи досі ще воюють,

Чи зараз сплять, чи десь по тилу йдуть,

І що їм ця війна коштує.

Схилімо голови й помолимось за них,

Щоб Бог дав вдачі трішечки простої,

У час страшний утрат таких гірких

Учасники АТО усі герої.

 

 

Коментарі виключені.