Гордашко Анастасія
ІДУТЬ СТРІЛЬЦІ СІЧОВІЇ
Їдуть-їдуть стрільці січовії,
а під ними коні воронії.
Ідуть собі, ще й пісню співають,
Україну нашу здобувають.
Україно, ти рідная мати!
Будем тебе грудьми захищати,
усі дружно ми заприсяглися.
Україно-ненько, не журися.
Гей, ми, хлопці козацького роду,
несем радість славного походу
геть, вороги, годі панувати,
Україну нам поневіряти.
ВОЇНАМ УПА
Воїнам УПА співаємо
Щастя, здоров’я бажаємо.
Хай наша пісня до серця лине;
Для Вас, хоробрі, співаємо.
Ви йшли до бою за гори і море,
За їх одвічну свободу,
За нашу славу, за честь, державу
За волю свого народу.
Життя прожито Вами не легко,
На долю впала журба й печаль.
Для України Ви віддали
Весняний цвіт, життя вуаль.
Моя Україно прекрасна,
Пісень і волі сторона!
Була ти мертва і нещасна,
Була обкрадена, сумна.
Тепер настала пора чудова:
Вкраїна вільна – радісна мить:
Праця і пісня, мова чудова!..
Для України всім треба жить!
Ще й синьо-жовтий прапор маєш –
Зі сходу сяє ген аж до зір;
На ньому тризуб золотом сяє,
Радість безмежна всім, повір.
Квітни, державо, рястом вкривайся!
Народе вільний, йди до мети!
Сійся-родися, жито, пшениця –
Рідній Вкраїні рости і цвісти!
УКРАЇНІ
Як не любити Тебе, Україно,
Рідному краю хвалу не віддать!
Молюся Богу, прошу Його щиро,
щоби послав нам свою благодать.
Благослови, Господь,
Благослови наш край,
Любов в серця подай
І благодать.
Благослови наше Чорне море
Гори Карпати та кручі Дніпра,
Степи безмежні та жовте колосся,
Ліси зелені та схили Дніпра.
Дай світлий розум і думу Тараса,
Єдність козацьку, щоб дужа була,
Щоб всі любились, як рідні
І щоби думка мудрості жила.
Щоб не сміялись з нас мудрі народи,
Що українці лукаві, нудні,
Щоби сіяло нам сонце свободи
На щиру правду в рідній стороні.
Хай розцвітає рідна Україна
В рожевих барвах, в співах солов’я.
В ніжних світанках ранкових туманів!
Хай нам засяє, як в небі зоря!
