Методичні рекомендації до планування роботи бібліотек області на 2019 р.
Рекомендуємо активізувати роботу з таких напрямків бібліотечної
діяльності:
– звернути увагу на нові бачення просторових рішень бібліотек, (неможливо розвиватися, не розвиваючи своє середовище).
Бібліотека має бути цікавою як для окремого читача, так і для спільноти. Працівникам бібліотек потрібно краще розуміти потреби мешканців місцевої спільноти для розробки нових ефективних послуг; формувати дух співпраці, вдосконалювати наші традиційні ролі в епоху новітніх технологій; бути центром неформальної освіти, реалізатором громадських ініціатив; використовувати приміщення для створення дозвіллєвих просторів.
Д. Скот-Хансен, Г. Йохимсен та К. Хвенегаард інформують нас про чотири простори бібліотеки: – надихаючий (спонукає), – для навчання (досліджує), – для вистав (творить), – для зустрічей (брати участь).
Має бути: – зона як для невеликих груп користувачів, де можна обговорювати різні проблеми, брати участь у «мозковому штурмі», так і для великих груп, в якій можна влаштовувати презентації та лекторії; – зона громадської взаємодії, де проводитимуться зустрічі з письменниками, книжкові ярмарки, культурно-мистецькі заходи; – технологічна зона, де здійснюватимуться онлайнові дослідження та створюватимуться медіа продукти; – тиха, відокремлена зона призначена для читання, усамітнення та розмірковувань над прочитаним; – простір для творчих людей із використанням 3D-принтерів, плотерів, де відвідувачі бібліотеки зможуть своїми руками виготовляти різні вироби; – простір для діалогу між поколіннями, для розвитку зацікавлень і захоплень, для розвитку читання і уяви та ін.
А головна запорука успіху розвитку культурного простору – це нові стандарти надання освітніх, культурних, дозвільних послуг, цікаві творчі проекти, доступ до інформаційних технологій та ерудовані працівники;
– активізацію використання бібліотечного фонду, один з шляхів якої –формування тематичних мастрідів книжкових новинок на веб-сайтах (блогах) або просто створивши авторські полиці на будь-який смак, погоду і настрій у бібліотеці: «Цікаві книги: пропонує письменник (П.І.П,) читач (П.І.П.), бібліотекар.
Звертати увагу на видання як у жанрі фікшн, так і нон-фікшн. Загальною властивістю фікшн є те, що вони мають у своїй основі вигадану, а не фактичну історію і мають легкий розважальний, пригодницький характер, фантастика. Для нон-фікшну характерно побудова сюжетної лінії винятково на реальних подіях: це і документальні, науково-технічні твори, практичні поради, натхнення, і привід замислитися над багатьма речами у житті;
Цікавою формою роботи, яка не потребує багато часу, але дозволяє постійно обновляти інформацію на веб-сайті (блозі) бібліотеки або, якщо комп’ютери відсутні, виставці однієї книги «Книга дня»:
– кожного дня виставляється нова книга, якщо це на сайті, то сканується обложка книги з короткою анотацією. Можна також створити можливість писати свої враження чи коментар до неї.
Ідеї реалізації такої форми роботи можуть бути різноманітними: наприклад, один місяць виставляються книги історичні, на другий місяць – жіночі романи, на третій – пригодницькі та ін. План здійснення цього заходу також може бути виставлений на сайті і на поличці в бібліотеці. Така форма також може привернути увагу багатьох користувачів, в т.ч. і потенційних.
– популяризувати діяльність бібліотек в літній період, створивши розділ (новинну стрічку): новини «Бібліоліто-2019» про події, які відбувалися за стінами бібліотеки і відображали події, що позиціонують образ успішної креативної книгозбірні.
Інформації про події мають вчасно виставлятися на власних веб-сайтах (блогах) і надсилатися на електронну пошту науково-методичного відділу ОУНБ ім. І. Франка відсилки на цю подію, або інформацію з світлинами. Це може бути участь у фестивалях різних рівнів, міських культурно-просвітницьких заходах, святах села, організованих вуличних рекламних акціях з метою популяризації читання та бібліотечних послуг. Локації бібліотек мають створювати святкову атмосферу і додавати драйву відвідувачам таких заходів з метою поліпшення іміджу установам; стати активними суб’єктами модернового культурного простору міст і сіл, активніше виконувати свої функції поза бібліотечними стінами.
