МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ БІБЛІОТЕК ОБЛАСТІ на 2023 рік

листопада 23, 2022

«Бібліотека – це той храм,
де завжди народжується і зберігається духовність.
Пам’ятаймо, що у давнину бібліотеку називали «дім життя», «притулок мудрості», «аптека для душі».
В. Сухомлинський

Дорогі колеги, сьогодні ми з вами живемо в непростий час…

24 лютого 2022 року російські війська здійснили масовану повітряну атаку по всій території України та почали повномасштабний воєнний наступ.

Армія рф завдає підступні удари по цивільним об’єктам, медзакладам та школам, знищує вщент українські міста, обстрілює «зелені» евакуаційні коридори, регулярно нехтує нормами Женевської конвенції 1949 року про захист цивільного населення під час війни та скоює воєнні злочини, цинічно вбиваючи мирних мешканців.

Сьогодні українці об’єднані як ніколи, кожен громадянин на своєму фронті самовіддано воює за свою країну як волонтер, журналіст, хакер, кухар, водій, митець тощо.

І ми, бібліотекарі, не можемо залишатися не задіяними у цій боротьбі, ми маємо стати надійним тилом для наших захисників, для нашого українського слова та рідної української мови.

Сучасний бібліотекар повинен вдосконалювати свою діяльність, змінювати форми роботи, щоб іти в ногу з часом, який постійно вносить у наш звичний ритм життя щось нове та незвідане.

Рекомендації Міністерства культури та інформаційної

політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів

у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України

Відповідно до Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу”

(від 27.01.1995 № 32/95-ВР України):

Бібліотека є інформаційним, культурним, освітнім закладом (установою, організацією) або структурним підрозділом, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.

Частиною другою статті 4 Закону визначено, що держава координує діяльність бібліотек усіх форм власності, регулює діяльність бібліотек, що є в

державній і комунальній власності.

Бібліотечні ресурси – упорядковані бібліотечні фонди документів на різних носіях інформації, бази даних, мережні інформаційні ресурси, довідково-пошуковий апарат, матеріально-технічні засоби опрацювання, зберігання та передачі інформації.

Відповідно до статті 11 Закону бібліотеки України є складовою частиною інформаційної системи держави, а бібліотечні ресурси – складовою частиною інформаційних ресурсів держави.

Указом Президента України від 28 грудня 2021 року № 685/2021 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року “Про Стратегію інформаційної безпеки” та затверджено Стратегію інформаційної безпеки.

Стратегією визначено, що основними напрямами забезпечення інформаційної безпеки України є стійкість та взаємодія, для досягнення яких необхідним є виконання певних стратегічних цілей та завдань. Зокрема, досягнення стратегічної цілі

1. “Розвиток інформаційного суспільства та підвищення рівня культури діалогу” здійснюватиметься шляхом виконання завдань, одним з яких є стимулювання інновацій та забезпечення всебічного розвитку й захисту національної інформаційної інфраструктури, зокрема її телекомунікаційної складової, як сукупності різноманітних інформаційних (автоматизованих) систем, інформаційних ресурсів, телекомунікаційних (електронних комунікаційних) мереж, засобів комунікацій і управління інформаційними потоками, а також організаційно-технічних структур, механізмів, що забезпечують їх функціонування.

2. Варто зазначити, що згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Бібліотечні ресурси, як складова інформаційних ресурсів держави, потребують особливої уваги, а також розвитку і захисту, зокрема і від поширення ворожих інформаційних впливів.

З огляду на це вважаємо, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України актуалізація бібліотечних фондів є необхідною та, водночас, має відбуватися виважено, з урахуванням виду бібліотеки, із застосуванням індивідуального підходу до кожного документа, який зберігається в її фонді.

У процесі актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України у складі бібліотечних фондів рекомендовано не залишати видання:

1) зміст яких порушує вимоги частини третьої статті 2 Закону України «Про захист суспільної моралі», а саме: які пропагують війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України; які містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України; які глорифікують осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, представників збройних формувань російської федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також представників окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі військові люди»;

2) внесені до Переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, що ведеться Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та оприлюднюється на його офіційному

вебсайті за посиланням: https://cutt.ly/CHD24vq ;

3) внесені до Переліку видавничої продукції держави-агресора, на ввезення якої надано відмови у видачі дозволів на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо у зв’язку з невідповідністю видань Критеріям оцінки видавничої продукції, що ведеться Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та оприлюднюється на його офіційному вебсайті за посиланням: https://cutt.ly/IHD9wm3 ;

4) автора (одного з авторів), яких внесено до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, що ведеться Міністерством культури та інформаційної політики України та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті за посиланням: https://cutt.ly/SHD9ogQ ;

5) до видавців або авторів яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до рішень Ради національної безпеки і оборони України, прийнятих згідно з Законом України «Про санкції» та уведених в дію відповідними Указами Президента України, зокрема видавництв Эксмо, АСТ, Центрполиграф, Издательский дом «Питер», Яуза, Яуза-пресс, Вече, Алгоритм, Книжный мир (позиції 20-28 додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 19 березня 2019

року № 82/2019);

6) автори яких публічно підтримали агресію російської федерації проти України, інформація про що міститься у відкритому доступі в мережі Інтернет.

Зважаючи на особливий статус та призначення національних, державних та центральних (обласних універсальних наукових) бібліотек, у разі зберігання у їх фондах вищезазначених документів, такі бібліотеки не повинні популяризувати та представляти їх у відкритому доступі читачам.

Також не рекомендується зберігати в бібліотечних фондах фізично зношені та морально застарілі видання, зокрема періоду СРСР, за виключенням окремих документів, що становлять ядро бібліотечного фонду (зокрема, видання краєзнавчого характеру, книжкові пам’ятки тощо).

Варто звернути увагу, що відповідно до статті 19 Закону бібліотеки, незалежно від форм власності, не мають права вилучати та реалізовувати документи, віднесені до цінних і рідкісних видань, унікальних документальних пам’яток, крім випадків, передбачених законодавством.

Списання документів з бібліотечних фондів здійснюється відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами у сфері бухгалтерського

обліку.

Процедура списання документів з фондів бібліотек державної власності визначена Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року № 1314

(із наступними змінами).

Механізм списання документів з фондів бібліотек комунальної власності визначається відповідними органами місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Документальне оформлення списання документів із фондів бібліотек державної і комунальної власності здійснюється відповідно до Порядку складання типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору, затвердженого наказом Міністерства фінансів України

від 13 вересня 2016 року № 818 (із наступними змінами), а також Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку для суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 11 (із наступними змінами).

Інформація про списані видання (бібліографічні записи) вилучається з карткових та електронних каталогів.

Рекомендовано вести окремий службовий облік документів, списаних у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України, з метою подальшого врахування при поповненні бібліотечних фондів за рахунок відповідних бюджетних програм.

Також вважаємо, що слід припинити поповнення бібліотечних фондів виданнями, що мають походження або виготовлені та/або ввезені з території

держави-агресора, тимчасово окупованої території України відповідно до статті 28 Закону України «Про видавничу справу».

Пропонуємо звернути увагу на:

удосконалення та розвиток національно-патріотичного виховання

Кабінет Міністрів України затвердив першу в Україні державну цільову соціальну програму національно-патріотичного виховання на період до 2025 року (30.06.2021). Програма передбачає:

– підвищення ролі української мови як національної цінності;

– подолання посттоталітарних деструктивних наслідків у свідомості населення України;

– запобігання проявів ксенофобії, расової дискримінації;

– залучення жителів тимчасово окупованих територій до участі у проєктах національно-патріотичного виховання;

– формування оборонної свідомості громадян;

– формування розуміння і підтримки державної політики щодо євроатлантичної інтеграції.

З метою патріотичного виховання, що передбачає формування громадянина-патріота, спрямованого на розуміння та усвідомлення української незалежної держави, готовності до захисту своєї Вітчизни, сприянню розбудові незалежної держави бібліотеки повинні організовувати тематичні книжкові виставки, інформаційні години, години пам’яті, години державності, диспути, обговорення книг історичної тематики, літературно-мистецькі вітальні, творчі зустрічі та ін.

сприяти поширенню української мови у всіх сферах життя

Розпочався новий етап (від 16.07.2021) втілення норм Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (за № 2704-VIII, від 25 квітня 2019 року), який забезпечує збільшення присутності державної мови в публічному просторі та зміцнення її статусу як державної. Різні заходи та події мають відбуватися державною мовою.

Рекомендуємо активно проводити тематичні соціокультурні заходи, використовуючи різноманітні форми, відводячи особливе місце історичним екскурсам, мандрівкам, урокам історії, конкурсам, діалогам, зустрічам, вікторинам, конференціям, акціям, присвяченим українській державності, національній символіці, рідній мові, культурі, традиціям. В пріоритеті мають бути активні форми, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення й базуються на принципі багатосторонньої взаємодії. До них належать різноманітні види дискусій, ситуаційно-рольові ігри, ігри-драматизації, «мозкові атаки», інтелектуальні аукціони, методи аналізу проблемної ситуації.

модернізація бібліотек у сучасні та зручні простори

Сприяти перетворенню бібліотек у сучасні простори, які надихають ззовні і зсередини, сприяють навчанню впродовж життя, дозволяють зустрітися з друзями та змістовно відпочити, долучають до соціальної взаємодії.

За останні двадцять років світ кардинально змінився. Змінилися інтереси людей, підходи до пошуку інформації, формати її подачі та сприйняття. Сьогодні в суспільстві великий запит на інноваційність. Бібліотеки не можуть залишатися осторонь сучасних трендів. Саме тому був запущений проєкт «Чотири простори бібліотеки: інноваційна модель діяльності». Такий формат книгозбірні буде цікавим для всіх мешканців громади, а самі бібліотеки стануть для них платформою для реалізації творчого потенціалу та отримання знань і навичок, які допоможуть у житті.

підвищувати професійний рівень, який дозволить бібліотекарям діяти більш творчо та креативно, згідно до вимог часу

Контекст роботи бібліотекаря за останній час дуже змінився. Пандемія, карантинні обмеження, робота бібліотек в умовах воєнного стану, заставили вийти за межі власного комфорту, своїх компетенцій і знань, за межі професійних звичок і традицій, звичних каналів комунікації з своїми читачами. І в майбутньому маємо бути готові до подібних чи інших нововведень. Бібліотекарі мають подбати про те, щоб створити для своїх користувачів нешкідливі умови для їх здоров`я.

Бібліотекарі мають стати громадськими активістами або тісно співпрацювати з ними, щоб реалізовувати цікаві, корисні та дієві ініціативи, які сприяють розвитку громад.

