Фахівцю бібліосервісу

викладач школи мистецтв,

учасниця ЛМО «Зґарда» м. Яремче

 

МАЙДАН

Гуде майдан, стріляє погань

По наших дочках і синах.

Стріляє Беркут бойовими

І снайпери, що на дахах.

Ціляться в голову і в груди,

Команда дана убивати.

Може, злякавшися, повстанці

Все кинуть, і почнуть втікати.

Але страху там не було –

Один упав, постало двоє,

І п’ять, і десять і мільйони,

Славних захисників без зброї.

В руках без зброї з палицями

Та з вірою у перемогу,

У кращу долю України ,

Щасливу завтрашню дорогу.

Багато цвіту полягло

Найкращого, ще молодого.

Їм лиш би жити і творити

Та банді було не до того.

Розчавити в крові, втопити

Ці нелюди хотіли нас.

Господь почув таки молитви,

Захоронив у лихий час .

Своє життя сини віддали

І склали голови в бою.

Небесна сотня – Слава, Слава!

Навіки Слава – Ви в раю.

 

ПРИТЧА ПРО УКРАЇНУ

Надумав Бог ділити Землю,

Народам по шматку віддати.

Нехай живуть там і газдують

У Божій ласці й благодаті.

 

Америка прибула перша

На модних джипах й літаках.

Поважно стала перед Богом

Земля всіх Штатів вже в руках.

 

А Франція у капелюшку,

На шпильочках, фігурна вся.

Бог пильно глянув, посміхнувся:

«Для Франції земля оця».

 

Німеччина ступає важно,

Строгий костюм і точний час.

Бог і Німеччині відміряв

Вона радіє: «Є й для нас».

 

Всі інші в черзі постояли

Й отримав кожен, що хотів.

Роздав Бог Землю, сушу й води

У мирі жити всім звелів.

 

Аж глядь, біжить хтось хутко через поле

Неприбрана, нечесана коса.

На босу ногу взуті мешти

Утомлена захекана уся.

 

«Чия ти, дочко?», – Бог питає,

«Чому спізнилась? Де була?

Землі вже вільної немає».

« Я – Україна, я прийшла.

 

Допоки поралася в хаті,

Дітей й маржину обійшла,

Зварила їсти ще й попрала

Швиденько бігла я, не йшла».

 

«Що маю дати тобі, дочко?

Шкода мені тебе до сліз.

Але, стривай, у моїм раю

Для тебе райський є відріз.

 

Ти, Україно, працьовита

І землю цю Ти заслужила.

Та тримай міцно мій дарунок

Бо навкруги – ворожа сила.

 

11.Через цю землю, Україно,

Усенький вік будеш страждати.

Бо вороги уже мудрують,

Як в Тебе цей кусок відняти.

 

Пустити світом Україну,

Жебрачкою поміж держав.

Щоби про неї всі забули,

Ніхто й ніколи не згадав.

 

Райська земелька – Україна,

Кусочок раю даний нам.

Ми живемо, ми є і будем!

На заздрість нашим ворогам.

 

Не віддамо ні сантиметра,

Богом нам вділеного Раю.

Ми зможемо! Ми переможемо!

Ми вистоїмо! Твердо знаю!

 

Розчеше косу Україна,

Вінок з калини одягне.

І над світами вже не змовкне ,

Бо ще не вмерла! І не вмре!

 

Коментарі виключені.