Бібліотеки мають стати партисипативними закладами, в яких працівники братимуть участь у діяльності установи, яка виходить за межі їх функціональних обов’язків (залучення їх до прийняття управлінських рішень)
Партисипативний воркшоп або «майстерня ідей» – це один із способів колективного прийняття рішення, інноваційність якого полягає в долученні до обговорення не тільки професіоналів та спеціалістів, але й кінцевих користувачів. Наприклад, щодо прийняття рішення про місце розташування ігрового майданчику, впровадження соціального проекту, проведення фестивалів, різноманітних святкувань. На зустріч запросити представників громади, які є кінцевими користувачами: представників громадських організацій, депутатів місцевої ради, спеціалісти виконавчого комітету, активну молодь, людей поважного віку та ін. Під час воркшопу усіх присутніх можна розподілили на групи, наприклад,пенсіонери, молодь – згідно до вікової ознаки, або виду діяльності. Далі члени кожної команди виносять свої побажання та відбувається презентація свого бачення проекту кожною командою.
Сучасна публічна бібліотека може позиціонувати себе як коворкінг-центр, в якому є простір для думок, ідей, джерело натхнення, площа, де «бажаю» або «мрію» може стати згодом «вмію» і «люблю». Це місце зустрічі громади, вільний вхід для тих, хто має бажання організовуватись та взаємодіяти; це вільна спільнота молодих і натхненних професіоналів, можливість розширити свій кругозір та вийти за рамки рутини. Тут можна співати і танцювати, грати на гітарі, провести репетицію гурту, поспілкуватись з цікавою людиною й обмінятися з нею своїми бажаннями і думками, почитати книжку, подивитися фільм або просто випити кави. Це безпечна територія для пізнання сучасного світу, творчого самовираження та активного відпочинку підлітків. Це можливість відвідати семінари, тренінги, стартап-конференції, попрацювати фрілансером, розмістити власну виставку художніх фотографій і картин. Адже бібліотеки – це свобода. Свобода читати, свобода думок, свобода спілкування. Це освіта, це розваги, це створення безпечних просторів, а також доступ до інформації (Ніл Ґейман).
В ОТГ має бути розвиток молодіжного культурного простору. І бібліотеки, особливо в селах, мають стати осередками вільного спілкування і проведення дозвілля для населення різних вікових категорій.
Працювати в таких напрямах, як правове, патріотичне, екологічне виховання, популяризація здорового способу життя тощо. Бібліотека, працюючи на громаду, підвищує її інтелектуальний потенціал, що має пролонговану дію на її успіх у майбутньому.
Щоб створити при бібліотеці будь-який центр, потрібно утворити ініціативну групу. Дослідити, для якої категорії мешканців громади він найбільше потрібний. Визначити його мету, візію і стратегію діяльності. Проводити консультування з цією групою користувачів, для якої планується відкриття центру, щодо графіку роботи та формату проведення заходів. Відкриття проводити з належною PR-кампанією.
В рамках центру можуть проводитися: культурно-мистецькі фести, фестивалі етно та нацменшин, інтелектуальні ігри, робота з людьми з обмеженими фізичними можливостями, туристична діяльність, засідання клубів за інтересами та ін.
Які центри можна створювати? Якщо в громаді відсутній простір для зустрічей молоді, бібліотека може запропонувати свої приміщення для соціальної взаємодії. Що важливо враховувати при організації молодіжних зустрічей у бібліотеках об’єднаних територіальних громад? Найперше, все, що робиться для молоді, має відбуватися за її активної участі. Форми та методи роботи планувати лише після вивчення потреб і запитів цієї категорії користувачів, залучаючи їх до організації і проведення. Навіть неформальну освіту для них потрібно розглядати у розрізі набуття навичок ефективності, підприємливості, громадянських компетентностей.