Зокрема в літній час потрібно якнайповніше використовувати поза бібліотечний простір. Чудово, якщо книгозбірня має такий простір поряд, однак можливостей є безліч. Це може бути парк відпочинку, сад біля бібліотеки, вулиці міста чи села. Важливо, щоб такий захід не був одноразовим. Можна створити програму, проєкт, або ініціювати акцію «Мої канікули з книгою», «Літо – час насолоджуватися книгою», «З книгою на природі» та ін. Головне – безпечне спілкування та можливість розповісти про можливості книгозбірні, цікаві надходження та послуги, розвивати та підтримувати робочу базу даних потенційних відвідувачів та партнерів книгозбірні, зав`язувати корисні для установи знайомства для подальшого надання послуг або проведення спільних заходів.

популяризація книжки, висвітлення роботи бібліотеки у соцмережах

Сьогодні очевидно, що без активної роботи в онлайн-площині бібліотеки втрачають своїх потенційних користувачів. Контент веб-сайтів, блогів та сторінок в соцмережах має постійно оновлюватися. Епідемія коронавірусу та військові події поставили бібліотеки у ситуацію швидкого реагування і розвитку онлайнових сервісів. Як не зменшувати активності без реальних користувачів і реальних подій? Як не втратити свого читача? З допомогою програм Viber, Zoom, скайп-зв`язку можна проводити казкотерапевтичні заняття, флешмоби, години інформації, бесіди-обговорення, що стосуються сімейних цінностей, здорового способу життя та ін. з користувачами різного віку. Цікавим для онлайн-аудиторії може бути проведення майстер-класів, виступи письменників, відомих людей чи митців. Режим прямого ефіру дасть ефект живого спілкування, глядачі можуть писати коментарі, висловлювати свої емоції, ставити запитання.

сучасний бібліотекар – модератор розвитку громади

Роль бібліотекаря має розширюватися і ставати більш проактивною. Він має створювати умови для спілкування, організовувати та модерувати заходи, сприяти пошуку і поширенню найкращого досвіду для місцевого розвитку. По суті, працівник бібліотеки стає модератором розвитку громади, соціальним працівником і менеджером з організації подій. Ця нова функція як пріоритет максимально сприятиме читанню, адже з’являється більше причин прийти в бібліотеку і контактувати з книжками, збільшується запит на інформацію, яка потрібна для вирішення задач жителів громади. В такий спосіб функції бібліотек будуть більше узгоджені з потребами громад та громадян, цілями місцевого розвитку, тоді у останніх буде мотивація їх утримувати, а не закривати.

Публічна бібліотека має бути залучена (реально або потенційно) у кожну зі сфер життя мешканців громади і розвивати їх, нарощувати спроможності, створювати соціальні простори, де буде відбувалася активна соціальна взаємодія та обговорення місцевих проблем.

Рекомендуємо включати в план роботи такі заходи, які допоможуть бібліотечним працівникам підвищити свій авторитет серед місцевої громади, сприятимуть залученню потенційних користувачів до бібліотеки та згуртують навколо бібліотеки лідерів громади та активну молодь, серед них: круглий стіл «Бібліотека та читач: пошук ідеальної моделі взаємодії», PR-акція «Імідж бібліотеки та бібліотекаря: як змінити стереотипи», конкурси: на кращу краєзнавчу подорож «Вулиця мого дитинства», «Моє мальовниче село», виготовлення стендів «Вами пишається рідне село», організація різноманітних тематичних клубів за інтересами для різновікових мешканців громади, праця на задоволення потреб громади: прибирання кладовищ, пам’ятників, берегів річок, разом з соціальним працівником або з волонтерами допомога одиноким мешканцям села похилого віку (це також має бути відображено в планах) тощо.

регулярно проводити цікаві масові заходи

Систематично проводити як власні, так і партнерські просвітницькі заходи: зустрічі з письменниками та видатними особистостями, презентації, вернісажі, профорієнтаційні заходи, майстер-класи, засідання клубів та гуртків за інтересами. За потреби – розвивати інклюзивний напрям роботи.

Завдяки такій трансформації бібліотека стане платформою для масштабних культурно-освітніх інновацій та соціально-корисних громадських ініціатив у громаді, центром соціально-культурної адаптації і реабілітації незахищених верств населення (людей похилого віку, дітей з малозабезпечених сімей, ВПО, осіб із обмеженими фізичними можливостями), надаючи їм вільний доступ до інформаційних технологій та ресурсів.

створення умов для всебічного розвитку мешканців територіальних громад

Указом Президента України затверджено «СТРАТЕГІЮ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ» (від 02.06.2021 р. за 225/2021). Метою реалізації Стратегії є розширення можливостей реалізації потенціалу і свободи особистості, її громадянської активності заради формування згуртованої спільноти громадян, здатних до активної творчої співучасті у гармонійному, збалансованому та сталому розвитку держави.

Дана Стратегія безпосередньо впливатиме і на розвиток бібліотек. В умовах швидкого інформаційного розвитку бібліотеки необхідно трансформувати в сучасні інформаційні центри, які зможуть задовольняти потреби не тільки в наявній якісній літературі, а й у наданні цифрових інформаційних послуг, оновлення їхньої матеріально-технічної бази.

Стратегічні та оперативні цілі безпосередньо вплинуть на розвиток бібліотек:

сприятимуть формування всебічно розвиненої людини, патріота України, сприяння духовному розвитку та створення можливостей для творчого самовираження і самореалізації у культурному та спортивному напрямі;
забезпечать населення високоякісними і доступними культурними послугами для підвищення його культурного та духовного рівня;
покращать розвиток бібліотечної справи та популяризація читання;
стимулювання населення до економічної активності та сприяння його продуктивній зайнятості, яка передбачає забезпечення подальшого розвитку неформальної освіти та підтвердження професійної кваліфікації…

започатковувати різноманітні проєкти для молоді

Рекомендуємо ініціювати проєкти з освіти для дорослих – для майбутніх бізнесменів «Мій шлях – моя ціль», або для активної молоді «Інвестую у майбутнє», реалізація яких сприятиме культурному та інтелектуальному розвитку, підвищенню рівня поінформованості економічно неактивних мешканців. Можна організовувати колективні зустрічі, різноманітні заходи для дозвілля, уроки комп’ютерної грамотності, заходи для надання психологічної допомоги, консультативні послуги як започаткувати бізнес та інші ініціативи, що сприятимуть соціальній згуртованості людей.

збережемо природу рідного краю

Екологічна складова – один з головних напрямів Концепції сталого розвитку, прийнятої ООН. Екологічна робота є одним з трендів для бібліотек світу. Формувати екологічну культуру можна за допомогою таких форм: екологічні марафони та тижневики; зустрічі з екологами, біологами, генетиками; змагання, конкурси, вікторини; відео та літературні подорожі; віртуальні екскурсії; екологічні акції «Чисте довкілля», «Майбутнє природи в твоїх руках» та квести; тренінги, форуми, круглі столи; дні інформації; автограф-сесії; екологічні свята відповідно до календаря екологічних дат; прес-конференції; майстер-класи; літні майданчики та виїзди на природу; гуртки юних любителів природи, сюжетно-рольові ігри за допомогою ляльок та театральні постановки; виставки-огляди екологічної літератури; виставки малюнків та творчих робіт з природних матеріалів; наприклад – «Практичні речі своїми руками», «Створення екологічної іграшки», «Екодіалог», «Збережемо планету разом» та ін.

створення комфортних та рівноправних умов для всіх користувачів

Люди з особливими потребами є повноцінними членами нашого суспільства і потребують постійної уваги до своїх проблем. І це не лише люди з інвалідністю. До цієї категорії громадян також належать особи похилого віку, вагітні жінки, особи з дитячими колясками та ті, хто мають тимчасові проблеми зі здоров’ям. Створення безбар’єрного середовища, в т. ч. для неформальної освіти як складової безперервного навчання для маломобільних груп мешканців ТГ дасть можливість повною мірою користуватися всіма правами та основоположними свободами, що є надзвичайно необхідним.

бібліотека- центр популяризації туризму

Сьогодні, коли між громадами зростає конкуренція за туристів, мешканців, все активніше та креативніше необхідно підходити до використання промоції, домогтися включення таких сільських бібліотек у туристичну мапу ОТГ.

Під час формування краєзнавчих ресурсів, продуктів і послуг звертати увагу на те, щоб вони були спрямовані на інформаційне забезпечення процесу вирішення завдань, зазначених у регіональних програмах розвитку краєзнавства і туризму. Досить цікавою є послуга «бібліотечний етнотуризм» (створення туристичних маршрутів), яка дасть можливість проводити екскурсії та знайомити з принадами краю.

бібліотеки за збереження та зміцнення здорової нації

Дотримання здорового способу життя сприяє інтелектуальному та духовному розвитку особистості.

Рекомендуємо проводити цикли масових заходів, присвячених профілактиці шкідливих звичок: наркоманії, алкоголізму, курінню.

Проводити дні здоров’я, різноманітні акції «За здоровий спосіб життя», «Здорове харчування», «Здоров’я – кращий гонорар».

Оформити тематичні полички «Що ви знаєте про Ковід?», «Здолаємо туберкульоз разом», «Алкоголь і здоров’я», «Здоров’я – це скарб, цінуй його».

Внесок бібліотек в реалізацію Цілей сталого розвитку

Орієнтир діяльності бібліотек – УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №722/2019 Про Цілі сталого розвитку (ЦСР) України на період до 2030 року, яких на сьогодні дотримуються всі країни світу, встановлюють власні показники розвитку і включають 17 цілей і 169 конкретних завдань.

ЦСР-1 «Подолання бідності» – сприяти реалізації цієї цілі шляхом надання доступу до інформації та ресурсів, що уможливлюють покращення людиною свого життя; можливостей оволодіння новими навиками, потрібними для освіти та працевлаштування та ін.

ЦСР-3 «Підтримання хорошого здоров`я» – проводити промоції здорового способу життя та свідомого ставлення до здоров’я. Що може запропонувати бібліотека у цьому напрямку? Це може бути: висвітлення профілактики захворювання, в т.ч. на короновірус та дотримання санітарно-гігієнічних вимог, інформування щодо наслідків гіподинамії та надмірної ваги; популяризація медіа ресурсів для танцювальних занять, онлайн консультації сімейних лікарів; мережеві акції, челенджі, відеоролики, вікторини, що спонукатимуть до оздоровчо-профілактичних дій і вчинків.

