Пошук

Оробець Іван

директор Горішньозалучанської школи,
автор збірки «Життя в мініатюрі»

НЕБЕСНА СОТНЯ

Це все вже після: дні скорботні,

Вінки ридань, промов і слів…

І оберіг – «Небесна Сотня»

Тим, що зостались на землі.

 

Тим, що зостались, безповоротно

Час невмолимий вперед біжить.

З’єднала смерть їх в єдину сотню,

В єдину сотню, в єдину мить.

 

Ридай, Вкраїно, молися, Нене,

Щоб спалах свічки в пітьмі не згас.

З тієї Сотні хтось впав за мене,

А хтось – за тебе, і всі – за нас.

 

Герої, кажуть, не помирають.

Лишивши нам свій земний посаг,

Самі із пекла пішли до раю,

Сузір’ям стали на небесах.

 

Свічками стали, щоби горіти,

Не дати з правди звернути в бік.

А на Майдані – вінки і квіти,

І їхні душі, й людський потік…

 

Тече, вирує, шумить рікою.

Про них напишуть потім томи.

Вони – наш символ, вони – герої,

Вони – Герої, вони! А ми?

 

Це все вже після: дні скорботні,

Вінки ридань, промов і слів…

І оберіг – «Небесна Сотня»

Тим, що зостались на землі.

Коментарі виключені.