Проблеми у сільської молоді різних населених пунктів приблизно однакові: відсутність додаткових можливостей для розвитку та самореалізації, ресурсів для втілення молодіжних проектів, брак молодіжних лідерів, обмеженість місць для спілкування.
Дуже важливо знайти шляхи подолання відчуженості та замкненості молодих людей, відсутності мотивації, байдужості до життя своєї громади, страх того, що тебе не почують або не зрозуміють.
Очікування щодо бібліотек у громаді мають змінюватися. Вони мають сприйматися як центри, що працюють з людьми і для людей.
Бібліотеки мають шукати нові форми комунікації з метою вирішення завдань:
– привернення уваги до проблем місцевої громади та конкретних її членів,
– заходів спільної допомоги тим, хто цього потребує,
– забезпечення взаємодії між мешканцями та об’єднаннями громадян,
– реалізації громадських ініціатив.
Можна організувати курси для опанування навичок написання проектів, адже молоді люди є невичерпним джерелом інноваційних ідей. Вони хочуть бути залученими до всього нового та змінювати світ.
Бібліотекарям рекомендуємо наступні напрями роботи з молодіжною аудиторією:
– навички публічних виступів,
– креативність та генерування ідей,
– адвокація,
– критичне мислення,
– дебати,
– медіаграмотність,
– іноземні мови,
– стартапи або проектні ініціативи.
Можливості дієвого та активного включення молоді в життя громади можуть надати саме бібліотеки.
Законодавча база:
Про затвердження Національного знаку якості та критеріїв якості для молодіжних центрів (Міністерство юстиції, міністерство молоді та спорту України). Документ затверджено наказом Мінмолодіспорту від 03.10.2017 № 3284.
Про затвердження типових положень про молодіжний центр та про експертну раду при молодіжному центрі (Кабінет Міністрів України). Документ затверджено постановою від 20.12.2017 № 1014.
Модель реалізації молодіжної політики в умовах децентралізації. Документ схвалено на засіданні колегії Мінмолодьспорту 21.12.2017.
Цікавою формою проведення заходів можуть стати не тільки свята сіл, але і громадські пікніки – своєрідна платформа для обміну досвідом, підведення підсумків за рік, на яких можна обговорити успіхи, яких добилися спільними зусиллями, чого навчилися і де тепер можна використати нові знання.
Бібліотеки мають стати центром інформації для розв’язання соціально значущих проблем найбільш вразливих категорій громадян; центром неформальної освіти дорослого населення; складовою туристичного простору громади; позиціонувати себе як важливу соціальну складову кожної громади.
Книгозбірні, щоб бути актуальними й потрібними, мають стати центрами реалізації соціальних ініціатив. Соціальний проект – це проект, що приносить користь громаді, а не тільки вузькому колу осіб.
Зарубіжні бібліотеки допомагають членам своїх громад здобувати підприємницькі навички та фінансову грамотність. З чого можна розпочати? Наприклад, проблема фінансової освіченості включає: питання ведення домашньої бухгалтерії, управління кредитами, грошовими доходами і витратами під час стихійних лих, у випадку раптової хвороби, пенсійне планування.
Враховуючи власний потенціал, бібліотеки можуть використовувати різні форми у процесі надання сучасних фінансових знань членам громади. Наприклад, може запропонувати:
- Друковані брошури, буклети, бази веб-сайтів, що допоможуть висвітлити питання:
– управління сімейним бюджетом;
– страхування (життя, майна, транспорту, медичне, під час виїзду за кордон тощо);
– кредитування (його зміст, процеси розірвання і припинення відповідних договорів, відповідальність позичальника і т.п.);
– використання платіжних карток, банкоматів і грошових переказів (види карток, доцільність та можливості їх використання, види комісій, еквайринг, картковий ліміт і т.п.).
2. Респект-зустрічі, вебінари, skype-конференції, роботу у фокус-групах з представниками економічних підрозділів місцевих органів самоврядування, місцевих бізнес-структур та громадських організацій, що проводять таку роботу.