ЦСР-4 «Якісна освіта» – сприяти освіті дорослих, яка забезпечує підтримку користувачам впродовж їх кар’єри та життя, пропонує нові можливості для працевлаштування, допомагає людям, які свого часу не закінчили навчання, продовжити його тощо. Сьогодні бібліотеки надають можливості проходження дистанційних навчальних курсів з отриманням сертифікату; створюють інклюзивні простори, які дають рівні можливості всім мешканцям отримувати якісні послуги.

У співпраці з органами державної влади та громадськими організаціями в публічних просторах бібліотек рекомендуємо активно проводити тематичні семінари, презентації, засідання «круглих столів», організовувати сімейні клуби, зустрічі та консультації користувачів з юристами, психологами, лікарями, фахівцями центру зайнятості, з педагогами для протидії стереотипному вихованню дітей; рекламні кампанії серед молодих сімейних пар та людей репродуктивного віку з популяризації спільного догляду та виховання дітей; влаштовувати перегляди фільмів та проведення дискусій.

Оперативна ціль 4.2 зі «Стратегії людського розвитку» також підтримує розвиток неформальної освіти як складової безперервного навчання для маломобільних груп мешканців місцевих громад). Це ще раз підкреслює важливість створення в бібліотеці середовища для освіти дорослих.

ЦСР-5 Бібліотеки можуть сприяти реалізації і такої цілі як забезпечення гендерної рівності, пропонуючи: безпечне та привітне місце для зустрічей та спілкування; програми та послуги для задоволення потреб жінок і дівчат, зокрема стосовно їх прав чи здоров’я; доступ до інформації та інформаційно-комунікаційних технологій, що допомагають жінкам опановувати бізнесові навички та ін. Створення гендерних book-студій вільного спілкування сприятиме психологічному розвантаженню жінок та людей похилого віку, неактивних багатодітних жінок, а також жінок, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Плануючи проєктні ініціативи, пам’ятаймо що:

11 лютого — Міжнародний день жінок і дівчат в науці. Популяризація STEM-освіти

1 березня — День без дискримінації

15 травня — Міжнародний день сім’ї

2-га неділя травня — День матері

3-тя неділя червня — День батька

11 жовтня — Міжнародний день дівчат

15 жовтня — Міжнародний день сільських жінок

18 жовтня — Європейський день протидії торгівлі людьми

25 листопада — Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Початок Глобальної кампанії «16 днів проти ґендерного насильства»

18 грудня — День ухвалення Конвенції ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок

ЦСР-8 – «Гідна праця та економічне зростання» – бібліотеки сприяють реалізації цієї цілі, надаючи доступ до інформації та навчаючи пошуку роботи, створюють умови для підвищення рівня зайнятості населення. Бібліотечні ініціативи, що спрямовані на досягнення вищезгаданої цілі можна умовно поділити за наступними напрямами:

– просвітницька діяльність з профорієнтації та професійної адаптації молоді. Наприклад, організація ярмарків професій, Днів робітничих професій, профіFest тощо;

– сприяння підвищенню зайнятості населення, інформування про нові можливості для працевлаштування. Бібліотеки можуть стати містком між Центром зайнятості та місцевими мешканцями, допомагаючи консультаціями щодо написання резюме. У бібліотеках можуть проводитися ярмарки вакансій для безробітних, тренінги з основ комунікації, «Тайм- менеджмент для майбутніх лідерів», «Перший крок до мрії», «Секрети сімейного гаманця» у рамках «Бізнес-школи» та «Школи менеджменту» за підтримкою фахівців цих галузевих знань. Курси «Фінансова грамотність» для молоді з основ підприємництва та бізнесу з тем, таких як «Гроші, ви звідки?», «Історія успіху мільйонерів», «Кредит та депозит: дві сторони однієї медалі», «Вдала рекламна кампанія – запорука успіху!» та ін.;

–надання можливості для самореалізації потенціалу економічно активного населення та розвитку креативної економіки, наприклад, організовуючи «школи з основ підприємницької діяльності», де можна зробити бізнес-моделювання власної справи.

– сталий розвиток туризму та позитивні соціальні й економічні наслідки цього. Зокрема, під час формування краєзнавчих ресурсів, продуктів і послуг звертати увагу на те, щоб вони були спрямовані на інформаційне забезпечення процесу вирішення завдань, зазначених у регіональних програмах розвитку краєзнавства і туризму. Досить цікавою є послуга «бібліотечний етнотуризм» (створення туристичних маршрутів), яка дасть можливість проводити екскурсії та знайомити з принадами краю.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2020 р. за № 1035-р було схвалено КОНЦЕПЦІЯ реформи фінансування системи забезпечення населення культурними послугами.

Метою Концепції є визначення основних завдань і способів створення умов для запровадження нового механізму фінансування системи забезпечення населення культурними послугами. Серед основних завдань реформи фінансування системи забезпечення населення культурними послугами зазначено й оновлення системи оплати праці працівників сфери культури. Чітко визначено, що система оплати праці повинна включати стимули для якісної та ефективної роботи працівників закладів сфери культури. Виконання цього завдання передбачає, зокрема: вжиття заходів до впорядкування умов оплати праці працівникам сфери культури відповідно до показників ефективності їх роботи; проведення дослідження можливостей впровадження системи заохочувальних виплат для працівників державних і комунальних закладів культури з урахуванням показників результативності, ефективності та якості їх роботи.

При плануванні потрібно враховувати:

Міжнародні десятиліття, проголошені ООН:

2021–2030 рр. – Десятиріччя науки про океан в інтересах сталого розвитку

Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/72/73

2021–2030 рр. – Десятиріччя Організації Об’єднаних Націй з відновлення екосистем

Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/73/284

2019–2028 рр. – Десятиріччя миру на згадку про Нельсона Манделу

Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/73/1

2019–2028 рр. – Десятиріччя сімейних фермерських господарств

Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/72/239

2018–2028 рр. – Міжнародне десятиріччя дій «Вода для сталого розвитку»

Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/71/222

2016–2025 рр. – Десятиріччя дій Організації Об’єднаних Націй з проблем харчування

Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН А/RES/70/259

2015–2024 рр. – Міжнародне десятиріччя осіб африканського походження

Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/68/237

2014–2024 рр. – Десятиріччя сталої енергетики для всіх

Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/67/215

ЮНЕСКО оголосила

Аккру (столицю Гани) світовою книжковою столицею 2023 року.

Президентом України оголошено:

2018 – 2027 – Десятиріччям української мови

2023 рік ознаменовано багатьма ювілейними та пам’ятними датами в культурно-мистецькому житті України та інших країн

Серед дат:

01.01 – Новорічне свято

– Всесвітній день миру

20.01 – День Автономної Республіки Крим

22.01 – День Соборності України

27.01 – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

29.01 – День пам’яті героїв Крут

01–07.02 – Всесвітній тиждень гармонійних міжконфесійних відносин

13.02 – Всесвітній день радіо

15.02 – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

16.02 – День єднання

– День вшанування військового журналіста України

20.02 – День Героїв Небесної Сотні

– Всесвітній день соціальної справедливості

21.02 – Всесвітній день екскурсовода

– Міжнародний день рідної мови

26.02 – День кримського спротиву російській окупації

03.03 – Всесвітній день письменника

05.03 – Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення

08.03 – Міжнародний жіночий день

14.03 – День українського добровольця

21.03 – Всесвітній день поезії

– Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової

дискримінації

– Міжнародний день лялькаря

21–27.03 – Тиждень солідарності з народами, які борються проти расизму та расової дискримінації

24.03 – Міжнародний день права на встановлення істини щодо грубих порушень прав людини та гідності жертви

26.03 – День Національної гвардії України

27.03 – Міжнародний день театру

01.04 – День сміху

02.04 – Міжнародний день дитячої книги

06.04 – Всесвітній день мультфільмів

– Міжнародний день спорту заради миру та розвитку

07.04 – Всесвітній день здоров’я

11.04 – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

12.04 – Всесвітній день авіації і космонавтики

15.04 – День довкілля

– Міжнародний день цирку

18.04 – Міжнародний день пам’яток і визначних місць

– День пам’яток історії та культури

21.04 – Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності

22.04 – Міжнародний день Матері-Землі

23.04 – Всесвітній день книги й авторського права

26.04 – День Чорнобильської трагедії

– Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і

катастроф

– Міжнародний день інтелектуальної власності

28.04 – Всесвітній день охорони праці

29.04 – Міжнародний день танцю

30.04 – Всесвітній день поріднених міст

– Міжнародний день джазу

03.05 – Всесвітній день свободи преси

05.05 – Міжнародний день боротьби за права інвалідів

08.05 – Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни

– День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

14.05 – День матері

– День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

15.05 – Міжнародний день сім’ї

17.05 – Всесвітній день електрозв’язку та інформаційного суспільства

18.05 – Всесвітній день вишиванки

– День боротьби за права кримськотатарського народу

– День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

– Міжнародний день музеїв

20.05 – День Європи

– День науки

21.05 – Всесвітній день культурного різноманіття задля співробітництва та розвитку

– День пам’яті жертв політичних репресій

22.05 – День перепоховання праху Т. Г. Шевченка на Чернечій горі

23.05 – День Героїв

24.05 – День слов’янської писемності і культури

25.05 – День філолога

27.05 – День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження

31.05 – Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням

01.06 – Міжнародний день захисту дітей

– Всесвітній день батьків

04.06 – Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії

05.06 – Всесвітній день охорони довкілля

06.06 – День журналіста

12.06 – Всесвітній день боротьби з дитячою працею

18.06 – День батька

20.06 – Всесвітній день біженців

22.06 – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

25.06 – День дружби і єднання слов’ян

– День молодіжних та дитячих громадських організацій

28.06 – День Конституції України

01.07 – День архітектури України

08.07 – День родини

15.07 – День українських миротворців

17.07 – День етнографа

28.07 – День хрещення Київської Руси-України

– День Української Державності

30.07 – Міжнародний день дружби

– Всесвітній день протидії торгівлі людьми

09.08 – Міжнародний день корінних народів світу

12.08 – Міжнародний день молоді

15.08 – День археолога

19.08 – Всесвітній день гуманітарної допомоги

23.08 – День Державного Прапора України

24.08 – День Незалежності України

29.08 – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за

незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України

01.09 – День знань

05.09 – Міжнародний день благодійності

08.09 – Міжнародний день грамотності

– Міжнародний день солідарності журналістів

09.09 – День українського кіно

– День фізичної культури і спорту

10.09 – День пам’яті українців – жертв примусового виселення з

Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя,

Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках

15.09 – Міжнародний день демократії

21.09 – Міжнародний день миру

22.09 – День партизанської слави

26.09 – Європейський день мов

27.09 – Всесвітній день туризму

29.09 – День пам’яті трагедії Бабиного Яру

30.09 – Всеукраїнський день бібліотек

– Міжнародний день перекладача

– День усиновлення в Україні

01.10 – Міжнародний день музики

– Міжнародний день людей похилого віку

– День ветерана

– День працівників освіти

02.10 – Всесвітній день архітектора

05.10 – Всесвітній день вчителя

08.10 – День художника

14.10 – День захисників і захисниць України

– День українського козацтва

– УПА

24.10 – День Організації Об’єднаних Націй (ООН)

