ГЕРОЯМ МАЙДАНУ
Була зима, сніг падав тихо,
Але накликав він біду.
Вона прийшла й принесла лихо.
Його ніколи не забуду.
Не розумів ніхто нічого.
Чи, може, не хотів те розуміть.
А сльози лилися невтомно,
Кров уже не зупинить.
Чому це все на Україні?
За що страждати маєм ми?
Майдан стояв – усе в руїні,
Чи буде це усе завжди?
Ніхто не знає, тільки люди,
Які стоять і гинуть там.
Коли свобода вже прибуде?
І буде добре жити нам.
Люди, які загинули – герої,
У серці завжди будуть в нас.
Країна любить їх
Доволі сильно всіх весь час.
Ну, може я іще дитина,
Але зумію зрозуміть.
За що страждає вся країна,
Народ це може зупинить!
Померлі, всі любили Україну,
Добра бажали їй завжди.
Нехай країна любить до загину
Тих, котрі за неї полягли…