Фахівцю бібліосервісу

БОРЦЯМ ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ

Ви за волю боролись, як нестримна лавина,

Жовтневого дня наближаючи час,

Україно кохана, моя Україно!

Був страшніший від болю твій стогін для нас.

Ми повік не забудем як плакали вдови.

Як Шевченко стояв над Дніпром у журбі,

Коли орди московські і уламки сталі

Ран кривавих тяжких завдавали тобі,

Всі твої побратими пліч-о-пліч ішли,

Щоб засяяла знову свободи зірниця,

І в небесну блакить піднялися орли…

Знов сади твою землю родючу укрили,

Що горда, але не згоріла в огні.

Де навік українці в могилі спочили

Під курганом старим в тополинім півсні.

Хай сердець наших жар і любов наша гріє.

Вічно будеш цвісти, Україно, для нас

Хай гордиться тобою і од щастя зрадіє

На Дніпро задивившись Шевченко Тарас

Коментарі виключені.