– Всесвітній день інформації про розвиток

24-30.10 – Тиждень роззброєння

27.10 – Всесвітній день аудіовізуальної спадщини

28.10 – День вигнання нацистських окупантів із України

– Міжнародний день анімації

06.11 – Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів

09.11 – Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва

– День української писемності та мови

10.11 – Всесвітній день науки

16.11 – Всесвітній день філософії

– Міжнародний день толерантності

– День працівників радіо, телебачення та зв’язку

17.11 – День студента

20.11 – Всесвітній день дитини

21.11 – День Гідності та Свободи

– Всесвітній день телебачення

25.11 – День пам’яті жертв голодоморів

– Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок

27.11 – День заснування Національної академії наук України

01.12 – Всесвітній день боротьби зі СНІДом

02.12 – Міжнародний день боротьби за скасування рабства

03.12 – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями

05.12 – Міжнародний день волонтера

06.12 – День Збройних сил України

07.12 – День місцевого самоврядування

09.12 – Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цих злочинів

– Міжнародний день боротьби з корупцією

10.12 – День благодійності

– Міжнародний день прав людини

14.12 – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

20.12 – Міжнародний день солідарності людей

24.12 – День працівників архівних установ

Головні релігійні свята:

07.01	–	Різдво Христове
19.01	–	Хрещення Господнє. Святе Богоявлення
15.02	–	Стрітення Господнє
07.04	–	Благовіщення Пресвятої Богородиці
09.04	–	Вхід Господній до Єрусалима (Вербна неділя)
16.04	–	Світле Христове Воскресіння. Великдень
24.05	–	Рівноапостольних Кирила і Мефодія
25.05	–	Вознесіння Господнє
04.06	–	День Святої Трійці (П’ятдесятниця)
19.08	–	Преображення Господнє (Другий Спас)
28.08	–	Успіння Пресвятої Богородиці (Перша Пречиста)
21.09	–	Різдво Пресвятої Богородиці (Друга Пречиста)
14.10	–	Покрова Пресвятої Богородиці
04.12	–	Введення до храму Пресвятої Богородиці (Третя Пречиста)
19.12	–	День святого Миколая
25.12	–	Різдво Христове за григоріанським календарем

Цього року відзначатимуться знаменні дати

у громадсько-політичному житті України:

- 1160 років з часу створення просвітителями Кирилом і Мефодієм слов’янської азбуки (863).
- 1035-річчя хрещення Київської Руси-України (988).
- 910 років з часу спорудження Києво-Михайлівського Золотоверхого собору (1113). Відновлений у 2000 році.
- 450 років з часу заснування першої української друкарні у м. Львові Іваном Федоровим (1573).
- 375 років з початку повстання козаків на Запоріжжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького (січень 1648).
- 375 років з часу переможних битв українського козацтва піж Жовтими Водами (29.04–16.05.1648), Корсунем (25–26.05.1648), Пилявцями (21–23.09.1648).
- 225 років з часу видання «Енеїди» Івана Котляревського (1798).
- 200 років з часу утворення «Товариства з’єднаних слов’ян» (1823).
- 175 років з часу скасування кріпосного права у Галичині та Закарпатті (1848).
- 175 років з часу заснування у м. Львові Головної Руської Ради (1848).
- 175 років з часу заснування у м. Львові Галицько-руської матиці – культурно-освітнього товариства (1848).
- 160 років з часу виходу Валуєвського циркуляра – розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії П. Валуєва про заборону друкувати українською мовою наукові, навчальні та релігійні книги (1863).
- 155 років від дня заснування у м. Львові культурно-освітньої громадської організації «Просвіта» (1868).
- 150 років від дня заснування у м. Львові Літературного товариства
  ім. Т. Шевченка (23.12.1873). З 1892 р. – Наукове товариство імені Шевченка.
- 150 років з часу утворення в м. Києві Історичного товариства Нестора-літописця (1873).
- 125 років з часу започаткування літературно-наукового і громадсько-політичного часопису «Літературно-науковий вісник» (1898).
- 125 років з часу видання першого тому «Історії України-Руси» Михайла Грушевського (1898).
- 130 років від дня відкриття Трипільської культури – однієї з стародавніх землеробських культур IV–III тисячоліть до нашої ери на території Південно-Східної Європи (1893).
- 100 років з часу утворення літературної організації «Гарт» (1923).
- 100 років з часу початку політики «українізації» – заходів на підтримку розвитку української мови (1923).
- 90-ті роковини Голодомору-геноциду 1932–1933 рр. в Україні.
- 85-ті роковини Великого терору – масових політичних репресій 1937–1938 рр.
- 80-річчя з дня вигнання нацистських окупантів з м. Києва (06.11.1943).
- 75 років з часу прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (09.12.1948).
- 75 років з часу прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини (10.12.1948).

1040 років від дня народження та 950 років від дня смерті Антонія Печерського, церковного діяча Київської Русі, християнського святого, одного із засновників Києво-Печерського монастиря (бл. 983 – 10.07.1073).

- 1040 років від дня народження Ярослава Мудрого, Великого князя Київського, державного і політичного діяча Київської Русі (983, за ін. даними 978 – 1054).
- 970 років від дня народження Володимира Мономаха (Володимир-Василій Всеволодович), Великого князя Київського, державного і політичного діяча Київської Русі (1053–19.05.1125).
- 150 років від дня народження Скоропадського Павла Петровича, українського військового, державного, політичного та громадського діяча, останнього гетьмана Української Держави (15.05.1873–26.04.1945).
- 90 років від дня народження Гузара Любомира Ярославовича, українського церковного і громадського діяча, філософа, богослова, предстоятеля Української греко-католицької церкви (26.02.1933–31.05.2017).

При складанні плану на 2023 рік радимо використовувати:

«Календар знаменних і пам`ятних дат»,

підготовлений Національною бібліотекою України ім. Ярослава Мудрого (https://nlu.org.ua/calendar_dat.php)

«Календар знаменних і пам`ятних дат Івано-Франківської області на 2023 рік», підготовлений ОУНБ ім. І. Франка (https://lib.if.ua/1391419265.html).

Календар знаменних і пам’ятних дат на 2023 рік

СІЧЕНЬ

1 січня	Новий рік
	– 155 років від дня народження Якова Невестюка (1868-1934), письменника, драматурга, журналіста, лікаря, громадського діяча, уродженця м. Городенки, похований у смт. Верховині
	– 135 років від дня народження Михайла Атаманюка (1888-1939), письменника, родом з с. Стопчатова Косівського району
	– 120 років від дня заснування в Жаб’ї (тепер Верховина) першого товариства «Січ» на Гуцульщині (1903)
	–100 років від дня народження Богдана Ясінського (1923-2002), культурно-громадського діяча української діаспори, керівника відділу «Україніки» бібліотеки Конгресу США, уродженця с. Княгинина (сьогодні м. Івано-Франківськ), де й похований
2 січня	– 90 років від дня народження Петра Шкрібляка (1933-2016), педагога, директора філії «Гуцульщина» НДІ Міністерства освіти і науки України у смт. Верховина, уродженця с. Верхній Ясенів Верховинського району
	– 65 років виповнюється Андрієві Малащукові (1958), письменнику з Коломиї, автору збірок поезій «Рефлексії» (1993), «Чверть на першу» (1997) та прози «Атентат на Герострата» (2005)
	– 60 років виповнюється Марті Войцехівській-Павлишин (1963), поетесі, членкині НСЖУ (2001), лауреатці премії імені Леся Мартовича (2000), родом з с. Стрільче Городенківського району
3 січня	– 180 років від дня народження Юліана Пелеша (1843-1896), греко-католицького церковного діяча, першого Станіславського єпископа (1885-1891)
4 січня	– 80 років від дня народження Ярослава Лесіва (1943-1991), поета, члена Української Гельсінкської групи (УГГ), активного учасника національно-патріотичного і релігійного руху, уродженця с. Лужки Долинського району – 70 років виповнюється Любомирові Михайліву (1953), поету, журналісту, краєзнавцю, члену НСПУ, автору багатьох краєзнавчих книг. Уродженець с. Кропивник Долинського району
5 січня	– 100 років виповнюється Мирославу Симчичу (псевдо: «Кривоніс») (1923), сотенному УПА, політв’язню, уродженцю с. Вижний Березів Косівського району
	– 75 років виповнюється Зіновію Шкутякові (1948), політику, депутату Верховної Ради України 5 та 6 скликань, уродженцю с. Грабівки Калуського району
	– 70 років виповнюється Романні Баран (1953), науковиці, майстрині писанкових розписів, родом із м. Калуша
6 січня	– 125 років від дня народження Володимира Сосюри (1898-1965), поета. Не раз бував у Карпатах і оспівав їх у вірші «Яка прекрасна осінь у Карпатах» (1962)
7 січня	– Різдво Христове
	– 75 років виповнюється Марії Людкевич (1948), поетесі, родом із с. Нижня Липиця Рогатинського району
8 січня	– 85 років від дня народження Василя Стуса (1938-1985), поета. В м. Івано-Франківську видано його книгу «Листи до сина» (2001)
11 січня	– 110 років від дня народження Василя Кука (1913-2007), останнього Головнокомандувача УПА, генерал-хорунжого
	– 175 років від дня народження Василя Нагірного (1848–1921) українського архітектора, громадського діяча
14 січня	– 90 років від дня народження Наталії Наум (1933-2004), кіноактриси, народної артистки України, родом з с. Старий Мізунь Долинського району
17 січня	– 90 років від дня народження Івана Климишина (1933), українського вченого, астронома, академіка.
19 січня	– Водохреща Господнє, Йордан
21 січня	– 45 років від дня самоспалення (1978) у м. Каневі біля могили Т. Г. Шевченка Олекси Гірника (1912-1978), уродженця смт. Богородчани – 60 років від дня народження Василя Гривінського (1963), майстра художньої кераміки, члена НСХУ (1989), уродженця м. Косів
22 січня	– День Соборності України
	– 80 років від дня народження Михайла Головатого (1943-2016), члена НСКУ, заслуженого працівника культури України, лауреата обласної краєзнавчої премії ім. В. Полєка (2011), дослідника історії м. Івано-Франківська (Станиславова), автора книг «Етюди старого Станислава» та «200 вулиць Івано-Франківська», уродженця с. Братишів Тлумацького району
	– 50 років виповнюється Оксані Лісовській (1973), співачці, композиторці, журналістці, заслуженій працівниці культури України, музичній редакторці ОТБ «Галичина», уродженці м. Калуша
24 січня	– 130 років від дня народження Ореста Кузьми (1893-1968), громадського діяча, літератора, вченого, популяризатора міжнародної мови есперанто, видавця першого у світі журналу есперантистів «Україна Стельо» («Зоря України»), від 1897 р. мешкав у Коломиї, де й похований
24 січня	– 70 років виповнюється Марті Базак (1953), художниці декоративно-прикладного мистецтва (гобелен), працює у живописі та графіці, членкині НСХУ (1988), науковиці, заслуженій художниці України (2009), уродженці м. Коломиї – 160 років від дня народження Остапа Нижанківського (1863–1919), священника УГКЦ (капелана), композитора, дириґента, громадського діяча
27 січня	– 75 років виповнюється Іванові Курилюку (1948), хореографу, народному артисту України (2009), голові Івано-Франківської обласної спілки хореографів, родом із смт. Чернелиці Городенківського району
29 січня	– 105 років бою під Крутами (1918). День пам’яті учасників битви під Крутами