Мета таких навчань: забезпечити можливість вразливим верствам суспільства (включаючи людей з обмеженими фізичними можливостями; внутрішньо переміщених осіб; тимчасових безробітних; сільських жителів, учнівську молодь із сімей з низьким доходом та інтернатів, що знаходяться у конфлікті із законом та засуджену молодь; людей пенсійного віку; людей, які потрапили в складні життєві обставини) приймати більш інформовані кваліфіковані рішення, коли мова йде про питання управління їх власними фінансами.
Всім зрозуміло, що чим більше в громаді успішних підприємств, малих і середніх, тим вищий економічний розвиток громади. А яким чином ВПО, тимчасово безробітнім, учнівській молоді із сімей з низьким доходом, людям третього віку, людям, які потрапили в складні життєві обставини, людям з інвалідністю долучитись до підприємницької діяльності? Відвідувати бібліотеку!
З чого можна розпочати? Наприклад, з популяризації цікавих статей про те, який бізнес можна відкрити в сільській місцевості і як привести його до процвітання; формувати бази онлайн-курсів. Є сайти, на яких розміщено новини, поради, анонси тренінгів та подій для підприємців і тих, хто бажає створити власний бізнес; ознайомити із соціальним підприємництвом; забезпечити інформацією про грантову діяльність.
Наступні цікаві форми роботи можуть надихнути бібліотекарів розглянути діяльність своїх книгозбірень під кутом інклюзивності простору:
– провести дискусію на тему, що треба зробити, щоб населений пункт став зручним та комфортним для людей з інвалідністю, дітей, мешканців старшого віку, батьків з візками, велосипедистів тощо. Учасники дискусії напрацювують спільне бачення того, що кожен з нас може зробити, аби навколо всі стали дружнішими, аби всім було комфортно жити, незважаючи на будь-які обставини;
– облаштувати творчий, освітній простір для інтерактивного дозвілля юнацтва, де можна проводити майстер-класи, воркшопи, лекції, концерти. Основна ідея − кожна дитина має право на розвиток та якісне безкоштовне дозвілля. Можна створити власний логотип та сторінку у Facebook з інформацією про події, фото- та відео-матеріалами. Це дає можливість залучати ще більше нових користувачів.
Рекомендуємо:
– активно долучатися до створення унікального бренду ОТГ та її логотипу, метою втілення яких буде поштовх до економічного, інвестиційного, інтелектуального та культурно-духовного розвитку, оскільки сформує позитивний імідж громади та зробить впізнаваною. Сама ОТГ також може виступити як бренд, але для цього потрібно знайти унікальні «фішки» громади. Туристичний потенціал має будуватися на вдалій легенді, можливо, навіть вигаданій. Пам’ятаймо, що бренд потрібно розробляти лише після того, як громада визначиться з напрямком діяльності, а також із сильними та слабкими сторонами. «Бренд − це товар, з яким себе позиціонує громада», − говорять експерти. У такому нелегкому процесі важливо поєднати зацікавленість місцевих бізнесу та адміністрації, громадськості тощо, закласти пріоритетні цінності: відкритість, екологічність, автентичність та гідність, а також врахувати три складові: цільову аудиторію, потужність громади та наявні продукти виробництва. В Україні вже є позитивні приклади створення таких брендів і працівники культури беруть у цьому найактивнішу участь.
– створити середовище для безперервного навчання, яке присвячене різним цілям: від базових навичок до вивчення мови, від курсів у вільний час до професійної підготовки, від сімейного навчання до охорони здоров’я і допомагає розвивати потенціал як окремої людини, так і громади – треба лише навчитися бачити її у контексті соціальних сервісів.
Розробити і впроваджувати освітні програми для дорослих з «Присадибного садівництва», «Органічного землеробства», «Ландшафтного дизайну», «Здорового способу життя», «Здорового харчування» та ін. Головне, щоб теми відповідали потребам користувачів.
Цікавим є досвід зарубіжних колег: наприклад, в бібліотеках США започатковують класи харчової грамотності, практики облаштування громадських садів, органічних ферм на присадибних ділянках бібліотек. Деякі бібліотеки почали збирати, зберігати та розповсюджувати серед членів громади насіння рослин. При бібліотеках діють гуртки із садівництва, консервування овочів та фруктів, бджільництва, органічної боротьби зі шкідниками та ін.
