Фахівцю бібліосервісу

ВІН

Уже як рік, як рік тебе нема.

Мені не віриться, я й досі в це не вірю.

Ти ж обіцяв вернутись, ти ж солдат,

Ти ж завжди зігрівав мою надію.

Я вірила тобі, я йшла з тобою до кінця.

Але і ти пішов, я знаю, ти боровся до кінця,

Але ми так й не встигли попрощатись.

Ти завжди говорив, що все гаразд.

Але я чула вибухи снарядів.

Ти не лукавив, ти був чесний враз,

Ти просто заспокоював мене і маму.

Ти мав приїхати вже навесні

І ти дотримав свого слова.

Тебе привезли в цинковім гробі.

І ти вже більше не сказав нічого.

Ти був такий красивий, молодий.

Ти зовсім-зовсім, зовсім не боявся.

Ти був усе ж для мене, був живим.

І вічно в пам’яті таким зостався.

Як кажуть люди: «Кращих забирає Бог».

Ти був найкращим, знаю, ти вже з Богом.

Не переймайся, в моїм серці буде завжди

Те тепло, яке ти ніжно запалив любов’ю.

Ти є і будеш в пам’яті, в віршах, в молитвах,

В подумах, у мріях нездійненних.

Ти був собою, був собою до кінця,

Ти був найкращим – знаю достеменно.

Коментарі виключені.