ЛЮТИЙ

3 лютого	– 160 років від дня народження Климентини Попович (1863-1945), письменниці Франкової школи і громадської діячки, авторки збірок ліричних віршів, поем, оповідань, спогадів про Івана Франка, уродженки с. Шевченкове Долинського району
	– 65 років виповнюється Оксані Вербівській-Кабин (1958), майстрині художньої кераміки, членкині НСХУ, родом із м. Косова
5 лютого	– 75 років від дня народження Василя Олійника (1948-2016), долинського поета, журналіста, члена НСПУ, уродженця с. Сівка-Калуська Калуського району
8 лютого	– 75 років виповнюється Богданові Остафійчуку (1948), доктору фізико-математичних наук, професору, лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (2002), у 2005-2011рр. ректору Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, уродженцю с. Хімчин Косівського району
12 лютого	– 95 років від дня народження о. Івана Козовика (1928-2019), професора і священника, протоієрея, колишнього декана філософського і богословського факультету Івано-Франківської Теологічної Академії, автора кількох підручників з філософії та латинської мови
	– 70 років від дня народження Миколи Завгороднього (1953-2021), українського театрального актора, народного артиста України
	– 60 років виповнюється Ігореві Дейчаківському (1963), директору Української гімназії № 1 м. Івано-Франківська – нині ліцею ім. Миколи Сабата, депутату обласної ради, автору краєзнавчих видань, уродженцю с. Ямниця Тисменицького району
14 лютого	– Міжнародний день дарування книг
15 лютого	– Стрітення Господнє
16 лютого	– 120 років від дня народження Ярослава Геника-Березовського (1903-1992), лікаря, члена Українського лікарського товариства Північної Америки та інших канадських лікарських організацій, уродженця с. Нижній Березів Косівського району – 65 років від дня народження Романа Піхманця (1958), доктора філологічних наук, професора кафедри української літератури Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника, уродженця с. Дуба Рожнятівського району
20 лютого	– День Героїв Небесної Сотні
	– 135 років від дня народження Василя Барвінського (1888-1963), композитора, піаніста, доктора мистецтвознавства (1940). Його ім’я носить івано-франківська музична школа № 2
	– 130 років від дня народження Антона Княжинського (1893-1960), доктора філософії, професора, директора Коломийської гімназії, січового стрільця, політв’язня більшовицьких таборів
21 лютого	– Міжнародний день рідної мови
23 лютого	– 80 років з часу ліквідації фашистами Станіславського гетто (1943), в якому загинуло десятки тисяч євреїв
24 лютого	– 75 років від дня народження Станіслава Щербатих (Тризубого Стаса) (1948-2007), співака, поета, жив в м. Івано-Франківську, де й похований
25 лютого	– 70 років від дня народження Юліана Яковини (1953), українського кінооператора, режисера, фотохудожника, громадського діяча
	День народження Лесі Українки (1871-1913), української поетеси, перекладачки, громадської діячки
26 лютого	– 135 років від дня народження Авксентія Бойчука (1888-1971), доктора богослов’я, з 1923 р. ректора і професора Станіславської духовної семінарії УГКЦ, після закриття якої у 1945 р. був репресований
	– 110 років від дня народження Олександри Копач (Яворської) (1913-1998), українсько-канадської письменниці, літературознавиці, голови Комітету українознавства в Управі НТШ Канади, родом з м. Городенки
28 лютого	– 95 років від дня народження Стефанії Волощук (1928-1985), майстрині художньої кераміки, уродженки м. Косів
28(29) лютого	– 155 років від дня народження Лева Лопатинського (1868-1914), актора, письменника, драматурга, перекладача, уродженця м. Долина

БЕРЕЗЕНЬ

1 березня	– 55 років виповнюється Володимиру Великочому (1968), доктору історичних наук, професору, декану факультету туризму ПНУ ім. В. Стефаника, член-кореспонденту Академії туризму України, члену Національної спілки краєзнавців України, уродженцю м. Городенки
3 березня	– Всесвітній день письменника
5 березня	– 120 років від дня народження Наталі Забіли (1903-1985) української письменниці, перекладачки
9 березня	– День народження Тараса Шевченка (1814-1861), великого українського поета, художника, мислителя
10 березня	– 70 років від дня народження Тараса Петриненка (1953), українського композитора, музиканта, естрадного співака (баритон), поета, народного артиста України, лауреата Шевченківської премії
12 березня	– 160 років від дня народження Володимира Вернадського (1863-1945) вченого-енциклопедиста, філософа, природо-дослідника, одного із засновників Української академії наук та її першого президента, засновника Національної бібліотеки Української Держави (нині – Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського)
	– 85 років від дня народження Нестора Чира (1938-2014), поета, громадського діяча, члена НСПУ (2002), лауреата премій імені В. Стефаника (2004), Я. Дорошенка (2011). 1987 року створив на Надвірнянщині літературну студію «Бистрінь» і був її незмінним керівником. Похований в м. Надвірна
21 березня	– Всесвітній день поезії
22 березня	– 70 років виповнюється Василеві Андрушку (1953), художнику, скульптору, викладачу і поету, члену НСХУ, одному з організаторів Коломийської асоціації мистців, уродженцю смт Ланчин Надвірнянського району
23 березня	– 180 років від дня народження Юліана Целевича (1843-1892), історика і педагога, дослідника історії Скиту Манявського та опришківського руху
24 березня	– 145 років від дня народження Ярослава Пстрака (1878-1916), живописця і графіка, родом із смт. Гвіздець Коломийського району
27 березня	– Міжнародний день театру
	– 120 років від дня народження Григора Лужницького (1903-1990), письменника, драматурга, літературознавця, публіциста
28 березня	– 115 років від дня народження Ярослава Лукавецького (1908-1993), художника, родом з м. Снятина. З 2002 р. присуджується премія імені Я. Лукавецького в галузі мистецтва та архітектури, яка є найвищою в області відзнакою за вагомий внесок у розвиток образотворчого, народного, декоративно-ужиткового мистецтва, архітектури і дизайну

КВІТЕНЬ

1 квітня	– 45 років від дня заснування Івано-Франківської обласної бібліотеки для юнацтва (1978)
3 квітня	–105 років від дня народження Олеся Гончара (1918-1995), письменника, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка, який неодноразово бував на Прикарпатті
	–120 років від дня народження Лесі Верховинки (справж. – Лагодинська-Кучковська Ярослава-Олександра Миколаївна) (1903-1936), української письменниці, драматурга
4 квітня	– 130 років від дня народження Івана Когутяка (1893-1968), артиста і режисера. На початку 1920 р. у м. Станіславі організував Український рухомий драматичний театр. 1939-1946 – директор Коломийського музично-драматичного театру
	– 70 років від дня народження Квітки Цісик (1953-1998), американської співачки українського походження. В с. Ліски Коломийського району, де жили дідусь і бабуся легендарної співачки та восьмеро їхніх дітей, зокрема й її батько – відомий віртуоз-скрипаль Володимир Цісик, проводиться літературно-мистецький фестиваль ім. Квітки Цісик
5 квітня	– 80 років від дня народження Дмитра Фреїка (1943-2015), вченого-фізика, доктора хімічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України (1993), уродженця с. Кінашів Галицького району
	– 65 років виповнюється Зеновію Жеребецькому (1958), філателісту, нумізмату, філокартисту, голові історико-краєзнавчого об’єднання «Моє місто», автору-упоряднику книги «Івано-Франківськ на давній поштівці» (2011), уродженцю смт. Перегінськ Рожнятівського району
7 квітня	– Благовіщення Пресвятої Богородиці
8 квітня	– 150 років від дня народження Амвросія Нижанківського (1873-1943), актора театру «Львівська бесіда» у м. Львові та театру імені І. Тобілевича у м. Станіславі (тепер м. Івано-Франківськ). Народився і похований у м. Коломиї
11 квітня	– 65 років від дня народження Ганни Гаврилець (1958-2022), композиторки, лауреатки Національної премії України ім.Т.Шевченка (1999), родом із с. Видинів Снятинського району
15 квітня	–55 років від дня смерті Бориса Лятошинського (1895-1968) українського композитора, диригента, педагога, народного артиста УРСР, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка
	– 60 років виповнюється Василеві Харитону (1963), історику, краєзнавцю, літератору, члену НСЖУ (2007), лауреату обласних премій імені В. Стефаника, І. Вагилевича, М. Підгірянки, районної Марка Черемшини, автору понад 200 краєзнавчих досліджень про історію населених пунктів Прикарпаття, уродженцю с. Черніїв Тисменицького району
16 квітня	– Воскресіння Христове. Великдень – 130 років від дня народження Олександра (Ісайї) Гранаха (1893-1945), українського, австрійського, американського кіноактора, уродженця с. Вербівці Городенківського району
18 квітня	– Міжнародний день пам’ятників та історичних місць. День пам’яток історії та культури
	– 70 років від дня смерті Йосифа Кишакевича (1872-1953), українського композитора, хорового диригента, педагога, священника, музичного та громадського діяча
22 квітня	– 200 років від дня народження Василя Ільницького (1823-1895), письменника, історика, театрального критика, родом з с. Підпечари Тисменицького району – 50 років виповнюється Галині Держипільській (Цвітень) (1973), продюсерці філії Суспільне Івано-Франківськ АТ «НСТУ», членкині Національної спілки журналістів України
23 квітня	– Всесвітній день книги і авторського права
25 квітня	– 110 років від дня смерті Михайла Коцюбинського (1864-1913) українського письменника, культурного і громадського діяча
26 квітня	– Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. День Чорнобильської трагедії
28 квітня	– 80 років від початку формування дивізії «Галичина» (1943)
28 квітня	– 70 років Василеві Гостюку (1953), вчителю, поету, лауреату Всеукраїнського фестивалю «Пісенний вернісаж», автору ліричних поезій, багато з яких стали популярними піснями. У доробку поета дві збірки: «А липи цвітуть» (2000) та «Сонце на хмарі» (2001). Родом з с. Хімчин Косівського району.
29 квітня	– Міжнародний день танцю – 100 років з часу народження Івана Кулика (1923-1995), черкаського художника, який у 1955-1966 рр. працював у м. Станіславі (тепер м. Івано-Франківськ) та створив серію портретів та жанрових композицій з життя гуцулів
30 квітня	Міжнародний день джазу