Якщо бібліотечна унікальна пропозиція зацікавить відвідувачів, це дасть змогу закладу культури зайняти гідне місце в культурно-освітньому просторі громади.
Активніше використовуйте і таку форму культурно-просвітницької діяльності як «жива книга», запрошуючи відомих успішних людей ваших населених пунктів стати книгами і поділитися історіями свого успіху. Це може бути: голова ОТГ, підприємець, талановита майстриня, воїни АТО, ветерани минулих війн та ін.
Пропонуємо звернути увагу на: проведення акції або проекту «Активні читачі – волонтери книжкової культури», в ході проведення яких можна включати заходи:
–просвітницьку програму «Батьківське читання»,
–PR-акцію “Бібліотека + сім`я»,
–імідж-коктейль «Улюблений письменник презентує…» та ін.
При підготовці планів використовувати:
«Календар знаменних і пам`ятних дат»,
підготовлений Національною бібліотекою України ім. Ярослава Мудрого (сайт),
«Календар знаменних і пам`ятних дат Івано-Франківської області на 2019 рік»,
підготовлений ОУНБ ім. І. Франка (сайт).
ЮНЕСКО відзначає такі міжнародні десятиліття, оголошені Генеральною Асамблеєю ООН:
2011–2020 роки – Десятиліття дій із забезпечення безпеки дорожнього руху
2010–2020 роки – Десятиліття ООН, присвячене пустелям та боротьбі з опустеленням
2011–2020 роки – Десятиліття біорізноманіття ООН
2011-2020 роки – Третє Міжнародне десятиліття за викорінення колоніалізму
2013–2022 роки – Міжнародне десятиліття зближення культур
2014–2023 роки – Десятиліття стійкої енергетики для всіх
2015 – 2024 роки – Міжнародне десятиліття осіб африканського походження
2016-2025 роки – Десятиліття дій Організації Об`єднаних Націй з проблем харчування
Набуває актуальності реалізація стратегічно важливого документа «Глобальні цілі сталого розвитку Порядку денного ООН з питань розвитку на період до 2030 р.»
Що можуть робити бібліотеки з реалізації Порядку денного ООН до 2030 р. (Див. джерело: Пашкова В. Бібліотеки і реалізація Порядку денного ООН до 2030 р. / Валентина Пашкова // Бібл. планета. – 2017. – № 1. – С. 6–10).
Генеральна Асамблея ООН проголосила 2019 рік Роком мов корінних народів (Див. джерело: https://glavcom.ua/news/pid-zagrozoyu-zniknennya-perebuvaje-mayzhe-40-mov-oon–490032.html)
– 2019 рік – Рік французької мови в Україні
– 2019 рік буде Роком української культури в Австрії
– 2019 рік в Україні пропонують проголосити Роком безпеки руху на дорогах (Див. джерело: https://zik.ua/news/2018/09/18/2019_rik_v_ukraini_proponuyut_progolosyty_rokom_bezpeky_ruhu_na_dorogah_1408933).
Фахівцям на замітку
в розділі «Фахівцю бібліосервісу» розміщені повнотекстові методичні видання:
«У бібліотеках Івано-Франківщини» (з довіду роботи бібліотек-переможців обласного конкурсу «Краща бібліотека року»)
серії
«Літературна скарбниця: ювіляри року»
«Матеріали на допомогу у проведенні культурно-просвітницьких заходів»,
які також рекомендуємо використовувати при проведенні соціокультурної діяльності
В 2019 році будуть проходити такі заходи, орієнтовані на підвищення фахового рівня:
– обласний бібліотечний форум
– –обласний конкурс «Краща бібліотека 2019 року» (традиційно)
–обласна акція «Бібліотеки в громадах – від мрій до реалій: історії успіху»
–обласна профстудія для молодих «Бібліотеки ОТГ: нові функції, нові послуги»
–круглий стіл з бібліотекарями ОТГ «Бібліотеки ОТГ: форми взаємодії з місцевої владою та ЦРБ»
