Пошук

Гут Надія

Вчитель-дефектолог
Солотвинської загальноосвітньої
санаторної школи-інтернату

 

КАРБИ ІСТОРІЇ

Україно, моя державо,

Моя земле і моя мати!

Не загине в віках твоя слава,

І нікому тебе не здолати!

Із давен зазіхали зайди

На чудовий квітучий край.

Але кожен собі те знайде,

Що вартує – чи пекло, чи рай.

Не забутий той час проклятий,

Як орда твої груди топтала

Й не одна посивіла мати

З горя чайкою сивою стала.

Заросли вже травою дороги,

Де козацькії коні гуляли;

Серед ночі будили тривоги

Й на світанку в похід виряджали.

Не розкришать історії жорна,

Не розмелють червоний позор –

То сторінка кривава і чорна,

Де написано «голодомор».

Бо страшний урожай зібрала

Коса смерті невситима

І у яму одну складала,

Чи дорослий то був, чи дитина.

Панувати хотіла сваволя,

Прикриваючись словом гучним,-

Прапор кликав із написом «воля»

І мільйони збирались під ним.

Кров ріками, а не краплинами –

Освятилась стражденна земля,

Ті могили буяють калинами,

На хрестах скам’яніле ім’я.

Україна про все пам’ятає,

Бо народ її – справжній скарб.

«Ще не вмерла…» по світу лунає

Це – історії вічний карб.

 

ПРО ПОДІЇ В УКРАЇНІ…

Ні, ще не пізно, хоч уже не рано

Іти на герць за праве діло, -

І ще печуть, ще кровоточать наші рани,

А серце в грудях ще не відболіло.

Та вже чигає інша небезпека,

Великого, вселенського масштабу –

Так ніби той, що появився з пекла,

Колотить світом зі свого генштабу.

Як гадина, що грілася на сонці

Й чекала свого часу, щоб вкусити –

Коли нам сонце зблиснуло в віконці

Й лунає «Ще не вмерла…» по всім світі.

Не спить біда і навіть не дрімає –

Свій чорний задум творить щодо нас.

Та вже брат брата обіймає –

Як нас молив, як нас благав Тарас.

 

НАМ ЗНОВУ РОТА ЗАТУЛЯЛИ

Нам знову рота затуляли,

і говорили, й думали за нас,

немов не знали, досі ще не знали,

що ми – не ті, й не той вже час.

Тож знову рота затуляли –

кийком і сльозогінним газом,

немов не відали, не знали,

що ми – це сила, коли разом.

Ой, не закриють вже нам рот

й сталеві кулі з автомата

в руках злочинців і заброд,

ми на Майдані – брат за брата.

Так, не закриють вже нам рот,

хоч якби зайди не старались,

бо зріє нація, а не лише народ,

а сила, воля й правда – об’єднались.

Коментарі виключені.