ТРАВЕНЬ

3 травня	– 150 років від дня смерті Степана Руданського (1834-1873) українського поета, перекладача, фольклориста
	– 70 років від дня народження Миколи Канюса (1953-2004), живописця, реставратора і педагога, члена НСХУ (1993), родом із селища Лисець Тисменицького району
5 травня	– 135 років від дня народження Мирослава Капія (1888-1949), письменника, фольклориста і перекладача. З 1945 р. жив і вчителював у м. Косові, де й похований
	– 55 років від дня народження Богдани Фроляк (1968) української композиторки, педагога, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка
7 травня	– День міста Івано-Франківська
8 травня	– 83 років з часу відкриття Станіславської державної обласної бібліотеки (1940) (тепер обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка)
9 травня	– 60 років виповнюється Миколі Якимечку (1963), художнику, члену НСХУ (1993), доценту Навчально-наукового Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника
10 травня	– 65 років виповнюється Любові Васкул (1958), майстрині художньої вишивки, родом із с. Хотимир Тлумацького району
12 травня	– 75 років виповнюється Василеві Ватаманюку (1948), співакові, заслуженому артисту України (1986), народному артисту України (1995), солісту Українського народного хору ім. Г. Верьовки, уродженцю с. Рожнів Косівського району
14 травня	– День матері (відзначається в другу неділю травня)
15 травня	– 175 років з часу скасування панщини в Галичині (1848). До 1939 року цей день відзначався як День свободи
16 травня	– 55 років виповнюється Тарасові Прохаську (1968), івано-франківському письменнику, журналісту, лауреату міської премії імені І. Франка (2003), літературної премії ім. Джозефа Конрада (2007), Національної премії України ім. Т.Шевченка
18 травня	– Міжнародний день музеїв
20 травня	– 60 років від дня смерті Марійки Підгірянки (справж. – Ленерт-Домбровська Марія Омелянівна) (1881-1963) української поетеси, вчительки
21 травня	– День пам’яті жертв політичних репресій в Україні (відзначається в третю неділю травня)
	– 120 років від дня народження Романа Сельського (1903-1990), українського живописця, педагога, народного художника України
23 травня	– День Героїв
24 травня	– День слов’янської писемності і культури
27 травня	– День працівників видавництв, поліграфії і книго-розповсюдження (відзначається в останню суботу травня)
28 травня	– 95 років від дня народження Ореста Васкула (1928-2021), голови Київського крайового братства ОУН-УПА, уродженця с. Серафинці Городенківського району
29 травня	– 145 років від дня народження Петра Карманського (1878-1956), поета, перекладача, редактора, члена західноукраїнського літературного угрупування «Молода муза»
30 травня	– 60 років виповнюється Аллі Кох (Коцур) (1963), дитячій письменниці. Живе і працює в м. Коломиї
31 травня	– 75 років виповнюється Світлані Алексієвич (1948), білоруській письменниці, лауреатці Нобелівської премії з літератури 2015 року за художньо-документальний цикл «Голоси Утопії», уродженці м. Івано-Франківська

ЧЕРВЕНЬ

1 червня	– Міжнародний день захисту дітей
	– 85 років від дня народження Христини Фіцалович (1938-2020), драматичної актриси і співачки, першої на Івано-Франківщині народної артистки України (1984), родом з м. Калуша
	– 65 років від дня народження Віктора Ковтуна (1958) українського живописця, народного художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка
3 червня	– 160 років від дня народження Євгена Петрушевича (1863-1940), політичного діяча, голови Української Національної Ради ЗУНР в Станіславі, Президента ЗУНР – 65 років виповнюється Петрові Корпанюку (1958), майстру художньої обробки деревини, члену НСХУ (1993), заслуженому майстру народної творчості України (2010), уродженцю с. Яворів Косівського району
4 червня	– Трійця (Зелені свята)
5 червня	– 120 років від дня народження Василя Пашницького (1903-1941), педагога, першого директора Станіславської обласної бібліотеки (нині Івано-Франківської ОУНБ ім. І. Франка). Репресований і розстріляний в перші дні війни 1941 р.
6 червня	– День журналіста
7 червня	– 95 років від дня народження Володимира Близнюка (1928-2009), дослідника історії національно-визвольної боротьби Гуцульщини в 40-50 рр. ХХ ст., уродженця с. Старі Кути Косівського району
	– 35 років виповнюється Василю Карп’юку (1988), українському поету, прозаїку, видавцеві, лауреату літературної премії «Смолоскип» (2009), міжнародної літературної премії ім. Олеся Гончара (2009), міської премії ім. І. Франка (2013), премії «Князь роси» (2015), уродженцю с. Брустури Косівського району
	– 175 років від дня першої постановки п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка» у м. Коломиї (1848) в обробці І. Озаркевича під назвою «Дівка на виданні, або На милування нема силування»
8 червня	– 140 років від дня народження Ольги Дучимінської (1883-1988), письменниці, перекладачки, фольклористки, вчительки, культурно-громадської діячки. Похована у м. Івано-Франківську
	– 140 років від дня народження Антона Онищука (1883-1937), етнографа, громадсько-культурного діяча, родом з м. Коломиї
9 червня	– 95 років від дня народження Володимира Зваруна (1928-2021), диригента чоловічого хору «Червона калина» м. Івано-Франківська, уродженця с. Красне Рожнятівського району
11 червня	– 75 років від дня народження Дмитра Гриньківа (1948-2012), коломийського поета, громадсько-політичного діяча, політв’язня, члена Спілки з дотримання Гельсінських угод (1988), члена НСЖУ (1992) та члена НСПУ (1999), лауреата літературних премій, родом з с. Марківка Коломийського району
12 червня	– 125 років від дня народження Олександра Феданка (1898-1983) краєзнавця, вчителя, організатора Солотвинського історико-краєзнавчого музею
13 червня	– 130 років від дня народження Дмитра Рудика (1893-1955), репресованого письменника, літературознавця і журналіста, родом з с. Стрільче Городенківського району
15 червня	– 185 років від дня народження Йосипа Вітошинського (1838-1901), хорового диригента, організатора селянських хорів у Галичині
	– 125 років від дня народження Ольги Плешкан (1898-1985), художниці, родом з с. Чортовець Городенківського району. З 1957 р. жила в м. Снятині, де й похована
	– 135 років від дня народження Гната Колцуняка (1888-1937), живописця, графіка, архітектора, етнографа і фольклориста
16 червня	– 150 років від дня народження Василя Девдюка (1873-1951), майстра художньої обробки дерева і металу, засновника Косівської школи різьбярства – 100 років від дня народження Івана Антонюка (1923-1995), майстра декоративно-ужиткового ткацтва, народного майстра, в 1969 року організував та очолив килимовий цех у с. Корнич Коломийського району
17 червня	– 140 років від дня народження Осипа Білоскурського (1883-1943), майстра художньої кераміки, уродженця м. Коломиї
	– 45 років виповнюється Іванові Бондареву (1978), офіцеру, краєзнавцю, автору книг «Фортеця на Волоському тракті» (2007), «Станіславівські ратуші» (2011), «Привіт зі Станиславова» (2012) та ін., лауреату обласної краєзнавчої премії ім. В. Полєка (2011), міської премії ім. І. Франка (2012)
20 червня	– 170 років від дня народження Олександра Мишуги (1853-1922), оперного співака. Популяризував українські пісні і твори українських композиторів за кордоном. Виступав на концертах у м. Станіславі (тепер м. Івано-Франківськ)
21 червня	– 95 років від дня народження Олександра Коровая (1928-2011), члена НСХУ (1970). З 1952 р. проживав в м. Івано-Франківську, де відбулося його становлення як художника
22 червня	– 120 років від дня народження Івана Кузича-Березовського (1903-1985), українського історика у діаспорі, уродженця с. Нижній Березів Косівського району. Помер у Детройті (США)
	– 70 років виповнюється Оксані Іваницькій (1953), актрисі Івано-Франківського національного академічного драматичного театр ім. І. Франка, заслуженій артистці України, уродженці смт. Гвіздець Коломийського району
26 червня	– 150 років від дня народження Юрія Лебіщака (1873-1927), художника-кераміста, одного з організаторів керамічних підприємств в Україні, уродженця смт. Богородчани
27 червня	– 100 років від дня народження Євгена Паранюка (1923-2015), краєзнавця, книголюба і мецената з Нью-Йорка, уродженця с. Хмелівка Богородчанського району, який передав для ІФОУНБ ім. І. Франка біля тисячі книжкових видань та колекцію платівок класичних музичних творів. Його ім’я носить обласна краєзнавча премія
	– 85 років від дня народження Олександра Смоляка (1938-2016), прозаїка, члена НСПУ (1983), автора книг «Ноша» (1981), «Брат з братом» (1988), «У часи не-Батиєві» (2004), «Річка снів і яви», лауреата премій ім. В. Стефаника (2006) та ім. І. Франка (2009)
28 червня	– День Конституції незалежної України (1996) – 75 років виповнюється Михайлу Ходану (1948), українському архітектору, члену Спілки архітекторів України, дійсному члену Української академії архітектури, уродженцю с. Старий Косів Косівського району
30 червня	– 85 років виповнюється Володимиру Морозюку (1938), письменнику, історику, краєзнавцю, члену НСПУ, НСЖУ, НСКУ, лауреату обласної премії ім. І. Вагилевича (2008), обласної краєзнавчої премії ім. В. Полєка (2013), автору багатьох книг та публікацій з історії Прикарпаття. Живе в м. Івано-Франківську

ЛИПЕНЬ

1 липня	– День архітектури України. Всесвітній день архітектури
2 липня	– 70 років виповнюється Марії Корпанюк (1953), поетесі, членкині НСХУ (1982), керівниці дитячої художньої студії «Кольорові пальчики», лауреатці обласної премії ім. Ярослава Лукавецького, родом із м. Галича
4 липня	– 160 років від дня народження Юліана Панькевича (1863-1933), професійного художника-графіка. Подорожував і жив у селах Галицького і Рогатинського районів, де намалював багато портретів, пейзажів, жанрових малюнків
13 липня	– 85 років від дня народження Мирослава Скорика (1938-2020) українського композитора, музикознавця, Героя України, народного артиста України, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка
15 липня	– 75 років виповнюється Вірі Багіровій (1948-2022), івано-франківській поетесі, авторці багатьох книжок для дітей, родом з с. Слобідка Більшівцівська Галицького району
16 липня	– Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України (1990)
	– 75 років виповнюється Марії Стеф’юк (1948), співачці, народній артистці України (1979), лауреатці Національної премії ім. Т. Шевченка (1988). З 1972 р. солістці Київського театру опери та балету. Родом з с. Рожнів Косівського району
	– 115 років від дня народження Василя Барки (справж. – Очерет) (1908-2003), українського письменника, есеїста, перекладача, літературознавця
19 липня 20 липня	– 70 років від дня народження Дмитра Наливайчука (1953), українського актора, телеведучого, члена Національної Спілки кінематографістів України, заслуженого артиста України, уродженця с. Семаківці Коломийського району –170 років від дня народження Петра Огоновського (1853-1917), педагога, автора перших фахових підручників українською мовою, уродженця с. Чагрів Рогатинського району
21 липня	– 70 років від дня народження Сергія Романюка (1953-2019), народного артиста України (1998), відомого кіноактора, колишнього актора Івано-Франківського обласного музично-драматичного театру. Похований в Івано-Франківську
22 липня 23 липня	– 65 років виповнюється Ганні Вахняк (1958), майстрині художньої кераміки, родом з с. Торговиця Городенківського району – 145 років від дня народження Олександра Лушпинського (1878-1944), архітектора, автора проєктів церков у с. Микитинцях (Івано-Франківської територіальної громади), м. Тисмениці, с. Шевченкове Долинського району, будівлі сестер Василіянок в Івано-Франківську
24 липня	– 95 років від дня народження Володимира Грабовецького (1928-2015), історика, академіка АН Вищої Школи України, доктора історичних наук, засновника музею О. Довбуша в Івано-Франківську, автора численних праць з історії України та Прикарпаття, лауреата краєзнавчих премій ім. І. Вагилевича (1991), І. Крип’якевича (1998), В. Полєка (2010), обласної премії імені В. Стефаника (2001), родом з смт Печеніжин Коломийського району
	– 75 років виповнюється Роману Андріяшку (1948), заслуженому журналісту України, генеральному директору Івано-Франківської облдержтелерадіокомпанії (1990-2008 рр.), члену НСЖУ, уродженцю с. Рунгури Коломийського району.
25 липня	– 65 років від дня народження Василя Нагірного (1958-2021), журналіста, краєзнавця, уродженця м. Коломиї
27 липня 28 липня	– 65 років виповнюється Миколі Когуту (1958), бібліотекарю, краєзнавцю, громадському діячеві Калущини, автору книг історико-краєзнавчої тематики «Калущина в іменах» (1999), «Повстанська доля Байрака» (1999), «Підгірки: минуле і сучасне» (2000), серії «Герої не вмирають» (кн. 1-8, 2001-2007) та літописів населених пунктів Калущини – «Копанки» (2010), «Ріп’янка» (2012), «Загір’я» (2013), уродженцю с. Підгірки Калуського району День української державності
30 липня	– 85 років виповнюється Богдану Ребрику (1938), політичному діячеві, члену Української Гельсінської групи (1979), уродженцю с. Павлівка Тисменицького району
31 липня	– 70 років виповнюється Володимирові Безгачнюку (1953), заслуженому журналісту України (2002), лауреату обласної премії ім. Івана Вагилевича, уродженцю смт Печеніжин Коломийського району

СЕРПЕНЬ

1 серпня	– 110 років від дня смерті Лесі Українки (справж. – Косач-Квітка Лариса Петрівна) (1871-1913) української поетеси, драматурга, публіцистки, фольклористки, перекладачки, громадсько-культурної діячки
	– 80 років виповнюється Петрові Шкраб’юку (1943), доктору історичних наук, поету, науковцю, публіцисту, родом з с. Пужники Тлумацького району
3 серпня	– 190 років від дня народження Омеляна Огоновського (1833-1894), літературознавця, письменника, видавця, голови товариства «Просвіта» (1887-1894), уродженця с. Григорів Рогатинського району
4 серпня	– 145 років від дня народження Антіна Крушельницького (1878-1937), письменника, педагога, літературознавця, який багато років працював на Прикарпатті. Репресований разом з усією своєю родиною
12 серпня	– День молоді (відзначається з 2022 р.)
14 серпня	– 115 років від дня народження Михайла Зорія (1908-1995), живописця, графіка і монументаліста, автора проєктів пам’ятників композитору Д. Січинському (1933), жертвам Дем’янового Лазу («Розстріляне серце України», 1989), уродженця Станиславова (нині – Івано-Франківська)
16 серпня	– 45 років виповнюється Ользі Деркачовій (1978), івано-франківській письменниці, докторці філологічних наук, професорці кафедри педагогіки початкової освіти педагогічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, членкині Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, уродженки м. Калуш
19 серпня	– 100 років від дня народження Анатолія Мірошника (1923-2011), українського піаніста, композитора, педагога, музичного та громадського діяча
	– 75 років виповнюється Івану Стефураку (1948), поету, родом із с. Великий Ключів Коломийського району
20 серпня	– 85 років від дня народження Тараса Мельничука (1938-1995), поета, лауреата Національної премії України імені Т. Шевченка (1992). За поетичну творчість був двічі ув’язнений. Народився і похований в с. Уторопи Косівського району
23 серпня	– День Державного Прапора України
	– 85 років виповнюється Михайлу Довіраку (1938), лікарю, поету-пісняру, автору герба м. Коломиї (1991), уродженцю селища Печеніжин Коломийського району
24 серпня	– День Незалежності України
	– 60 років виповнюється Олександрові Козаренку (1963), композитору, музикознавцю, піаністу, заслуженого діячу мистецтв України, уродженцю м. Коломиї
25 серпня	60 років від дня смерті Івана Багряного (справж. – Лозов’яга) (1906-1963) українського письменника, публіциста, драматурга, політичного діяча, лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка
27 серпня	– день народження Івана Франка (1856-1916), великого українського поета, письменника, філософа
	– 80 років виповнюється Івану Яричу (1943), письменнику-гумористу, журналісту, члену НСПУ, уродженцю с. Велика Тур’я Долинського району
31 серпня	– 140 років від дня народження Осипа Назарука (1883-1940), громадсько-політичного діяча, письменника, журналіста і публіциста, автора історичних книг «Роксолана» і «Осмомисл»
	– 130 років від дня народження Нестора Нижанківського (1893-1940) українського композитора, піаніста, музичного критика, культурного діяча

ВЕРЕСЕНЬ

1 вересня	– День знань
	– 105 років від дня народження Ярослава Кіся (1918-1986), історика, дослідника середньовіччя, уродженця с.Підмихайлівці Рогатинського району
9 вересня	– День українського кіно (відзначається в другу суботу вересня)
13 вересня	– 150 років від дня народження Дениса Лукіяновича (1873-1965), письменника, автора спогадів про І. Франка, Н. Кобринську та ін. Деякий час жив і працював у м. Болехові, бував на Гуцульщині
14 вересня	– 165 років від дня народження Володимира Масляка (1858-1924), письменника, публіциста, педагога, перекладача, родом з с. Діброва Рогатинського району
17 вересня	– 170 років від дня народження Михайла Павлика (1853-1915), письменника, публіциста, відомого громадського діяча, родом з с. Монастирське (нині в складі м. Косова)
	– 55 років виповнюється Василю Іваночку (1968), видавцю, засновнику та директору івано-франківського видавництва «Лілея-НВ», члену-засновнику історико-краєзнавчого об’єднання «Моє місто», пластуну, уродженцю м. Бурштин
19 вересня	– 120 років від дня смерті Сидора Воробкевича (1836-1903) українського письменника, композитора, педагога, редактора, священника, музичного і громадського діяча
20 вересня	– 85 років від дня народження Наталії Лотоцької (1938-2007), народної артистки України, лауреатки Національної премії України ім. Т. Шевченка, родом з смт. Більшівці Галицького району
21 вересня	– 60 років виповнюється Зеновію Федунківу (1963), історику, краєзнавцю, доценту кафедри архітектури і містобудування Інституту архітектури, будівництва та енергетики ІФНТУНГ, уродженцю с. Дем’янів Галицького району
22 вересня	– 85 років від дня народження Івана Павліхи (1938-2015), поета-гумориста з м. Калуша, громадського діяча, автора гумористичних збірок «Квіти для зава» (1991), «Гечі-печі поза плечі» (1997), «Під Карпатами місто» (2005), члену НСПУ (2000)
25 вересня	– 75 років від дня народження Володимира Карого (1948-2019), книговидавця зі Снятина, редактора, члена Національної спілки журналістів України (2006), Національної спілки краєзнавців України (2007), громадського діяча, засновника Музею культури і книги Покуття
26 вересня	– 95 років від дня народження Дмитра Лучука (1928-2012), майстра художньої обробки дерева та шкіри, члена Національної спілки художників України, уродженця м. Косів
27 вересня	– День туризму
28 вересня	– 205 років від дня народження Йосафата Кобринського (1818-1901), культурно-освітнього діяча, фольклориста, організатора Народного дому в м. Коломиї
30 вересня	– Всеукраїнський день бібліотек – 65 років виповнюється Зіновію Штурнаку (1958), журналісту, редактору тлумацької районної газети «Злагода», члену НСЖУ, уродженцю с. Колінці Тлумацького району
	– 65 років від дня народження Мирослава Бойчука (1958) українського кінорежисера-документаліста, сценариста, поета-пісняра, фотохудожника, тележурналіста

ЖОВТЕНЬ

1 жовтня	– Міжнародний день музики
	– Міжнародний день людей похилого віку – День працівників освіти (відзначається в першу неділю жовтня)
2 жовтня	– 80 років виповнюється Богдану Стельмаху (1943), українському поету, драматургу, перекладачу, члену НСПУ (1977), лауреату Національної премії ім. Т.Шевченка та багатьох літературних премій, автору поеми «Довбуш» і «Космацька балада»
	– 140 років від дня народження Михайла Жука (1883-1964) українського графіка, живописця, майстра кераміки, поета, перекладача, педагога, одного із засновників Української академії мистецтв
5 жовтня	– 150 років від дня народження Михайла Яцківа (1873-1961), західноукраїнського письменника, родом з с. Лесівка Богородчанського району
6 жовтня	– 70 років виповнюється Василю Чоповському (1953), історику, краєзнавцю, автору праць з історії та культури західноукраїнських земель, уродженцю с. Липовиця Рожнятівського району
7 жовтня	– 770 років від дня коронації Данила Галицького (1253) в Дорогичині
	– 85 років виповнюється Дмитру Степовику (1938), мистецтвознавцю і богослову, досліднику українських ікон, зокрема й прикарпатських. 1999-2007 рр. очолював кафедру релігієзнавства, теології і культурології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
8 жовтня	– День художника (відзначається в другу неділю жовтня)
	– 95 років виповнюється Олександрі Василащук (1928) вчительці, поетесі, родом із с. Шешори Косівського району
	– 85 років від дня смерті Гната Хоткевича (1877-1938), українського письменника, режисера, мистецтвознавця, бандуриста, композитора, етнографа, педагога, театрального і громадсько-політичного діяча, жертви сталінського терору
11 жовтня	– 140 років від народження Михайла Бринського (1883-1957), скульптора, автора пам’ятників Т. Шевченкові, стрільцям УГА, уродженця с. Долини Тлумацького району. Жив і працював у Празі
13 жовтня	– 220 років від дня народження Григорія Ількевича (1803-1841), фольклориста, етнографа, педагога. Працював у м. Коломиї та м. Городенці, де й похований
14 жовтня	– Покрова Пресвятої Богородиці
	– Річниця створення УПА
	– День захисників і захисниць України
	– День українського козацтва
	– 80 років від дня прем’єри оперети Я. Барнича «Шаріка» у Станіславському театрі, після якої фашисти розстріляли кожного десятого глядача (1943)
16 жовтня	– 150 років від дня народження Володимира Кобринського (1873-1958), засновника і першого директора Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини (1926), уродженця с. Білоберізка Верховинського району
17 жовтня	– 70 років виповнюється Мирону Черепанину (1953), музикознавцю, доктору мистецтвознавства (1998), професору Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, заслуженому артисту України (2007)
18 жовтня	– 115 років від дня народження Дарії Гординської-Каранович (1908-1999), української піаністки, педагога, громадської діячки у США, родом з м. Коломиї
22 жовтня	– 100 років від дня народження Дмитра Циганкова (1923-1999), композитора-пісняра, автора близько 100 пісень. Уродженець м. Коломиї, жив і працював в м. Івано-Франківську, де його ім’я носить одна з вулиць (з 2008)
23 жовтня	– 90 років від дня народження Остапа Гнатюка (1933-2004), художника, уродженця с. Козина Тисменицького району

ЛИСТОПАД

1 листопада	– 105 років Листопадового Зриву (1918). День державності на західноукраїнських землях
2 листопада	– 145 років від дня народження Антона Манастирського (1878-1969), художника, живописця і графіка, автора полотен на тему запорізького козацтва та гуцульського побуту
3 листопада	– 100 років від дня народження Ігоря Драга (1923-2003), українського композитора, музично-громадського діяча, заслуженого артиста України
8 листопада	– 140 років від дня народження Остапа Луцького (1883-1941), поета, перекладача, критика. Бував на Гуцульщині, зокрема, в м. Косові
9 листопада	– День української писемності та мови
	– Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва
10 листопада	– 75 років від дня народження Володимира Чернявського (1948-2010), члена НСХУ (1987), академіка-сенатора Римської академії модерного мистецтва (Італія), родом із м. Івано-Франківська
10 листопада	– 90 років від дня народження Параски Хоми (1933-2016), заслуженої майстрині народної творчості України (1973), членкині НСХУ (1973), лауреатки Всеукраїнської премії імені К. Білокур, обласної премії імені Я. Лукавецького, родом з с. Чернятин Городенківського району
	130 років від дня смерті Леоніда Глібова (1827-1893), українського поета-байкаря, драматурга, видавця, театрального критика, громадського діяча
16 листопада	– День працівників радіо, телебачення та зв’язку
17 листопада	– Міжнародний день студентів. День студента в Україні
	– 120 років від дня народження Ганни Рощиб’юк (1903-1981), майстрині художньої кераміки, родом з с. Старий Косів Косівського району
25 листопада	– День пам’яті жертв голодоморів (відзначається в четверту суботу листопада)
	185 років від дня народження Івана Нечуя-Левицького (справж. – Левицький) (1838-1918) українського письменника, етнографа, фольклориста, перекладача, педагога
27 листопада	– 160 років від дня народження Ольги Кобилянської (1863-1942), української письменниці, яка часто бувала на Прикарпатті
	– 100 років від дня народження Софрона Мудрого (1923-2014), єпископа Івано-Франківської єпархії УГКЦ
28 листопада	– 90 років від дня народження Івана Грималюка (1933), майстра художнього різьблення, родом з с. Річки Косівського району
29 листопада	245 років від дня народження та 180 років від дня смерті Григорія Квітки-Основ’яненка (1778-1843), українського письменника, драматурга, літературного критика, культурно-громадського діяча
30 листопада	– 135 років від дня народження Станіслава Вінценза (1888-1917), польського письменника, етнографа, філософа, автора тетралогії «На високій полонині» (1936) про життя і побут гуцулів. Народився в с. Слобода Рунгурська Коломийського району

ГРУДЕНЬ

1 грудня	– 110 років від дня народження Платона Воронька (1913-1998), поета, автора кількох віршів і нарисів, присвячених Прикарпаттю
	– 110 років від дня народження Георгія Майбороди (1913-1992), українського композитора, педагога, музичного та громадського діяча, лауреата Шевченківської премії
2 грудня	– 130 років від дня народження Григорія Смольського (1893-1985), художника, учня О. Новаківського, більшість своїх творів присвятив Гуцульщині, родом з с. Підгірки (нині у складі м. Калуша)
2 грудня	– 55 років виповнюється Роману Голоду (1968), доктору філологічних наук, декану факультету філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, уродженцю с. Сарники Рогатинського району
4 грудня	– 70 років від дня народження Івана Кочержука (1953), майстра художнього різьблення та інкрустації по дереву, заслуженого художника України, голови Косівської регіональної організації Національної спілки художників України, уродженця м. Надвірна
5 грудня	– 145 років від дня народження Олександра Олеся (Кандиби) (1878-1944), поета, який бував на Гуцульщині на початку ХХ ст. Про наш край писав у циклі поезій «На зелених горах» (1915), драматичній поемі «Ніч на полонині» (1941)
6 грудня	– День Збройних Сил України – 120 років від дня народження Миколи Колесси (1903-2006), галицького композитора, диригента, педагога, музично-громадського діяча, засновника української диригентської школи
7 грудня	– День місцевого самоврядування
	– 135 років від дня народження Лева Лепкого (1888-1971), композитора і художника, поета і прозаїка, журналіста, командира кінноти УСС. Найбільш відомий як автор стрілецьких пісень
8 грудня	– 155 років з дня заснування культурно-освітнього товариства «Просвіта» (1868)
9 грудня	160 років від дня народження Бориса Грінченка (1863-1910), українського письменника, педагога, літературознавця, лексикографа, етнографа, історика, публіциста, видавця, громадського і культурного діяча
10 грудня	– 85 років від дня народження Василя Ванджурака (1938-2006), майстра художнього різьблення на дереві, уродженця с. Брустури Косівського району
13 грудня	– 130 років від дня народження Панаса Феденка (1893-1981), історика, політичного діяча, журналіста, письменника
	– 130 років від дня народження Миколи Хвильового (справж. – Фітільов) (1893-1933) українського поета, прозаїка, публіциста, критика, громадського діяча, представника «Розстріляного відродження»
	– 65 років виповнюється Миколі Людкевичу (1958), поету, члену НСЖУ, уродженцю с. Нижня Липиця Рогатинського району
18 грудня	– 140 років від дня народження Миколи Угрина-Безгрішного (1883-1960), поета, публіциста, громадського діяча, викладача Рогатинської гімназії – 85 років від дня народження Михайла Книшука (1938), художника декоративного мистецтва, скульптора, члена НСХУ (1986), уродженця с. Вікно Городенківського району
19 грудня	– Свято Миколая Чудотворця
	– 85 років від дня народження Миколи Яновського (1938-2000) письменника, уродженця в с. Брустури Косівського району, похований в Івано-Франківську
22 грудня	190 років від дня народження Марка Вовчка (справж. – Вілінська Марія Олександрівна), (1833-1907), української письменниці, перекладачки
23 грудня	– 150 років тому у м. Львові (1873) було засновано Літературне товариство ім. Т. Шевченка, яке згодом було реорганізоване у Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ)
24 грудня	– День працівників архівних установ
27 грудня	390 років від дня смерті Мелетія Смотрицького (у миру – Максим Герасимович) (бл.1577-1633) українського письменника, філолога, церковного, освітнього і культурного діяча
28 грудня	– 55 років виповнюється Іванові Андрусяку (1968), київському поету, дитячому письменнику, перекладачу, видавцю, учаснику івано-франківського літературного угруповання «Нова деґенерація», родом з с. Вербовець Косівського району
31 грудня	– 100 років від дня народження Василя Сичевського (1923-2013) українського письменника, кінорежисера, сценариста, заслуженого працівника культури України

В 2023 році будуть проходити такі заходи, орієнтовані на підвищення фахового рівня:

1. Обласний конкурс «Краща бібліотека року»
2. Обласний конкурс «Героїв Україна пам’ятає…» (краща виставка-інсталяція)
3. Семінар-практикум для бібліотек ТГ «Списання бібліотечного фонду – одна з важливих ланок бібліотечної роботи» (онлайн)
4. Практикуми для бібліотек ТГ «Особливості обробки бібліотечних фондів згідно УДК» (онлайн)
5. Семінар для бібліотек ТГ «Проєктний розвиток бібліотечних установ – ключовий пріоритет сьогодення» (онлайн)
6. Зональні семінари для методистів ТГ «Розвиток публічних бібліотек : від ідеї до втілення» (онлайн)
7. «Публічна бібліотека-майданчик комунікацій громади з органами влади» (круглий стіл)
8. «Якісне планування – гарант ефективного розвитку бібліотеки» (онлайн-планування на 2024 рік)

Новини

Фахівцю бібліосервісу

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ БІБЛІОТЕК ОБЛАСТІ на 2023 рік